
- •1.Винекнення феод.Д-ви і права:суть,особл.,та етапи розвитку.
- •2.Винекнення д-ви Франків. Сусп лад. Реформи Карла Мортела.
- •3. Державний устрій Франків. Верденський договір 843р.
- •4. Джерела права у Франків,їх х-тика.”Салічна правда”
- •6. Сеньйоріальна (вотчинна) монархія у Франції (суспільний лад, державний устрій) –
- •7. Утворення станово-представницької монархії у Франції, характерні риси. Зміни в суспільному устрої
- •8.Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •9. Встановлення абсолютизму у Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої. Реформи кардинала а. Ришельє та Людовика хіv .
- •10. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав ( V – vіі ст. ) Суспільний лад та державний устрій (іх – хі ст.).
- •11. Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соціально-економічній і політичних системах (хі ст.).
- •13. Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- •14. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство (хііі-хіv ст.).
- •15. Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії (хііі – хіv cт.). Виникнення структура, компетенція англійського парламенту (хііі –xvіі ст. ).
- •16. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в соціально-економічній системі та суспільному устрої. Державний устрій Англії в період абсолютизму ( XV – XVII) .
- •17. Судова система Англії в період Середньовіччя (XI – хvіі) . Виникнення, структура, роль суду присяжних в Середньовічній Англії.
- •18. Джерела права Середньовічної Англії (загальне право, право справедливості, статутне право і ін.).
- •19.Виникнення „Священної римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (х-хііі ст.).
- •21. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.
- •22. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка (хііі ст.). „Золота булла” 1356 р.
- •23. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.
- •24.Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій (х – хvііі ст.). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (хvіі ст.)
- •25. Утворення Візантійської держави та її суспільний лад .
- •26.Державний устрій Візантії у V – VIII cт.
- •27.Еволюція суспільного ладу та д-ного устрою Візантії у 8-14ст.
- •28. Джерела права Візантії : Кодифікація Юстиніана.
- •30. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій (хv – xvіі ст.).Магнатська олігархія у Польщі. Польська конституція 1791 р. Падіння ( розподіли) Речі Посполитої .
10. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав ( V – vіі ст. ) Суспільний лад та державний устрій (іх – хі ст.).
Утворення. Здавна територію острова Британія населяли кельтські племена. З 43 р. н. е.. Британія входила до складу Римської імперії, але панування римлян не призвело до романізації кельтів, які змогли зберегти свою самобутність. У IV ст. римські легіони залишили острів, маючи намір повернутися сюди пізніше. Однак падіння Римської імперії зробило ці плани нездійсненними. У V ст. Британія піддалася навалі германських племен англів і саксів. Частина кельтів була перебита, частина переселилася на північ острова, де була збережена незалежність, частина підпорядкована германцям і згодом злилася з ними. І завойовники, і підкорені племена знаходилися на стадії розкладання первіснообщинного ладу. Незабаром на території Британії утворилося сім англо-саксонських королівств: три з них створили сакси – Уесекс, Ессекс і Суссекс, три – англи: Мерсія, Нортумбрія, Сх.Англія, одну – юти – Кент. Шотландія і Англія були самостійними кельтськими державами.Утворення держави у германців було прискорене фактом війни. Германські держави часто воювали між собою, а ще частіше з Уельсом,З кінця 5 ст. серед англосаксонців почало поширюватися християнство. Августин, посланий Папою Григорієм І, очолив християнську церкву, очолив будівництво церков. Кожна англосаксонська держава намагалася підкорити сусідні держави.Король Уесексу Екберт об’єднав усі англосаксонські держави, однак після його смерті все вернулось в попередній стан.Сусп. устрій. Більшість вільного населення становили вільні селяни-общинники –керли, а родову знать представляли ерли. Спочатку ерли займали особливе становище, але поступово були відтіснена дружинниками, на яких спирався король, стверджуючи свою владу. Як подяку за службу, дружинники отримували від короля в дар общинні землі разом з селянами, що там жили. Згодом королівські пожалування набули широкого розмаху. Одночасно нові земельні власники отримували від короля всю повноту влади у своїх землях. Селяни виконували на користь земельних власників численні повинності і ставали особисто залежними від своїх панів. Ті селяни, які залишалися вільними, виконували регулярні повинності на користь держави. Поступово общинні відносини були замінені феодальними, які до XI ст. панували на території Англії. Дружинниками (танами) були ерли і керли, які мусили нести військову службу. Серед них були також селяни ( ¼), і ремісники.Усіх не здатних відповідати перед судом було зобов’язано знайти глауфорда.Категорію напіввільного населення становили лети. Вони були власністю аристократії. Також існувала категорія рабів.
Англо-саксонські королівства представляли собою ранньофеодальні монархії, з типовим порядком управління. Адміністративної одиницею було графство.центральні органи влади Кожне королівство мало свого короля до об’єднання держави. Король обирався на народних зборах з-поміж родичів померлого короля. Згодом королів почали обирати на з’їзді світської та духовної знаті. Король був верховним головнокомандувачем, верховним суддею, мав монопольне право карбувати монети, встановлювати мито. Вітанагемот (рада вітанів)Сюди входили король, члени його родини, обидва архієпископи, єпископи та настоятелі більших монастирів, олдермени (високі урядовці), могутні тани.Загалом вітанагемот становив 30-100 осібНайбільш важливі питання - прийняття нових законів, розподіл землі, ведення війни і укладення миру - король вирішував за участю цієї ради.Королівський двір – згодом приходить на зміну вітанагемоту:-камерарій (відав скарбницею)- маршал ( кіннота)- сенешал (продовольство)- чашник (комори)-капелан (королівська канцелярія)Місцеве управлінняГрафством керував олдермен, якого призначав король з вітанагемотом.Інколи 1 олдермен об’єднував кілька графств, а на кожне графство призначав шерифа.У міру становлення державної організації народні збори були замінені зборами графств , на яких була присутня світська і духовна аристократія. Збори очолювалися королівськими чиновниками (шерифами).Збори графства виконували судові функції.Графства поділялися на сотні, очолювані сотниками.Щоб не допустити перетворення графств в автономні князівства, король заборонив шерифам графств мати на своєму посадовому окрузі великі землеволодіння - Манор. Крім того, королі дотримувалися всіх старовинних звичаїв і зберегли англо-саксонські установи, які сприяли централізації державної влади. На чолі сільської общини стояв староста.