
- •1.Винекнення феод.Д-ви і права:суть,особл.,та етапи розвитку.
- •2.Винекнення д-ви Франків. Сусп лад. Реформи Карла Мортела.
- •3. Державний устрій Франків. Верденський договір 843р.
- •4. Джерела права у Франків,їх х-тика.”Салічна правда”
- •6. Сеньйоріальна (вотчинна) монархія у Франції (суспільний лад, державний устрій) –
- •7. Утворення станово-представницької монархії у Франції, характерні риси. Зміни в суспільному устрої
- •8.Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •9. Встановлення абсолютизму у Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої. Реформи кардинала а. Ришельє та Людовика хіv .
- •10. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав ( V – vіі ст. ) Суспільний лад та державний устрій (іх – хі ст.).
- •11. Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соціально-економічній і політичних системах (хі ст.).
- •13. Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- •14. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство (хііі-хіv ст.).
- •15. Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії (хііі – хіv cт.). Виникнення структура, компетенція англійського парламенту (хііі –xvіі ст. ).
- •16. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в соціально-економічній системі та суспільному устрої. Державний устрій Англії в період абсолютизму ( XV – XVII) .
- •17. Судова система Англії в період Середньовіччя (XI – хvіі) . Виникнення, структура, роль суду присяжних в Середньовічній Англії.
- •18. Джерела права Середньовічної Англії (загальне право, право справедливості, статутне право і ін.).
- •19.Виникнення „Священної римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (х-хііі ст.).
- •21. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.
- •22. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка (хііі ст.). „Золота булла” 1356 р.
- •23. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.
- •24.Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій (х – хvііі ст.). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (хvіі ст.)
- •25. Утворення Візантійської держави та її суспільний лад .
- •26.Державний устрій Візантії у V – VIII cт.
- •27.Еволюція суспільного ладу та д-ного устрою Візантії у 8-14ст.
- •28. Джерела права Візантії : Кодифікація Юстиніана.
- •30. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій (хv – xvіі ст.).Магнатська олігархія у Польщі. Польська конституція 1791 р. Падіння ( розподіли) Речі Посполитої .
7. Утворення станово-представницької монархії у Франції, характерні риси. Зміни в суспільному устрої
1358р.у Франції вибухнуло селянське повстання Жекерія,після якого чітко вияснилось 3 стани вільних людей:духовенство,дворянство(ділились на дворянство мантії і дворянство шпаги ),міщани і звілинені від залежності селяни.Сформування у суспільстві Франції цих трьох станів в кінці 13-початку 14 ст. призвело до утворення нового виду державності- станово-представницької монархії.Королівська влада.З кінця 13-поч.14 ст. – процес поступового зміцнення королівської влади,розширення королівських володінь.Королі позбавили феодалів права збирати податки на політичні цілі.Було заборонено встановлювати нові непрямі податки,зо згодом призвело до їх повної ліквідації.Поступово зникало сеньйоральне законодавство,значно обмежено сеньйоральну юрисдикцію.Генеральні штати – союз короля і представників різних станів,побудований на політичному компромісі.Саме утворення цього органу стало початком перетворення Франції у станово представницьку монархію.Представляли цей орган духовенство,дворянство і міщанство.Біднота туди не потрапляла.Скликались королем у випадку необхідності,вирішувались питання фінансові,військового характеру,міжнародні,релігійні війни.Складався цей орган із 3 палат,тобто кожен стан засідав в окремій палаті і мав по одному голосу.При конфлікті зі штатами король міг скликати збори нотаблів-представників 3 станів,поіменно запрошені королем.Існували також провінційні штати,але королем вони не підтримувались.Центральне та місцеве управління.Королівська рада –входили легісти,особи королівськох крові,вище духовенство.Всього близько 24 осіб.Збиралась 1 раз на місяць,До її компетенції належало керівництво державними справами у галузі закордонної політики,адміністрації та фінансів.У 14 ст.поширила компетенцію на сферу судочинства.Для розгляду судових справ з неї будо виділено Велику Раду.З крорлівської курії виділився ще один орган – фінансову палату.Вона мала надавати королю поради з фінансових питань,контролювати доходи і рахунки,що надходили від провінційних урядовців,проводила реєстрацію законодавчих актів стосовно фінансових питань.Бальї,сенешали і прево втратили частину своїх функцій,зокрема військових.Також розгдял значної частини судових справ перйшлов від них до лейтенантів.Посади губернаторів перейняли у бальяжах військові функції.Відповідали за підготовку війська і організацію оборони своєї території.У 14 ст. – посади генерал-лейтенантів.Вони щвільняли деяких осіб від сплати податків,здійснювали помилування засуджених.У 15 ст. їм було надано адміністративні функції:управляли групою бальяжів,що почали називатись округом або провінцією.Над містами встановлювалась система адміністративної опіки.Судова система.Обмежувалась церковна і витіснялась сеньйоральна юрисдикція.Дрібні судові справи вирішували прево,складніші – бальї.З кінця 14 ст. суди відйшли під головування лейтенантів.Зростає роль Паризького парламенту.Він спочатку став найвищим судом у королівському домені,а згодом для всієї Франції.Засідали в ньому всі вищі урядовці,вище духовенство і васали короля.Складався з 78 осіб,скликався королем при потребі.Філіп 5 у 16 ст. поділив парламент на 3 палати :дві з них займались цивільними,фінансовими і деякими кримінальними справами.Третя лише кримінальними.Згодом була утворена четверта – палата скарг.Парламент діяв як перша і апеляційна інстранція.При парламенті було встановлено посади королівських адвокатів і прокурорів.Мали оберігати і захищати інтереси короля.Збройні сили також зазнали змін.Основу війська почали становити найманці.Армія стала чітко організованою,було створено єдине керівництво.