107.Мікробіологія та мікробіологічне псування асфальту і паливно-мастильних матеріалів. Процеси мікробіологічного псування лакофарб них матеріалів.

Вплив мікроорганізмів на біодеградацію а смальту обумовлюється зменшенням його маси, збільшення клейкості , а також зміною структури і зовнішнього вигляду. Гіфи грибів проростають в асфальт, який використовується в заливних, ізоляційних масах, а також при виробництві руберойдів.

Для розвитку мікроорганізмів при зберіганні пального у сховищах вирішальне значення має температура. Умовою розвитку мікроорганізмів в мастилах є наявність в них води.в результаті розвитку мікроорганізмів мастила можуть змінювати своє забарвлення і консистенцію. Інколи можливе знищення цілого шару мастил. Мастила які містять мікроорганізми спричиняють корозію металу.

108. Мікрофлора паперових виробів та виробів із дерева.

Папір не дуже стійкий до дії бактерій, актиноміцетів та грибів. Негативний вплив мікроорганізмів починається вже на стадії виробництва паперу і паперових виробів. В процесі обробки водою деревної тирси, паперові і текстильної макулатури для розвитку мукроорганізмів створюються сприятливі умови, особливо на ситах фільтрів, а також самій воді. Головним джерелом мікробіологічного забруднення в целюлозно-паперовому виробництві є деревина і деревна стружка, макулатура, вода, що надходить на фабрику, повітря фабрик і деяка допоміжня сировина. Для боротьби з мікроорганізмами на паперових підприємствах використовують безпосередні і опосередковані засоби.Останні зумовлені дотриманням гігієнічних правил та деяких параметрів(температури води, хлорування) Безпосередні-це застосування антисептиків з метою знищення мікроорганізмів в целюлозних і паперових масах, зокрема слизоутворення.

109.Способи підвищення стійкості матеріалів та готових виробів непродовольчої групи товарів до впливу мікроорганізмів.

З метою захисту непродовольчих товарів від руйнування та зб терміну експлуатації їх насичують антисептиками. При виробництві технічних тканин з бавовни та ін. волокон застосовують нафтен міді. При виробництві волокон також використовують 0-фенилфенол в концентрації 0,2-1% від маси волокна. Цей антисептик доцільно використовувати як додаток до апретури на основі крохмалю, також при виготовленні текстильних товарів, призначених для експорту в країни з тропічним кліматом. Така обробка тканин забезпечує відсутність розвитку мікроорганізмів під час зберігання і перевезення морським транспортом. При обробці штучних волокон, технічних фільтрів, вовняних виробів як антисептик використовують пентахлорфенол, що знаходить застосування і в ін. галузях промисловості.

Види псування:

-зміна забарвлення та розвиток грибів

- корозія металів

- деформація

- розшарування олійно-водної емульсії, спричинене бактеріями

- вібрілізація – роздвоєння волокнистих матеріалів

- зміна механічних властивостей(зниження міцності)

- зміна електричних властивостей

- зміна оптичних властивостей(опалесценція скла)

- зміна хімічних властивостей(розпад целюлози в тканинах)

- зміна органолептичних властивостей(неприємний запах товару)

Фази розвитку мікроорг.:

1 фаза – зараження(через забруднення води, грунту)

2 фаза – інкубація – час до появи перших ознак розкладання матеріалу

3 фаза – розкладання – час до появи перших ознак до повного розкладання матеріалу