- •1. Виникнення мистецтва. Його найдавніші пам’ятки, знайдені на території України.
- •2. Причини та суть «неолітичної революції».
- •3. Трипільська культура, її місце та роль у світовій культурі.
- •4. Культура кіммерійців, скіфів і сарматів та їх роль в культурі українського народу.
- •Сармати
- •5. Античні держави-поліси Північного Причорномор’я в історії української культури.
- •6. Усна народна творчість та її роль
- •7. Язичництво східних слов’ян
- •8. Прийняття християнста та його роль
- •9. Культурний розвиток Київської Русі в період правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого
- •10. Живопис Київської Русі хі-хіv ст
- •11. Література Київської Русі і Галицько-Волинської держави
- •12. Культурні пам’ятки Київської Русі, що дійшли до нашого часу і їх значення для українського народу.
- •13. Архітектура Київської Русі та Галицько-Волинської держави XI-XIV ст. Особливості архітектури Галицько-Волинського князівства
- •14. Розвиток декоративно-прикладного мистецтва Київської Русі в XI-XII ст.
- •15. Культурний розвиток Галицько-Волинської держави в період правління князя Данила Романовича
- •16. Музична культура православного церковного обряду X - XII ст.
- •17. Національні меншини на території України у добу середньовіччя та їх культура.
- •18. Роль Київської Русі як культурного центру Європи та частини єдиної середньовічної цивілізації.
- •19. Пам’ятки писемності середньовіччя як пам’ятки образотворчого мистецтва.
- •20. Суспільно-політичний устрій українських земель у XIV – XVI ст. Та його вплив на розвиток культури.
- •21. Освіта в Україні у XVI – XVIII століття
- •22. Український живопис 2 пол. XVI – XVII століття
- •25. Розвиток книгодрукування в Україні у XVI – XVII століття
- •26. Передумови прийняття брестської унії 1596р. Роль релігії в українському національно-державному відродженні.
- •27. Український театр 16-18 ст. Зародження професійного театру
- •28. Українська література у другій половині 17 – 18 ст.
- •29. Розвиток освіти, науки та літератури в Україні у сер. XVII – на поч. XVIII ст.
- •30. Причини появи та суть «полемічної літератури». Діяльність і.Вишенського
- •31.Українська барокова архітектура 17 – 18 ст.
- •32. Роль консолідації (об’єднання) укр. Народу.
- •33. Діяльність вищих навч. Закладів, які існували на Укр. У 1 пол. 18 ст
- •34. Роль Укр. Як зв’язуючої ланки Росії протягом 17 – 18 ст.
- •35. Особливості розвитку укр. Кул. У 2 пол. 17 – 18 ст.
- •36. Суть поняття нац. Культ. Відродження, основні етапи. Відродження укр. Народу 19 ст
- •37. Роль історичної науки та літератури у формуванні укр. Нац. Свідомості у 1 пол. 19 ст.
- •38. Укр. Муз. Культура 19 ст. Вплив загальноєвропейських худ. Стилів на її розвиток
- •39. Освітянські реформи 19 ст в Україні та їх наслідки. Роль вищих навч. Закладів Наддніпрянщини у поширенні освітньо-культурних та науково-технічних знань
- •40. Особливості розвитку культури в Наддніпрянській та Західній Україні 19ст.
- •41. Русифікаторська політика царизму в Україні у 19 ст.
- •42. Т.Шевченко – художник і основоположник критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві та його послідовники
- •43. Особливості творчих феноменів г.Сковороди та т.Шевченка
- •45. Політика уряду гетьмана п. Скоропадського у галузі культури і науки.
- •46. Поняття «розстріляне відродження». Творчість Леся Курбаса.
- •47. Розвиток культури в Україні у 20 – 30 роки хх ст. В умовах формування тоталітарної системи.
- •48. Суть понять «коренізація», «українізація», «культурно-національна автономія». Культурне життя в період «українізації».
- •49. Вплив воєнних подій Другої Світової війни на зростання національної свідомості українського народу. Літературні твори воєнно-патріотичної та історико-героїчної творчості.
- •50. Розвиток культури у роки Другої світової війни.
- •51. Умови розвитку української культури в повоєнні роки
- •52. Розвиток культури у період «відлиги» 1956–1959
- •53. Причини пробудження громадської активності й нац. Відродження в 60-х роках 20 ст. Прояв «шістидесятників» в літературі.
- •54. Розвиток укр. Культури в умовах кризи радянської системи та схема її еволюції.
- •55. Характер розвитку культури 60-80 рр. Хх ст.
- •56. Період нац. Відродження в Укр. Наприкінці хх ст. Розвиток нац. Культури на сучасному етапі.
- •57. Вплив розпаду срср і утворення незалежної України на розвиток культури. Сучасні література та образотворче мистецтво.
- •58. Особливості сучасного співробітництва України з іншими країнами у різних галузях науки і культури. Відомі діячі української діаспори.
- •59. Суть, періодизація та соціально-економічні наслідки сучасної науково-технічної революції для українського суспільства. Шляхи вирішення проблем сучасної науки.
- •60. Наукові досягнення вчених нтуу «кпі» в умовах розгортання науково-технічної революції. Роль «кпі» в реалізації інноваційних програм розвитку України.
11. Література Київської Русі і Галицько-Волинської держави
Обрядові пісні (тобто пісні, пов'язані із святами й обрядами) складалися в дохристиянські часи (колядки, щедрівки, веснянки (гаївки або гагілки), купальні й русальні, весільні, похоронні). Поруч з обрядовими піснями існували в Київській Русі також пісні лицарського, героїчного характеру - билини. Виникли вони наприкінці I тисячоліття. Найдавніші пісні - про богатиря Святогора та орача Микулу Селяниновича. Билинні обрані переважно мають реальну історичну основу, а деякі з героїв згадуються в літописах і, навіть, в графіті на стінах Софійського собору (Ставр Годинович). Особливе місце посідали пісні- билини про народних богатирів Ілля Муромця, Добриню Нікітіча, Альошу Поповича.
Виникнення писемності створило умови для перетворення усної народної творчості в писемну літературу. На час прийняття Руссю християнства вже існувала велика кількість перекладних і богослужбових книг, богословських та історичних творів слов'янською мовою.
До перекладної літератури входили: релігійні книги - Євангеліє, Апостол, Псалтир П'ятикнижжя, Мойсееве Буття; а також мінеї, прологи й патерики Всі вони подавали життєписи святих: мінеї - за місяцями на цілий рік, у патериках - у поодиноких краях, у прологах - у скороченні. З патериків в Україні відомі були Синайський («Лимонар», або «Духовний Луг»), Скитський і Єрусалимський. Вони послужили джерелом та взірцем при укладі Печерського патерика.
Перекладались й інші книги, які містили відомості з світової історії, географії, астрономії, філософські й юридичні трактати, публіцистичні і розважальні твори. Це Хроніки Георгія Синкелла, Іоанна Малали, Георгія Амартола та Костянтина Манассії, «Історія іудейської війни» Іосифа Флавія; збірники притч, повчань, коротеньких висловів або більших уривків з творів античних авторів (збірники «Бджола», «Ізмарагд», «Златоструй», «Маргарит» та ін.)
Переписували книги і в Галицько-Волииському князівстві. У Галицькій області створена найдавніша східнослов'янська редакція тексту Нового завіту, яка помітно відрізняється від першої редакції запозиченої від південних слов'ян.
З виникненням писемності почалось записування історичних фактів за хронологічним порядком. З'явилось літописання. Найкраще історичні події часів Київської Русі подаються у Лаврентіївському (1377 р.) та Іпатіївському літописних зводах.
Після запровадження на Русі християнства з'явився новий вид літератури - житія святих (агіографія), релігійно-біографічні твори, що розповідали про життя мучеників, аскетів, церковних і державних діячів, оголошених церквою святими.
Пам'ятками писемності Київської Русі є «Ізборник Святослава», укладений 1073 і 1076 рр. для київського князя Святослава Ярославича; «Повість минулих літ» (кін. 11 – поч. 12 ст.) – це іст.-худ. твір, що розповідає про виникнення Київської Русі; «Київський літописний звід», укладений ігуменом Матфеєм (12 ст); «Слово о полку Ігоревім» (1185-1187 рр) відбито патріотичні ідеали і кул. Київ. Р.; «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона (1037-1050 рр) стверджує самостійність Руської держави і церкви; «Поученіє» Володимира Мономаха, де описується образ ідеального князя; «Києво-Печерський патерик» (поч. 13 ст) – збірник творів про іст. Києво-Печер. монастиря; житія.
Пам'ятками писемності Галицько-Волинської держави є «Галицько-Волинський літопис» (1097 р.), що охоплює події 1202-1292 рр.; «Повість про осліплення Василька» (1097 р.) про трагічну долю князя Василька Ростиславича , якого осліпив волинський князь.