
- •12,13 Означення випадкової величини.
- •16, Матиматичне сподівання центр розподілу, і є середнім значенням.
- •17.Дисперсія та середньоквадратичне відхилення вв мат сподівання квадрату розсіювання навколо мат сподівання.
- •18. Мода, медіана вв. Початковий, центральний і абсолютний початковий моменти порядку
- •22. Закон розподілу Пуассона
- •24. Показниковий закон розподілу
- •41. Емпірична функція розподілу, її властивості та графік
- •50. Використання критерію Фішера-Снедекора
50. Використання критерію Фішера-Снедекора
Основна
ідея критерію Фішера-Снедекора –
порівняння факторної дисперсії (
)
та
залишкової (
).
Якщо відмінність суттєва – суттєвий
вплив ознаки на якість товару. Якщо
відмінність між дисперсіями на суттєва,
то фактор впливає на ознаку Х не суттєво
=> рівність математичних сподівань
різних груп, тобто середня якість товару
не залежить від фактору (№ партії), товар
однорідної якості.
Нехай
гіпотеза Но- гіпотеза про рівність
середніх значень (а1=а2=…=ар)
і рівність їх дисперсій. Вірним є таке
твердження: з правильності(ложності)
гіпотези про рівність факторної і
залишкової дисперсії випливає
правильність(ложність) рівності середніх
значень (
)
Висновок: для того, щоб перевірити гіпотезу Но про рівність середніх групових з однаковими дисперсіями достатньо перевірити гіпотезу про рівність факторної і залишкової дисперсії. Перевірка гіпотези про рівність факторної і залишкової дисперсії проводиться за критерієм Фішера-Снедекора. Випадки:
Якщо < , то Но вірна( Но – рівність між групових середніх)
≥ , то Но не вірна.
Алгоритм:
А) Будуємо статистику критерію Фішера-Снедекора
Fспостережуване=
Б)знаходимо в таблицы критичне значення (Fкритичне)
Fкрит.= F(α;к1;к2)
К1-число ступенів свободи фактичної дисперсії =р-1
К2 – число ступенів свободи залишкової дисперсії N-p
В) Fспост< Fкрит=>Но приймається
Fспост> Fкрит=>Но відхиляється з рівнем значущості α
51. Функціональна ,статистична і кореляційна залежності.
Показником, що вимірює стохастичний зв’язок між змінними, є коефіцієнт кореляції, який свідчить з певною мірою ймовірності, наскільки зв’язок між змінними близький до строгої лінійної залежності.
За
наявності кореляційного зв’язку між
змінними необхідно виявити його форму
функціональної залежності (лінійна чи
нелінійна), а саме:
;
;
Наведені можливі залежності між змінними X і Y називають функціями регресії. Форму зв’язку між змінними X і Y можна встановити, застосовуючи кореляційні поля, які зображені на рисунках
Для двовимірного статистичного розподілу вибірки ознак (Х, Y) поняття статистичної залежності між ознаками Х та Y має таке визначення:
статистичною залежністю Х від Y називають таку, за якої при зміні значень ознаки Y = yi змінюється умовний статистичний розподіл ознаки Х, статистичною залежністю ознаки Y від Х називають таку, за якої зі зміною значень ознаки X = xi змінюється умовний статистичний розподіл ознаки Y.
Між ознаками Х та Y може існувати статистична залежність і за відсутності кореляційної. Але коли існує кореляційна залежність між ознаками Х та Y, то обов’язково між ними існуватиме і статистична залежність
або
,
де
і називають коефіцієнтом
регресії.Для
обчислення
необхідно знайти
;
;
Як бачимо, коефіцієнт кореляції близький за своїм значенням до одиниці, що свідчить про те, що залежність між Х та Y є практично лінійною.
52) Нелінійна регресія.
Якщо
в рівняння множинної регресії змінні
входять як
,
то регресія називається нелінійною.
У загальному випадку нелінійна регресія записується в такому вигляді:
де
параметри
є
сталими невідомими величинами, які
підлягають статистичним оцінкам, а
— випадкова величина, яка має нормальний
закон розподілу з числовими характеристиками
і при цьому випадкові величини
між собою не корельовані. Реалізуючи
вибірку обсягом n,
згідно з (563), дістанемо систему нелінійних
рівнянь виду:
53. основним законом випадкового процесу на з функцію еф т віід х
54. Випадковаий проце наз процесом з дискретними сталими, якщо множина всіх його можливих станів s1,s2,…є зліченною або скінченною. І перехід
Відбувається стрибково і в певні моменти часу. Марк. Процесом – процес з дискретними сталими, якщо ймовірність переходу в перний стан залежить ві стану в якому знах. Процес в даний момент, і не залежить від того як цей процес потрапив в теперішній час. Марк. Процес – процес відсутності після дії. Визначаємо за двома компонентами: 1. початковий вектор станів.
2.матриця перехідних ймовірностей.