- •1.Винекнення феод.Д-ви і права:суть,особл.,та етапи розвитку.
- •2.Винекнення д-ви Франків. Сусп лад. Реформи Карла Мортела.
- •3. Державний устрій Франків. Верденський договір 843р.
- •4. Джерела права у Франків,їх х-тика.”Салічна правда”
- •6. Сеньйоріальна (вотчинна) монархія у Франції (суспільний лад, державний устрій) –
- •7. Утворення станово-представницької монархії у Франції, характерні риси. Зміни в суспільному устрої
- •8.Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •9. Встановлення абсолютизму у Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої. Реформи кардинала а. Ришельє та Людовика хіv .
- •10. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав ( V – vіі ст. ) Суспільний лад та державний устрій (іх – хі ст.).
- •11. Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соціально-економічній і політичних системах (хі ст.).
- •13. Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- •14. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство (хііі-хіv ст.).
- •15. Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії (хііі – хіv cт.). Виникнення структура, компетенція англійського парламенту (хііі –xvіі ст. ).
- •16. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в соціально-економічній системі та суспільному устрої. Державний устрій Англії в період абсолютизму ( XV – XVII) .
- •17. Судова система Англії в період Середньовіччя (XI – хvіі) . Виникнення, структура, роль суду присяжних в Середньовічній Англії.
- •18. Джерела права Середньовічної Англії (загальне право, право справедливості, статутне право і ін.).
- •19.Виникнення „Священної римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (х-хііі ст.).
- •21. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.
- •22. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка (хііі ст.). „Золота булла” 1356 р.
- •23. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.
- •24.Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій (х – хvііі ст.). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (хvіі ст.)
- •25. Утворення Візантійської держави та її суспільний лад .
- •26.Державний устрій Візантії у V – VIII cт.
- •27.Еволюція суспільного ладу та д-ного устрою Візантії у 8-14ст.
- •28. Джерела права Візантії : Кодифікація Юстиніана.
- •30. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій (хv – xvіі ст.).Магнатська олігархія у Польщі. Польська конституція 1791 р. Падіння ( розподіли) Речі Посполитої .
25. Утворення Візантійської держави та її суспільний лад .
У 330 р. імператор Констянтин переніс столицю римської імперії у місто Візантій, древню Мегарську колонію на Босфорі. Нову столицю назвали на честь імператора – Константинополем. Тут були родючі землі, що лежали у добре сприятливій природничій зоні. Було багато корисних копалин, джерел нафти. Завдяки вдалому місцезнаходженню Константинополь швидко вийшов на провідні ролі в Європі. Високий рівень економіки сприяв зміцненню могутності Візантії і тому, що вона стала одним з найбільших центрів торгівлі у світі. За правління Юстиніана було проведено адміністративну і законодавчу реформи, зміцнено централізацію держави, створено міцну армію. Однак вже наприкінці VI ст. імперія вступає в період кризи і вже до середини VIIІ ст. територія зменшується майже в двічі. Льву ІІІ вдалось зупинити наступ арабів і стабілізувати ситуацію в імперії.
Суспільний лад: Верхівку становили сенатори,привілейована знать. Це переважно зем. та фін. магнати, високі д-ні й придворні сановники. Сенатори користувались низкою пільг і привілеїв. Сенатори звільнялися від усіх місц. поборів і повинностей,але не заг.д-них. Куріали становили другий привілейований стан. Це стан міських земельних власників, муніципальна аристократія. Вони входили до складу міських курій ,звідси і назва. Духовенство — 3-ій привілейований стан. Церква володіла численними маєтками, великими ділянками землі, різними правами і привілеями. Ремісники (Професії ремісників були спадковими, за залишення своїх занять їм загрожувало покарання.) Селянство под. на три основні групи: вільних дрібних землевласників, вільних колонів, які орендували землю у землевласників, приписних колонів.
26.Державний устрій Візантії у V – VIII cт.
Імператор - стояв на чолі держави. Зосереджував законодавчу, виконавчу і судову владу. Також керував церквою і скликав церковні збори, призначав вищих церковних ієрархів. Кожний вид державної діяльності розглядався як служба імператорові, а всі урядовці вважались його слугами.
Імператор не вважався власником держави, як це було на сході, а держава була його вотчиною. Тобто, свяченою вважалась не особа, а місце яке вона займала.
У Візантії не було систоло спадкування. Вважалося, що імператора обирає народ і армія(сенат). Могутність і сила імператора залежали від величини його володіння. Імператор не міг користуватись державними землями для власної користі.
Центральні органи
Дорадчим органом при імператорові був сенат. На кінці IV ст. сенаторів було 2 тис. вони поділялись на розряди, кожний розряд мав різні права. У V ст. найвищий розряд(illustress) мав близько 800 членів, котрі користувались привілеями.
Сенат обговорював питання запропоновані імператором, готував законодавчі пропозиції. За дорученням імператора сенат виконував функції судової інстанції.
Державна Рада
Очолювала центральне державне управління. Вона складалась з вищих цивільних і військових урядовців, яких призначав імператор. Цей орган мав дорадчий характер і скликався переважно при необхідності, він був дуже оперативним і швидко збирався на відмінно від сенату.
До органів центрального управління відносили і вищі державні посади: магістр офіцій, префекти Преторія(2), префект столиці, коміти фінансів(2), магістри армії (2).