
- •1.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •2.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романо-германської системи права
- •3. Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права.
- •4.Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •5. Конституції зарубіжних держав: поняття, класифікація, структура.
- •6. Інституту конституційного контролю в зарубіжних державах: поняття, види, моделі організації.
- •7. Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення.
- •8. Громадянство у зарубіжних державах: поняття і зміст, співвідношення із категоріями «підданство» та «національність».
- •9. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
- •10. Способи припинення громадянства у зарубіжних державах.
- •11. Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади сучасних соціалістичних держав.
- •12. Монархія як форма правління: сутнісні ознаки, різновиди.
- •13. Необмежена (абсолютна) та обмежена (конституційна) монархії: характерні риси.
- •14. Парламентська монархія: характерні риси.
- •15. Дуалістична монархія: характерні риси (навести приклади).
- •16. Республіка як форма правління та її різновиди.
- •17. Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •18. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •19. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •20. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •21. Нетипові форми правління.
- •22. Унітарна держава, її різновиди. Поняття та види сучасних федерацій.
- •23. Поняття та види автономій. Національна і територіальна автономії, політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.
- •24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).
- •25. Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів). Види федерацій.
- •26. Форми прямої демократії в зарубіжних державах. Референдум як форма народовладдя: поняття, сутність, види.
- •27. Поняття виборів. Види виборів за опосередкованістю волі виборців (навести приклади).
- •28. Принцип свободи виборів. Зобов’язуючий вотум (навести приклади).
- •30. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи. Загальна характеристика виборчих систем.
- •31. Мажоритарна виборча система, її різновиди (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •32. Особливості пропорційної виборчої системи (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •33. Змішані виборчі системи: преференційна, система єдиного неперехідного голосу, панашаж, інші.
- •34. Поняття та сутність глави держави. Юридичні форми глави держави (навести приклади кожної форми).
- •35. Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних республік (навести приклади).
- •36. Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних монархій (навести приклади).
- •37. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської монархії (на прикладі сучасних держав).
23. Поняття та види автономій. Національна і територіальна автономії, політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.
Автономія означає право самос.здійс-ня держ.вл.чи упр-ня, надане к-цією тій чи ін.частині д-ви, тобто широке внутр.самоуправління регіону (території) д-ви, наділення його особливими п-вами в сфері місц.самоврядування, к-ри.
Осн.види автономії:
політична;
-адміністратративна
територіальна;
національно-культурна (персональна).
Політична автономія – її суб-ти мають майже всі зовн.ознаки д-ви – парл-нт, уряд, гром-во, місц.з-во...в т.ч.державно-правову символіку, вони мають право приймати відповідні норм/прав.акти, але вони не мають свого суверенітету, права виходу з автономії.
Напр.. Пн.Ірландія, в якій дво-палатний парл-нт, нижня палата якого обирається населенням, а верхня – призначається британським Парл-нтом
Адміністративна автономія-це право місцевих органів самостійно вирішувати всі питання щодо життєзабезпечення даної території(автономні області)
Територіальна автономія– означає певну ступінь самостійності всіх чи більшості територіальних частин д-ви незалежно від складу населення. Її суть поляг.у внутр.самоуправлінні певного регіону (території), які відрізняються соціокультурними, побутовими, історичними, лінгвістичними, рідше – національними особливостями. Напр.. Сицилія і Сардинія в Італії...
Автономні регіони володіють самостійнісю у вирішенні питань освіти, к-ри, соц.сфери, місцевого гос-ва, але меншою самостійністю ніж політич. автономії.
Предс.ор-ни держ.вл.в автономії мають обмежені повноваження, акти, які вони прийм.повинні відповідати заг/нац.з-ву. Вик.ор-ни вл.контролюються центр.урядом.
Нац/культ.автономія – надання особл.додаткових п-в нац.меншинам, які проживають дисперсно, для роз-ку і збереж.мови, нац.к-ри, традицій.
Напр.. вірмени, курди, турки активно використовують ці форми автономій.
24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).
Регіоналізм-це орієнтація на автономність адм.-терит. одиниць, децентралізація унітарної д-ви. Має декілька форм:економічну, культурну, політичну та стратегічну.
Регіоналістична держава - це така форма державого устрою, за якої уся територія держави складається з автономних утворень.
Всі адміністративно-територіальні одиниці наділені достатньо широкими правами і повноваженнями і мають більше самостійності у вирішенні державних питань, чим і мають деяку схожіть з субєктами федерації. Така форма державного устрою в наш час використовується лише в 4-ьох державах: Італії, Іспанії, Шрі-Ланці та ПАРі.
|
Подібність до федерації:Регіоналістична держава має деякі характерні риси федерації, тому вчені-юристи розглядають її як специфічну перехідну форму від унітарної д-ви до федеративної. Всі частини в такій д-ві мають характер територіальної автономії і наділені правом створювати свої адміністрації, вибирати регіональні парламенти(місцеві законодавчі збори та асамблеї), видавати законодавчі акти з окремих питань. центральна влада зазвичай призначає свого представника в регіоні – губернатора и комісара. Однак їх повноваженнях в різних країнах неоднакові: можуть бути незначними і мати скоріше номінальний характер, а можуть, навпаки, бути дуже широкими і включати навіть накладення права вето на деяк ізакони, що приймаються регіоном. В ПАР адміністративно-територіальні одиниці мають право навіть видавати власні конституції.