
- •1.Винекнення феод.Д-ви і права:суть,особл.,та етапи розвитку.
- •2.Винекнення д-ви Франків. Сусп лад. Реформи Карла Мортела.
- •3. Державний устрій Франків. Верденський договір 843р.
- •4. Джерела права у Франків,їх х-тика.”Салічна правда”
- •6. Сеньйоріальна (вотчинна) монархія у Франції (суспільний лад, державний устрій) –
- •7. Утворення станово-представницької монархії у Франції, характерні риси. Зміни в суспільному устрої
- •8.Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •9. Встановлення абсолютизму у Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої. Реформи кардинала а. Ришельє та Людовика хіv .
- •10. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав ( V – vіі ст. ) Суспільний лад та державний устрій (іх – хі ст.).
- •11. Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соціально-економічній і політичних системах (хі ст.).
- •13. Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- •14. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство (хііі-хіv ст.).
- •15. Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії (хііі – хіv cт.). Виникнення структура, компетенція англійського парламенту (хііі –xvіі ст. ).
- •16. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в соціально-економічній системі та суспільному устрої. Державний устрій Англії в період абсолютизму ( XV – XVII) .
- •17. Судова система Англії в період Середньовіччя (XI – хvіі) . Виникнення, структура, роль суду присяжних в Середньовічній Англії.
- •18. Джерела права Середньовічної Англії (загальне право, право справедливості, статутне право і ін.).
- •19.Виникнення „Священної римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (х-хііі ст.).
- •21. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.
- •22. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка (хііі ст.). „Золота булла” 1356 р.
- •23. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.
- •24.Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій (х – хvііі ст.). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (хvіі ст.)
- •25. Утворення Візантійської держави та її суспільний лад .
- •26.Державний устрій Візантії у V – VIII cт.
- •27.Еволюція суспільного ладу та д-ного устрою Візантії у 8-14ст.
- •28. Джерела права Візантії : Кодифікація Юстиніана.
- •30. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій (хv – xvіі ст.).Магнатська олігархія у Польщі. Польська конституція 1791 р. Падіння ( розподіли) Речі Посполитої .
22. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка (хііі ст.). „Золота булла” 1356 р.
У 18 ст. з’явились у Німеччині перші збірники звичаєвого права і законодавства. Найдавнішим і найвідомішим з них стало Саксонське зерцало. Це приватна кодифікація, яку уклав між 1220 і 1235 рр. саксонський дворянин, суддя Ейке фон Репкоф. Збірник видали латинською мовою . джерелами Саксонського зерцала були звичаєве право північних земель Німеччини, діючі там норми місцевих правителів, імперське законодавство, канонічне право. Саксонське зерцало поділялось на дві частини: право земське та право ленне. Саксонське зерцало мало великий вплив на подальший розвиток німецького права. На нього покликалися суди при вирішенні справ, що сприяло встановленню єдиного судочинства. В збірнику автор рішуче захищає права імператора проти Папи. Він пише про недопустимість прокляття Папою імператора, відлучення його від церкви, заперечує право Папи видавати правові акти, які б суперечили німецькому праву. З цього приводу Папа Римський Григорій ХІ в окремій буллі 1374 р. затаврував близько 14 пунктів Саксонського зерцала і заборонив їх виконувати. Норми зерцала відкрито розрізняють особи «кращого походження» і «гіршого». У випадку скоєння злочинів щодо життя, здоров’я, честі, майна перших застосовувались значно суворіші покарання. Гіршим було і правове становище жінок, ніж чоловіків. Злочинців, акторів і нешлюбних дітей Сакнонське зерцало оголошувало особами, позбавленими прав. Низка статей нормує правові взаємини слов’янського населення країни. У деяких землях Німеччини, зокрема північних, Саксонське зерцало діяло аж до 19 ст. Між 1273 і 1282 рр. у південних землях Німеччини невідомий автор склав ще один збірник права – Швабське зерцало. Джерелами його слугували Баварська й Алеманська правди, капітуляції. Римське й канонічне право, Біблія. Його ще називали імператорським збірником, бо у ньому докладно йшлося про права імператора. Автор у цьому збірнику виступив прихильником вищості духовної влади, влади Папи – над світською, імператорською владою. У збірнику містяться норми земського і ленного права. закріплені права та привілеї феодалів, які розділені на сім рангів у порядку розташування щитів у війську. Представники різних рангів займали різне правове становище у державі.
Золотою Буллою називають постановки, прийняті на імперських сеймах (рейхстагах) у Нюрнберзі і Меці та затверджені імператором Карлом 4 – як основний конституційний акт « Священної Римської імперії» В ній узаконювався порядок обрання імператора курфюрстами, а також час і місце виборчого зїзду і детальний регламент виборчої процедури. Курфюрстери мали право зобовязувати німецького імператора двічі підтверджувати права та привілеї, котрі вони отримали від нього до дня виборів, Визначалися ранги й обовязки курфюрстерів та закріплювались за ними привілеї – монетна,гірнича,соляна,судова,ринкова, а також юрисдикція над єврейським населенням. Колегії курфюрстерів мали право на своїх щорічних зїзда приймати рішення з найважливіших питань внутр та зовн політики, що були обовязковими для короля, вона ж наділялась вищими судовими повноваженнями, зокрема й правом суду над імператором та відстороненням його від влади. Булла вміщувала постанову про «земський мир» (спроба обмежити феодальний розбій і війни, що руйнували країну,підривали торгівлю, завдавали значних збитків прибуткам імператорів і князів), але одночасно легалізовувала міжусобні війни, встановлюючи для них певні межі. Золота Булла Карла 4 зберігає своє значення до 1806 – до припинення існування «Священної Римської імперії»