31. Інфляція та безробіття.

Ф іліпс у 1958 р. обґрунтував криву, що відображувала обернену залежність між ном. з/п і факт. безроб.. Але з часом криву Філіпса стали викор. для визначення співвідношення між безроб. та інфляцією, а не ном. з/п. Обгрунтування рівняння раннього варіанта кривої Філіпса: , де b — коефіцієнт, який показує реакцію ном. з/п (W) на зміну рівня безроб. (u). Пізніше криву було доповнено очікуваними темпами інфляції (π^е). Було враховано, що динаміка безроб. і цін залежить від співвідношення між факт. і пот. ВВП. Якщо Y < Y_p, то u > u_n, а інфляція зменш., тому факт. безроб. було замінено на циклічне (u – u_n).

У наст. періоді інфляція залежить не лише від динаміки циклічного безроб., а й від того, як екон. суб’єкти формують свої інфл. очікування. Криву Ф доповнили інфл. наслідками, які викл. негативні збурення AS.

Суч. варіант кривої Ф: , де p^e — очікуваний темп інфляції; b — коефіцієнт, що показує реакцію інфляції на динаміку циклічного безроб., яке спричинюється збуреннями AD; p^s — темп інфляції, який спричинюється збуреннями AS.

Згідно формули початковим елементом рівняння кривої Філіпса є очікувана інфляція. Якщо спиратися на теорію адаптивних очікувань, то . Проте в наступному періоді інфляція може прискор. або уповільн. порівняно з попер. періодом. Передусім це залежить від циклічного безроб., яке знаходиться в оберненому зв’язку з інфляцією і викликається збуреннями AD. Тому в рівнянні перед циклічним безроб. стоїть знак «–». Зміни в інфляції, які супроводжуються змінами циклічного безроб., є інфляцією попиту.

Іншим елементом, який може прискорити або уповільнити інфляцію, є збурення AS. Несприятливі збурення AS викликають інфляцію витрат, що прискор. інфляцію, а сприятливі — спричинюють дефляцію витрат, що уповільн. інфляцію. Отже, інфляція, що викликається збуреннями AS, прямо впливає на сукупну інфляцію, а тому перед p^s стоїть знак «+».

Інфляцієя в умовах повної зайнят. Рівняння кривої Філіпса втрачає циклічний компонент, тобто –b(u – u_n), і має такий вигляд: p = p^e + p^s.

Якщо інфляція повної зайнят. збільш., то крива Філіпса переміщ. вправо; якщо ця інфляція зменш., то крива Філіпса переміщ. вліво.

Зміни в інфляції, що викликаються циклічним безроб., відображаються на графіку через відповідне переміщ. т. інфляції вздовж нерухомої кривої Філіпса. У разі збільш. безроб. відносно природної норми до u₁ інфляція зменш. до π₁, а зменш. безроб. до u₂ збільш. інфляцію до π₂ і т. д, тобто має місце обернена залежність між інфляцією та безроб..

Спираючись на криву Ф, уряд може робити вибір між інфляцією та безроб.. Це досягається за рахунок політ. заходів, які здатні впливати на циклічний компонент інфляції. Так, уряд може стимулювати AD, щоб зменш. рівень безроб.. Але ціною його зменш. є прискор. інфляції, оскільки при цьому в рівнянні зменш. циклічний компонент, тобто величина b(u – u_n). Або ж може обмежити AD. Це викличе зрост. рівня циклічного безроб. і збільш. величини b(u – u_n), що уповільнить інфляцію. Отже, ціною зменш. рівня інфляції є збільш. рівня безроб.. Вибір між інфляцією та безроб. існує лише у короткостр. періоді.

Т . Т₁ на короткостр. кривій Філіпса 1 характеризує такий стан в економіці, коли інфляція дор. π₁, а безроб. — природній нормі, тобто u_n .Тепер припустимо, що уряд хоче зменш. рівень безроб.. З цією метою він стимулює збільш. AD. У короткостр. періоді це, з одного боку, зменш. безроб., а з ін. — спричинить зрост. інфляції у формі інфляції попиту до π₂, що перемістить економіку з точки Т₁ у точку Т₂.

Інфляція на рівні π₂ закладається в очікування екон. суб’єктів. Тому працівники примусять підприємців адекватно підвищ. ном. з/п в наст. періоді. Це, з одного боку, збільш. середні витрати, зменш. прибутк. в-ва, скорот. його обсяги та збільш. безроб. до u_n, що перемістить економіку в точку Т₃. З іншого боку, виникне інфляція витрат, внаслідок чого інфляція зрост. до π₃, а короткостр. крива Філіпса перем. в полож. 2. Отже, у довгостр. періоді не існує вибору між інфляцією і безроб. Тому в кінцевому підсумку стимулювальна п-ка уряду не може зменш. безроб., вона здатна викликати лише зрост. цін. У довгостр. періоді проблему безроб. можна вирішувати лише із застос. неінфл. методів, здатних забезпечити зрост. обсягів в-ва за рахунок нагромадження капіталу і зростання поточного ВВП.