8.Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.

Власне їх виникнення поклало початок зміні форми держави – перетворення її у станово-представницьку монархію.

Появі ГШ як окремого важливого держ.органу передували розширені з’їзди курії – консиліуми, які скликалися ще у 12-13ст. Однак міщани участі в них не брали – їх не запрошували.

В 1302р. Філіп 4 Красивий уперше скликав представницький орган за участю, крім дух. І дворян, ще й представників найбільших міст. Привід до скликання такого з’їзду став спір короля з Папою Боніфацієм 8. Пізніше король ще двічі скликав такий з’їзд: 1308р. – для підтримки свого виступу проти ордену тамплієрів., 1314р. – для отримання згоди і фінансово підтримки для війни у Фландрії. Цей з*їзд згодом став важливим і необхідним станово-представницьким держ.орг., отримавши назву Генеральні Штати.

На війну з тамплієрами та у Фландрії ГШ виділили королю необхідні субсидії. З цього часу основним завданням ГШ стало ухвалення податків на потреби корони, причому за це вони змушували королів іти на різні поступки. Особлива роль належала Штатам у період Столітньої війни.

ГШ представляли дух., дв. І міщанство, тобто 3 вільні стани. Вище духовенство, світську знать король запрошував поіменно, а сер. І др..дух та дворян, як і міщани, обирали своїх представників. Біднота туди не потрапляла. Проте обирали чимало легістів(юристів). Іноді вони становили 1/7 частину всіх депутатів.

Скликалися у випадку необхідності.

Король запитував думку штатів щодо деяких законопроектів, хоча формальної згоди стосовно їх прийняття не вимагалось.

14-15ст. – виконували серйозну роль у державному механізмі. Перший представницький орган, де засідали представники усіх верств населення.

Отже, спроби ГШ обмежити королівську владу, ослабити сваволю її адміністрації і домогтися вирішального впливу на державну політику не вдалося у зв*язку з низкою причин. Найголовніша – якийсь період ГШ не були єдиним представницьким органом для всієї Франції. Вони збирались окремо для південних земель і для північних.

9. Встановлення абсолютизму у Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої. Реформи кардинала а. Ришельє та Людовика хіv .

Становлення абсолютизму мало прогресивне значення, оскільки королівська влада сприяла завершенню територіального обєднання країни, ормуванн єдиної нації, її духовних цінностей, швидкому розвитку промисловості, торгівлі, раціоналізації системи адміністративного проавління Кооролівська рада стала більш впорядкована і її чисельність зросла до 120 членів, які поділялися на 3 групи:- За посадою, титулом (високі урядовці)- Особи привілейовані (радники)- Особи призначені королем (легісти, радники)З 2 пол 16 ст. рада поділялася на секції, основні 4: 1.Державна рада (таємна) король і 7-8 людей2.Рада депеш (займалася внутрішнім правлінням)3.Рада фінансів (восновному податки)4.Рада приватна або Рада процесу (судові функції). Потім зявилася Рада з торгових справ. Скасовано багато пустих, але оплачуваних посад.Канцлер – очолював королівську канцелярію, головував на вищих судах. Мав печатку. Генеральний контролер фінансів – відав справами фінансовими і торговими.  Існував ряд посад державних секретарів – відали за регіони Франції.Для них почали формуватися окремі галузі управління:- Збройні сили- Зовнішня політика- Королівський двір та віросповідання- Флот і колонії.  Секретарі очолювали ті управління і стали називатися королівськими міністрами. ЦІ посади не продавалися.  Зростала роль і повноваження інтендантів, які здійснювали контроль за фабриками, банками, дорогами, судноплавством, відповідали за правопорядок. Король обирав мерів. У селах виникли общинно-парафіяльні ради. Генеральні штати скликані 1560 р. Три стани. Від округу йшло три голоси. Для прийняття фінансових питань була потрібна згода 3 станів, інших питань – 2.  У 18 ст. зявилися проекти місцевого самоврядування.. З 1787 введено у провінційні збори представників усіх верств населення. Продовжувалися скликатися збори нотаблів (поіменно представників усіх станів) замість Генеральних штатів. Існувала Велика рада юстиції, без згоди якої ані король ані Генеральні штати не могли накладати податки чи проводити реформи адміністрації. Збройні сили становиоа постійна армія і флот.

Рішельє: діяв хитрістю і силою, здійснив політичну централізацію, “головна мета - велич короля, велич королівства”, повністю покінчив із сваволею вельмож і самостійністю гугенотів (ліквідовані їхні політ. привілеї, автономія у справах релігії і самоуправління; винищення гугенотів) Реформи: відновив посади інтендантів (представники центр.влади на місцях); усунув знать на задній план у центр. органах управління; заборонив парламенту скеровувати королю письмові протести; непокірних членів парламенту змусив продати свої посади; завів постійну армію і флот; збільшив податки; наука і література попали під контроль держави; підтримував політику меркантилізму; дбав про розвиток промисловості і торгівлі.  Правління Людовіка XIV - вершина абсолютизму (1638-1715): “держава - це я”; завершив централізацію і бюрократизацію державного апарату; вся повнота влади належала королю і королівським органам управління; остаточно утворились посади 4 основних держ.секретарів - міністри короля; зросла роль інтендантів і поліції (за всіма сферами громад.-політ. життя встановлювався адміністративний нагляд); з’явилась цензура книг; великого значення набув пишний королівський двір, складні придворні церемоніали; завершення підпорядкування церкви державі; розширив застосув. конкордату, встановив королю право розпоряджатись вакантними єпископськими кафедрами і доходами.