
- •1.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •2.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романо-германської системи права
- •3. Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права.
- •4.Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •5. Конституції зарубіжних держав: поняття, класифікація, структура.
- •6. Інституту конституційного контролю в зарубіжних державах: поняття, види, моделі організації.
- •7. Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення.
- •8. Громадянство у зарубіжних державах: поняття і зміст, співвідношення із категоріями «підданство» та «національність».
- •9. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
- •10. Способи припинення громадянства у зарубіжних державах.
- •11. Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади сучасних соціалістичних держав.
- •12. Монархія як форма правління: сутнісні ознаки, різновиди.
- •13. Необмежена (абсолютна) та обмежена (конституційна) монархії: характерні риси.
- •14. Парламентська монархія: характерні риси.
- •15. Дуалістична монархія: характерні риси (навести приклади).
- •16. Республіка як форма правління та її різновиди.
- •17. Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •18. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •19. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •20. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •21. Нетипові форми правління.
- •22. Унітарна держава, її різновиди. Поняття та види сучасних федерацій.
- •23. Поняття та види автономій. Національна і територіальна автономії, політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.
- •24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).
- •25. Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів). Види федерацій.
- •26. Форми прямої демократії в зарубіжних державах. Референдум як форма народовладдя: поняття, сутність, види.
- •27. Поняття виборів. Види виборів за опосередкованістю волі виборців (навести приклади).
- •28. Принцип свободи виборів. Зобов’язуючий вотум (навести приклади).
- •30. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи. Загальна характеристика виборчих систем.
- •31. Мажоритарна виборча система, її різновиди (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •32. Особливості пропорційної виборчої системи (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •33. Змішані виборчі системи: преференційна, система єдиного неперехідного голосу, панашаж, інші.
- •34. Поняття та сутність глави держави. Юридичні форми глави держави (навести приклади кожної форми).
- •35. Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних республік (навести приклади).
- •36. Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних монархій (навести приклади).
- •37. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської монархії (на прикладі сучасних держав).
25. Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів). Види федерацій.
Федерація – це форма держ.устрою, яка являє собою складну (союзну) д-ву, що складається з держ.утворень, які володіють певною політ.самостійністю.
Складові фед.д-ви є суб-тами фед-ції і мають свій власний адм/тер.поділ. Суб-ти федерації можуть наз.по-різ.: штати (США, Індія), землі (Австрія, Нім.), провінції (Канада, Пакистан), кантони (Швейцарія), емірати (ОАЕ)...
Поряд із суб-тами фед-ції в їх склад можуть входити тер.утворення, які не мають статус суб-тів федерації (Напр..федеральний округ – столиця з прилягаючими територіями, округ Колумбія зі столицею Вашингтон в США), федеральні території, федеральні володіння (як пр-ло прибережні ос-ви).
В США є так звані асоційовані д-ви – Пуерто-ріко, Маршалові ос-ви.
Ці складові фед-ції не мають своїх к-цій, але в деяких випадках вони ств.місц.парл-нти, які видають місцеві з-ни, але вони в свою чергу потребують санкції призначеного губернатора.
В теп.час нарах.близько 30 фед.д-в, в яких проживає третина нас.планети.
Федерації поділяються на дог.і недог.
Договірні фед-ції ств.на ос-ві союзу, об’єд-ня не залеж.д-в, об’єд.чи вступу в союз держ.утворень чи політ.одиниць, які мають фактич., але не юр.ознаки державності.
Недоговірні федерації мають місце у випадках, коли центр.вл.надає значної самос-сті адм/тер.одиницям і вони перетворюються в суб-тів федерації. Такі суб-ти не мають власних к-цій, їх межі можуть змінюватися актами центр.влади, при цьому думка суб-тів вислуховується, але має лише консультатив.х-р.
Виділяють ознаки фед-ції абсолют.і факультативного х-ру:
А) до обов.ознак відносять:
добровільність об’єд-ня держ.утворень в єдину д-ву;
єдина тер.д-ви, утворена в рез-ті входження тер-рій суб-тів фед-ції;
симетричний конст.статус суб-тів фед-ції і їх рівноправність;
розмежування компет.між союзом (центром) і суб-тами фед-ції;
наявність дворівневої с-ми з-ва (фед-ції і її членів);
існ-ня самос.с-ми ор-нів законод.і вик.вл.суб-тів фед-ції;
наяв-сть єдиного федерального гр-ва.
Б) до обов.ознак, які зустріч.на практиці віднос.:
наяв-сть власної к-ції суб-тів фед-ції;
наяв-сть власної суд.с-ми на регіонально-суб’єктному рівні;
можл-сть встановлення гр.-ва суб-та фед-ції;
асиметрич.конст.статус членів фед-ції.
Разом з тим, суб-ти федерації не д-вамиу власному розумінні цього слова, вона не мають суверенітету, права однобічного виходу з федерації, юридично позбавлення права брати участь у міжнародному спілкування. У випадку поруш.к-ції чи з-ва вл.має п-во застос.примус.заходи по відношенню до суб-та фед-ції.
В деяких д-вах передбачено п-во федеральної інтервенції – озброєне чи поліцейське втручання з метою відновлення порядку (для б-би з масовими безпорядками, напр..в Аргентині воно застос.більше 200 разів). Ос-вою такого втручання може бути збереження нац.цілісності, загроза публ.порядку..
Залежно від ролі нац.фактора у визначенні стр-ри фед-ції розрізняються на ті, які організовані: 1) на територіальній ос-ві (Австралія, Австрія, США, Венесуела, Аргентина, Мексика); 2) на нац.ос-ві (Бельгія, Пакистан); 3) на змішаній національно-територіальній ос-ві (Канада, Швейцарія).
В ос-ві розподілу компетенції між центром і суб-тами фед-ції лежить співвідношення 4-ьох елементів: 1) виключної компетенції федерації; 2) виключної компет.суб-тів; 3) спільної компет.фед-ції і її суб-тів; 4) повноваження, не охоплені жодним з перелічених елементів.
Можна виділити такі осн. варіанти розподілу компетенції:
К-ція встановл.виключ.компет.фед-ції, а всі ін.пит.виріш.її суб-ти, або може бути встановл., які пит.суб-ти фед-ції не можуть вирішувати (19 пунктів перераховано в К-ції Ефіопії 1994 року).
Встановл.виключ.компет.суб-тів фед-ції, в яку фед.ор-ни не можуть втручатися (к-ція США, Швейцарії).
К-ція встановл.дві сфери компетенції фед-ції та її суб-тів (Аргентина, Канада).
Вказується компетенція фед-ції, її суб-тів і спільна компет (К-ція Індії, 1949 року).
К-ція дає перелік тільки федеральної і спільної компет., виключ.компет.суб-тів не існ. (Нігерія).