6. Класифікація прокаріотів згідно ”Визначника бактерій Берджі”, перелік морфологічних ознак, покладених у її основу.

Відповідно до визначника Берджі (на основі будови клітинної стінки й відношення до фарбування по Граму) бактерії розділені на 35 груп, що входять в 4 категорії:

I(Gracillicutes) – види з тонкою клітинною стінкою, грамнегативні еубактерії

II(Firmicutes) – види з товстою клітинною стінкою, грампозитивні еубактерії

III(Mollicutes) – види без клітинної стінки (мікоплазми)

IV(Mendosicutes) – архібактерії

Морфологічні ознаки, які були покладені в основу ”Визначника бактерій Берджі”: форма клітин і характер їх розташування, розмір, забарвлення за Грамом, спороутворення, рухомість.

7. Фенотипова ідентифікація мікроорганізмів

Існують два види ідентифікації мікроорганізмів: філогенетичний і фенотиповий.

До фенотипової ідентифікації відносять біохімічні і фізіологічні способи ідентифікації. Фізіологічні ознаки - відношення до кисню, способи одержання енергії, залежність від температури і рН середовища, потреба у факторах росту,

Біохімічні - хімічний склад клітинної стінки, капсул, пігментів, запасних речовин, нагромадження продуктів метаболізму та ін.

8. Засадничі ознаки філогенетичної ідентифікації мікроорганізмів, їх коротка характеристика.

Філогенетичний підхід базується на об’єктивному відображенні родинних зв’яків між різними групами бактерій та їх еволюційному розвитку.

У філогенетиці найзручніший шлях візуально представлення еволюційних взаємин серед груп організмів здійснюється через ілюстрації, які називаються філогенетичними деревами: Вузол, Гілка, Довжина гілки, Корінь, Масштаб відстані, Клада

9. Розмір мікроорганізмів. Вплив розміру на життєдіяльність

Розмір бактерій: коливається від десятих часток мікрометру до кількох мікрометрів.Середній розмір більшості бактерій складає 1-5 мкм. Дріжджі: середній розмір клітин 10—15 мкм (довжина 5-12 мкм, ширина 2-6 мкм). Віруси: розміри від 10-300 мілімікрометрів.

10. Охарактеризуйте будову різних типів вірусів. Опишіть процес розвитку вірусного тіла. Надайте характеристику значення та практичного застосування вірусів у технології харчових продуктів.

Віруси - самостійні самопродукуючі неклітинні структури, здатні функціонувати в сприйнятливих для них клітинах тварин, рослин, бактерій. Окрема вірусна часточка складається з молекули нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК), скрученої в клубок, і молекул білка, розміщених у вигляді своєрідної оболонки навколо молекули кислоти (капсид). У житті вірусів можна виділити такі етапи: прикріплення вірусу до клітини, вторгнення вірусу в клітину, латентну стадію, утворення нового покоління вірусів, вихід віріонів. У латентну стадію вірус ніби зникає. Його не вдається виявити або виділити з клітини, але в цей період уся клітина синтезує необхідні для вірусу білки і нуклеїнові кислоти, в результаті чого утворюється нове покоління віріонів. Проникнення вірусу в клітину організму хазяїна розпочинається із взаємодії вірусної часточки з поверхнею клітини, на якій є особливі рецепторні ділянки. Оболонка часточки вірусу має відповідні прикріпні білки, які "впізнають" ці ділянки. Саме цим зумовлена висока специфічність вірусів стосовно клітинхазяїв: часто віруси уражують лише певний тип клітин якогось виду організмів. Практичне значення бактеріофагів у технології харчових продуктів полягає у псуванні заквасок та ферментованих продуктів. Слід запобігати забрудненню чистих культур бактеріофагами, оскільки це погіршує споживні властивості готових ферментованих продуктів. Поряд з цим, фаги можуть завдати великої шкоди при виробництві молочнокислих продуктів, пригнічуючи розвиток корисних мікроорганізмів.