
- •1.Винекнення феод.Д-ви і права:суть,особл.,та етапи розвитку.
- •2.Винекнення д-ви Франків. Сусп лад. Реформи Карла Мортела.
- •3. Державний устрій Франків. Верденський договір 843р.
- •4. Джерела права у Франків,їх х-тика.”Салічна правда”
- •6. Сеньйоріальна (вотчинна) монархія у Франції (суспільний лад, державний устрій) –
- •7. Утворення станово-представницької монархії у Франції, характерні риси. Зміни в суспільному устрої
- •8.Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •9. Встановлення абсолютизму у Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої. Реформи кардинала а. Ришельє та Людовика хіv .
- •10. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав ( V – vіі ст. ) Суспільний лад та державний устрій (іх – хі ст.).
- •11. Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соціально-економічній і політичних системах (хі ст.).
- •13. Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- •14. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство (хііі-хіv ст.).
- •15. Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії (хііі – хіv cт.). Виникнення структура, компетенція англійського парламенту (хііі –xvіі ст. ).
- •16. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в соціально-економічній системі та суспільному устрої. Державний устрій Англії в період абсолютизму ( XV – XVII) .
- •17. Судова система Англії в період Середньовіччя (XI – хvіі) . Виникнення, структура, роль суду присяжних в Середньовічній Англії.
- •18. Джерела права Середньовічної Англії (загальне право, право справедливості, статутне право і ін.).
- •19.Виникнення „Священної римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (х-хііі ст.).
- •21. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.
- •22. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка (хііі ст.). „Золота булла” 1356 р.
- •23. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.
- •24.Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій (х – хvііі ст.). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (хvіі ст.)
- •25. Утворення Візантійської держави та її суспільний лад .
- •26.Державний устрій Візантії у V – VIII cт.
- •27.Еволюція суспільного ладу та д-ного устрою Візантії у 8-14ст.
- •28. Джерела права Візантії : Кодифікація Юстиніана.
- •30. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій (хv – xvіі ст.).Магнатська олігархія у Польщі. Польська конституція 1791 р. Падіння ( розподіли) Речі Посполитої .
6. Сеньйоріальна (вотчинна) монархія у Франції (суспільний лад, державний устрій) –
ІХ-ХІІ ст. Королівська влада. Реформи Людовика ІХ.
Винен. незал. Франц. держ. відбулося в наслідок розпаду Франкс. імп., підписанням 843 р. Верденського договору (Карл Лисий(1-ий фр.король) -землі колиш. Галії,почали назив. Країнами сх.франків, згодом Франція.Деякий час зберігалась єдина імперія, але 887 р. позбавлено трону –Карла Товстого.Імп.розпалась на окремі держ. Франція згодом стала класичною країною розвитку феод. соц. економ. і політ. відносин.В 9-10 ст. Франція єдине королівством лише номінально.Розвиток феод. відносин призвів до її те ритор. роздроблення, яке продовжувалося. До 11ст. вона була конгломератом численних сенйорів різних розмірів і з різним складом населення.В наслідок територіальної роздробленості держ. Влада фактично була розділена між королем і феод.-магнатами, часто рівними королеві за знатністю. В час розпаду франкської імп. колишні намісники областей які володіли вел. маєтками й опираючись на отримані від королів імунітети перетворились майже на не залеж.правителів. 1) відсутність єдиного внутр. Ринку. 2) господарських зв’язків. 3) панування натурал.господарства з його споживчим характером. –становили одну з найважливіших причин політ.роздробленості Франції. Також феод. часто воювали між собою, і на країну нападали зовн.ворги. В 2 пол.10ст. у Франції налічувалось близько 10 тис.незалежних або напівзалежних сенйорів, з них 50-дуже могутніх. Деякі визнавали владу короля, інші –ні(герцог Бургундії,Фландрії, Аквітанії…) в своїх володіннях утворили по суті незалежну держ.,вважаючи себе рівними королю. Наймогутніша з них була – Нормандія. Королівська влада –виборна і перебувала в Каролінгів. Після смерті останнього бездітного Людвіга 5, королем став граф Парижа Гуго Капет, заснував династію Капетінгів. На подальших етапах розвитку соц.-економ. і держ.-політ. Розвиток набув типових, класичних ознак для епохи феодалізму. Епати історії: 1) сеньйоральна монархія(9-13ст.). 2) станово-предстваницька монархія (14-15 ст.). 3) абсолютна монархія (16-18ст.)
З династії Капетінгів (1214-1270 рр.) прозвано Святим( бо брав участь у хрестових походах, два очолив 7-й до Єгипту, і 9-й до Тунісу) правив з 1226-1270 р. Він багато зробив для зміцнення королівської влади, приборкання сваволі феодалів. Реформи: 1) на всіх території корол.домена були заборонені приватні війни. На всій іншій – встановлені 40 днів короля, протягом яких феод. не могли поч.. війну, поки спір мирним способом не спробував владнати король. 2) Військова реформа. Феодалам-фасалам дозволено не з’являтись особисто на війс.службу, якщо замість себе поставлять певну к-сть воїнів, а згодом сплатити певну суму. На ці гроші ств. Проф..армію, і загони найманців. Корол.містам було дозволено форм. Міську міліцію. Опираючись на ці сили він повів значно ефективнішу боротьбу з бунтівниками-феодалами і зовнішніми ворогами. 3) Реорганізовано королівську курію, яка раніше представлена собою переважно з’їзд феодалів, доповнений корол. урядовцями. Парламенту визначенл дні засідань. Феодали перестали брати участь у 2 голов. Палатах –фін.і суд. Король почав опиратись на урядовців і фахівців із незнатних родин. 4) Зміцнив становище прево та бальї( корол. суди). Ревізори перевіряли їх діяльність. 5) Увів на своїй території єдину корол.монету, заборонивши використання грошей, випущених різними феодалами(стабілізувало фін. систему). Реформи Людовіка 9: сприяли зміцненню корол. влади, обєднанню країни, приборканню сваволі магнатів і консолідації навколо короля прогрес.соц.сил(дворянство, духовенство, міщанство). Так була закладена основа для наступного виникнення у Франції станово-представницької монархії.