
- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •2. Об’єкт та предмет макроекономіки. Економічна система як об’єкт макроекономіки.
- •3. Суб’єкти змішаної економіки.
- •4. Макроекономіка та економічна політика.
- •5. Методологія макроекономіки.
- •6.Моделюванняя як основний метод макроекономічногоаналізу.
- •7.Становлення та розвиток макроекономіки.
- •8. Система національних рахунків як міжнародний стандарт
- •9.Показники результатів макроекономічної діяльності.
- •10. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт (ввп).
- •11. Методи обчислення ввп: виробничий, кінцевого використання,
- •12. Валовий національний дохід та валовий національний дохід наявний. Особистий та післяподатковий дохід. Макроекономічні показники на чистій основі.
- •13. Номінальний та реальний ввп. Поточні та постійні ціни.
- •14. Зайнятість та безробіття. Види безробіття: фрикційне, структурне,
- •15. Механізм функціонування ринку праці. Теорії зайнятості.
- •16. Чинники, що впливають на безробіття. Закон Оукена та втрати
- •17. Економічний кругообіг в умовах чистого ринку. Структура моделі
- •18. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори сукупного
- •19. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
- •На іноземний попит - ввп ін. Країн, валютний курс, торговельна п-ка.
- •20. Сукупна пропозиція. Класична модель сукупної пропозиції.
- •21. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
- •22. Сукупна пропозиція. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •23. Сукупний попит-сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги. Довгострокова та короткострокова рівновага.
- •24. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупним попитом.
- •25. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією.
- •26. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Графік грошової пропозиції. Грошовий мультиплікатор.
- •27. Попит на гроші для угод, попит на гроші як активи та їх графічна
- •28. Модель грошового ринку. Процентна ставка.
- •29. Сутність і види інфляції. Темп інфляції та способи його обчислення.
- •За незмінної as, яку відображує крива as, збільш. Ad від ad1 до ad3 викликає зрост. Цін від p1 до p3. В умовах різного рівня зайнят. Реакція цін на однаковий приріст ad є різною.
- •30. Причини та наслідки інфляції.
- •31. Інфляція та безробіття.
- •32. Доходи домогосподарств. Нерівність в розподілі доходів та її
- •33. Кейнсіанська функція споживання. Споживання як функція
- •34. Середня схильність до споживання та заощадження. Гранична
- •35. Автономне споживання та чинники, які на нього впливають.
- •36. Функції споживання з урахуванням фактора часу.
- •37. Роль інвестицій в економіці. Інвестиційні функції. Відсоткова ставка як чинник інвестиційного попиту.
- •38. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •3 9. Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •40. Мультиплікатор інвестицій. Сутність мультиплікатора. Модель
- •41. Сукупні витрати і рівноважний ввп. Визначення рівноважного ввп на основі методу «видатки-випуск». Фактичні та заплановані видатки. Модель «кейнсіанський хрест»
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
- •43. «Заощадження — інвестиції» як спрощена модель економічної рівноваги. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •44. Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив як наслідок
- •45. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних видатків.
- •46. Основні засади теорії економічного зростання. Сутність і форми
- •47. Теорії економічного зростання.
- •48. Модель Солоу. Передумови моделі Солоу.
- •Передумови моделі Солоу:
- •4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст нас., техн. Прогрес. Чинники екон. Зрост. В моделі Солоу:
- •49. Джерела економічного зростання.
- •50. Економічний цикл та його фази. Види економічних циклів.
- •51. Роль держави в економічному кругообігу. Відносини держави з іншими суб’єктами економічного кругообігу
- •52. Вплив держави на економічну рівновагу.
- •53. Модель економічної рівноваги за методом «видатки-випуск». Державні та національні заощадження.
- •54. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції”
- •55. Стабілізаційна політика. Полеміка навколо стабілізаційної політики.
- •56. Платіжний баланс. Модель платіжного балансу
- •57. Валютний курс. Форми котирування валютного курсу. Види валютного курсу залежно від режиму його формування. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •58. Валютні системи в розвитку.
- •59. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •60. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Вплив чистого експорту на ввп
3. Суб’єкти змішаної економіки.
В суч. світі панує змішана економіка, яка поєднує в собі різні форми власн. на матер. ресурси (приватну, колективну, держ.) і два механізми регулювання екон. діяльн. (ринковий і держ.). Суб’єкти: д/г, під-ва й держава. В процесі екон. в-ин кожний з них виконує відповідні ф-ії.
Роль д/г полягає в тому, що вони є власниками екон. ресурсів (робочої сили, матер. ресурсів, гр. капіталу). Проте самі вони не викор. екон. ресурси, а продають їх під-вам, щоб отримати гр. дохід за ринковими цінами для купівлі споживчих т та п. Ф-ія під-в полягає в тому, що вони викор. екон. ресурси для в-ва т і п та реалізують їх на ринку з метою одержання прибутку. До осн. екон. ф-ій держави відносяться: затвердження правових засад функціонування ринкової економіки; створення умов для стабільного екон. розвитку; захист конкуренції як головного “двигуна” ринкового механізму; перерозподіл нац. доходу з метою дотримання в країні бажаних параметрів соц. розвитку; фінансування в-ва сусп. (колективних) благ.
Вона спирається на певне співвідношення між ринковим і держ. регулюванням. Але в кожній країні це співвідношення є неоднаковим. В одніх країнах держава відіграє більшу, в інших – меншу роль в регулюванні економіки. Залежно від рівня держ. втручання в економічну діяльн. змішана економіка кожної країни має свої особливості – в одних каїнах можуть переважати елементи лібералізму, тобто ринкове регулювання, в інших – дирижизму, тобто державне втручання.
4. Макроекономіка та економічна політика.
М/е є частиною екон. теорії, що розглядає функціонування економіки в цілому. Осн. проблемами, що вивчаються на м/е рівні є:
визначення обсягу і структури нац. продукту і нац. доходу;
виявлення факторів, які регул. зайнят. в масштабах нац. економіки;
аналіз природи інфляції; - вивчення механізму екон. зрост.;
дослідження зовн. екон. взаємодії нац. економік.
М/е підхід до дослідження екон. процесів і явищ має ряд особливостей. він направлений на вивчення принципів формуванняагрегатних показників, що характер. рівень або тенденції розвитку економіки в цілому: нац. дохід, заг. обсяги зайнят. та інвест., заг. рівень цін. По-друге, вивчення економіки в цілому передбачає необхідність розгляду взаємодії міє екон. суб’єктами через с-му взаємопов’язаних ринків. По-третє, при м/е підході розшир. число екон. суб’єктів, які визначають стан і розвиток економіки. Сюди входять держава, виробники і споживачі як на мікро- так і на макрорівні аналізують позит. і нормат. економіка. В позит. плані розглядають факт. зв’язки в економіці і дії її осн. суб’єктів. На макрорівні в нормат. аспекті аналізується екон. п-ка держави. У мин. волюнтаризм був головним методом вираження всіх питань у нашому житті.
Роль держави як екон. центру зводиться до головної ф-ії – зміцнення та примноження держ. власності. Держава зобов’язана була формувати екон. п-ку і розробляти на її основі загальнодерж. плани розвитку нар. г-ва, активізувати роль місцевих органів для вироблення планів на різних рівнях: рег., міжгал., галуз. П-ка як концентроване вираження економіки має будуватис на врахуванні вимог об’єктивно діючої с-ми екон. законів.
Наук. обгрунтування екон. п-ки сприятиме глибокому оновленню матер. життя, більш повному розкриттб соц. ресурсів с-ва.
Для виробл. екон. стратегії першорядне значення має забезпечення реалістичної, об’єктивної оцінки, з одного боку, досягнень у вирішенні соц-екон. завдань, виявленні труднощів і недоліків, їх причин, а ін. - такої самої реалістичної оцінки наявних можливостей, ресурсів для подальшого соц.-екон. розвитку. Екон. п-ка, вироблена с-вом, має втілюватись у життя через владні органи, труд. колективи.
М/е п-ка – цілеспрямована діяльн. держави, її інститутів, як законодавчих, так і виконавчих, яка визначена сукупністю обставин, направлена на створ. сприятливих всіма учасниками різних ринків рац. госп. рішень.
М/е вивчає види, способи аналізу і механізми задовол. нар.-госп. потреб. Розумна м/е п-ка сприяє раціоналізації госп. рішень, які приймаються колективно, підвищ. якість розвитку вітчизн. економіки.