21. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.

Н ецінові чинники короткостр. AS — змінюють середні витрати і прибутк. під-в за даного рівня товарних цін, що спонукає під-ва змінювати обсяг в-ва. Під впливом нецін. чинників крива AS зміщ. у відповідний бік. Завдяки цьому адекватно змінюється місцезнаходження т. екон. рівноваги на кривій AD, а також обсяг в-ва і товарні ціни. Нецін. чинники — зовн. екзогенні змінні моделі короткостр. AS. Коли вони враховуються, обсяг в-ва і ціни на продукцію стають ендоген. змінними даної моделі.

Осн. нецін. чинники короткостр. AS: 1) ресурсові ціни (ціни на ресурси); 2) продуктивність ресурсів; 3) субсидії під-вам і податки на під-ва. Найбільш мінливими є ресурсові ціни. Це стосується як ціни на р/с, тобто ном. з/п, яка може змін. незалежно від тов. цін, так і цін на матер. ресурси (сировина). Якщо ресурс. ціни зрост., то за інших незмінних умов збільш. середні в-ати і зменш. рівень прибутк. в-ва. Це викликає скороч. обсягів в-ва і підвищ. тов. цін, що перем. криву AS вліво від положення AS₁. Якщо ресурсові ціни зниж., обсяг в-ва збільш., тов. ціни зрост., а крива AS зміщ. вправо від положення AS₁.

Продуктивність ресурсів залежить від технолог. рівня в-ва і впливає на обсяг продукції, яку економіка спроможна виробити за наявної к-сті ресурсів. Зрост. продуктивності ресурсів є однією із передумов збільш. довгостр. AS, що викликає зміщення її кривої вправо. У короткостр. періоді тимчасове зрост. продуктивності ресурсів зменшує середні витрати. Це підвищує прибутковість в-ва, збільшує його обсяг і знижує товарні ціни. Ці зміни відображує зміщ. кривої AS вправо — у положення AS₂.

Субсидії, які держава надає під-вам, занижують дійсну величину середніх витрат. Тому у разі їх застосування прибутковість в-ва підвищ.. Це стимулює під-ва збільш. обсяг в-ва і викликає зниж. товарних цін, що переміщує криву AS вправо в положення AS₂. І навпаки.

Для під-в податки також є витратами, оскільки від їх рівня залежить чистий прибуток (частина прибутку, якою під-ва можуть вільно розпоряджатися). Якщо рівень оподатк. під-в зростає, то чистий прибуток зменш.. І навпаки. В першому випадку збільш. обсяг в-ва і зниж. товарні ціни, що переміщує криву AS вправо в AS₂; у другому — зменш. обсяг в-ва і зростають товарні ціни, що переміщує криву AS вліво — у AS₃.

22. Сукупна пропозиція. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.

Дві моделі короткостр. AS. Одна з них наз. крайнім випадком: ціни і з/п тимчасово є абсолютно негнучкими (фіксованими). Такий випадок припускав Кейнс в умовах депресії, коли в усіх або переважній більшості галузей спостерігається низький рівень викор. виробн. потужностей. За такої ситуації у разі збільш. AD робітники зацікавлені втримуватися від вимог щодо збільш. з/п, а підприємці — від бажання підвищ. ціни.

О скільки у крайньому випадку ціни не змін., то крива AS є горизонт. лінія. Збільш. AD переміщує його криву з АD₁ у AD₂. За абсолютно негнучких цін збільш. AD втілюється в адекватне зрост. обсягів в-ва — з Y₁ до Y₂ . Це означає, що в умовах фіксованих цін короткостр. AS є ф-ією AD.

Негнучку поведінку цін і з/п відображує основна модель короткостр. AS.

Згідно з основною моделлю обсяг в-ва у короткостр. періоді під-ва визначають з урахуванням їхніх очікувань щодо рівня цін. Якщо факт. ціни перевищили очікувані, то під-ва зменш. обсяг в-ва порівняно з пот. величиною. Основна модель передбачає, що AS в короткостр. періоді є зрост. ф-ією від ціни, внаслідок чого її крива має додатковий нахил.

Існує кілька гіпотез, в основі яких лежать різні припущення.

Згідно з гіпотезою негнучкої з/п ном. з/п визначається в трудових угодах наперед з урахуванням очікуваного в майб. рівня цін. Тому в разі зрост. цін, яке перевищує очікуваний рівень, ном. з/п тимчасово змін. не може. Але реальна з/п зменш. порівняно з тією, на яку розраховували працівники та яку враховували підприємці під час укладання трудових угод. Це здешевлює працю і стимулює під-ва збільш. обсяг в-ва.

Гіпотеза неправильних уявлень працівників передбачає, що в процесі встановлення ном. з/п працівники виходять із своїх цінових очікувань і бажаної реальної з/п. Але вони можуть помилятися в своїх цінових очікуваннях. Якщо факт. ціни виявилися вищими за очікуваний рівень, то це здешевлює працю і спонукає під-ва до збільш. обсягу в-ва.

За гіпотезою недосконалої інформації під-ва не володіють інформацією про заг. рівень цін у прогнозному періоді, з яким вони мають узгоджувати ціни на свої т і п. Тому ухвалюючи рішення щодо обсягів в-ва вони змушені спиратися на свої цінові очікування. Якщо заг. рівень цін перевищить їх очікуваний рівень, під-ва адекватно піднімуть ціни на свою продукцію, що стимулюватиме їх до збільш. обсягу в-ва.

Гіпотеза негнучких цін припускає, що під-ва, встановлюючи ціни на свою продукцію на базі своїх очікувань, не відразу змінюють їх у відповідь на зміни попиту. Це зумовлюється довгострок. угодами між виробник. і споживач. або побоюваннями під-в відвернути від себе своїх покупців. Якщо рівень цін в економіці впав порівняно з очікуваним. Але за даною гіпотезою під-во не знижує ціни на свою продукцію. За таких умов факт. рівень цін виявився нижчим порівняно з їх очікуваним рівнем. Тому попит на продукцію даного під-ва та обсяг її в-ва скоротяться.

Якщо факт. рівень цін відхиляється від їх очікуваного рівня, то в такому самому напрямі обсяг в-ва відхиляється від пот. рівня. При цьому очікуваний рівень цін — рівень цін повної зайнят., оскільки працівники і підприємці враховують його в процесі ухвалення рішень щодо обсягів в-ва та рівня ном. з/п, яка має врівноважувати ринок праці та унеможливити циклічне безроб.. Звідси випливає ф-ія короткостр. AS: , де Y^AS — обсяг в-ва (AS) у короткостр. періоді;  — чутливість обсягів в-ва до відхилення факт. рівня цін від очікуваного їх рівня. Показує, наскільки %в факт. ВВП відхиляється від пот. ВВП у разі відхилення факт. рівня цін від очікуваного рівня на один процентний пункт; P, P^e — відповідно факт. та очікуваний рівень цін.

П очаткова рівновага в економіці знаходиться в т. Т₁. У цій т. крива AS перетинається з кривою AD₁ на умовах, що факт. рівень цін збігається з очікуваним рівнем (Р₁ = Р)^е, безроб. дорівнює природній нормі, а факт. обсяг в-ва знаходиться на пот. рівні, тобто Y₁ = Y_р. Внаслідок збільш. AD факт. рівень цін зростає від Р₁ до Р₂, що вищий за очікуваний рівень. Внаслідок цього здешевлюється праця і у підприємців з’являється мотивація збільш. обсяг в-ва порівняно з пот. рівнем, тобто від Y₁ до Y₂.

Отже, якщо факт. рівень цін перевищує очікуваний рівень (Р > Р^е), то факт. обсяг в-ва перевищує його пот. рівень (Y > Y_р). Звичайно, що коли факт. рівень цін, буде менший за їх очікуваний рівень (Р < Р^е), то факт. обсяг в-ва буде менший за його пот. рівень (Y < Y_р).