2.5. Цінні папери в системі кредиту Методичні вказівки

Опрацьовуючи проблеми емісії, розміщення та обігу цінних паперів, студенти мають оволодіти знаннями суті та ролі цінних паперів у системі грошового обігу ринкової економіки, у прискоренні й полегшенні розрахунків, поповненні обігових коштів і основного капіталу, навчитися вести облік та управління пакетами цінних паперів.

Студенти мають засвоїти, що цінні папери є грошовими документами, які виникають внаслідок оформлення кредитних угод. Вони засвідчують право володіння або відносин позики, тому поділяються на пайові та боргові види, визначають взаємовідносини між емітентом та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів та можливість передачі грошових та інших прав іншим особам.

Як кредитні знаряддя цінні папери здатні оперативно задовольняти потреби у платежах, прискорюють і полегшують розрахунки між суб’єктами виробничо-комерційної діяльності, діють як представники і заміщувачі грошей в каналах обігу.

Розвиток економіки на макро- і мікроекономічному рівні постійно творить потреби у розбудові кредитного ринку, який забезпечує акумулювання розрізнених заощаджень населення, державних органів, приватного бізнесу і зарубіжних інвесторів та перетворення їх у потужні грошові фонди у вигляді позикового капіталу. В свою чергу позиковий капітал перерозподіляється між сферами національної економіки за допомогою випуску боргових інструментів (облігацій, векселів, сертифікатів), інструментів власності (акції) та їх похідних (опціони, ф’ючери та ін.). В залежності від власності емі-

тента цінні папери класифікують як цінні папери уряду, муніципалітетів і корпорацій.

Даючи характеристику видів цінних паперів зверніть увагу на механізм обертання цінних паперів, що звільнені від реєстрації в державному органі та ті, що підлягають обов’язковій реєстрації; цінні папери високої якості, вільні від ризику, що містяться в лістингу, і ті, що не володіють такими ознаками. Важливо з’ясувати, що цінні папери є основним товаром фінансового ринку і одночасно значною складовою частиною грошей. Як кредитні знаряддя вони виступають знаками вартості і в такому розумінні наближаються до паперових грошей. Але цінні папери одночасно слугують і кредитними документами, тому суттєво відмінні від паперових грошей.

Розглядаючи загальні закономірності емісії акцій, облігацій, скарбницьких зобов’язань, ощадних сертифікатів, векселів, приватизаційних цінних паперів, зверніть увагу на обов’язки емітентів, права власників і функції посередників.

Виявлення функцій цінних паперів потрібно розглядати у контексті розвитку фондового ринку, на якому цінні папери слугують інструментом інвестування і кредитування різних сфер та галузей економіки, забезпечення переливів інвестиційних і кредитних ресурсів у найприбутковіші сфери виробництва, інструментом фінансування та рефінансування дефіциту бюджетної системи. Підприємцям цінні папери оперативно надають багатоваріантний вибір джерел фінансування і кредитування. Їх рух та обіг став гнучким механізмом зміни титулу власності, формування чисельних форм змішаного капіталу. З їх допомогою регулюється сумарний купівельний попит, оперативно стримується спекулятивна активність тієї частини населення, що має вільні фінансові ресурси, а влас-

никам цінних паперів забезпечується додаткове джерело доходів.

В ринковій економіці цінні папери виконують багато інших функцій для регулювання та оптимізації пропорцій суспільного відтворення, забезпечення інноваційного процесу, розвитку малих і середніх виробничих структур, інтеграції національної економіки у світову економічну систему.

Проте недорозвиненість ринкових відносин в Україні гальмує й реалізацію переваг обігу цінних паперів. Високий індекс інфляції орієнтує комерційні структури на інвестиції у проекти, що забезпечують швидкий обіг капіталу і високу норму прибутку. Це сповільнює переливання позичкового капіталу в умовах вільної конкуренції.

Операції з цінними паперами охоплюють розрахункові та облікові операції з паперами власної емісії і отримані. Папери власної емісії охоплюють операції емісії, продажу, обміну, випуску, оплату дивідендів (процентів). З отриманими (чужими) цінними паперами (папери невласної емісії) здійснюються операції купівлі, продажу, зберігання, отримання. Надзвичайно важливою є операція емісії цінних паперів. Важливо оволодіти положеннями щодо сукупності вимог до емітента, знаннями правила: цінні папери забезпечуються реально існуючою вартістю, яка виконує роль заставленого майна в іпотечній формі кредиту. Строк перебування цінного паперу в обігу визначається на основі розрахунку економічної ефективності кредитованого проекту та терміну окупності вкладень.

На підставі розрахунку очікуваного ефекту розміщення цінних паперів студенти повинні визначати тип емітованих цінних паперів: привілейовані чи звичайні, іменні або на пред’явника; приймати рішення про випуск в обіг високоліквідних чи неліквідних цінних паперів. Важливо визначати

розмір номінальної вартості і кількості одиниць емітованих цінних паперів. Водночас в операції купівлі чи отримання в розрахунок цінних паперів інших емітентів, щоб реально оцінювати доцільність цих операцій інвестору потрібно мати об’єктивну інформацію про фінансові результати і баланс емітента, обрахувати коефіцієнти зносу основного капіталу, обігності обігних засобів, рентабельності виробничих фондів.

В роботі з цінними паперами важливе місце посідає організація бухгалтерського обліку. Його загальними принципами є здійснення подвійних записів і правило констатації права власності.

Права і обов’язки власників та торговців цінними паперами регулюються законом України “Про цінні папери та фондову біржу”. Торговці цінними паперами можуть проводити емісійну діяльність з випуску цінних паперів, комісійну – купівлю-продаж цінних паперів від власного імені та за дорученням і комісійну діяльність, що становить дилерські операції. Дилер на ринку цінних паперів діє як підприємець, який купує і продає цінні папери від власного імені та за свої кошти, а його доход складає різницю між ціною їх купівлі та продажу.

Студентам важливо з’ясувати механізм регулювання емісії та обертання цінних паперів, головною метою якого є чітке впорядкування взаємодії та захисту інтересів його учасників шляхом встановлення належних правил, критеріїв і стандартів стосовно відносин з приводу цінних паперів.

Провідними принципами стабільності обертання цінних паперів є принципи законності, дотримання меж компетентності, встановленої законами і підзаконними актами для органів державно-правового та інституційно-правового регулювання. При цьому, якщо державно-правове регулювання за своїм характером є загальнообов’язковим, субординаційним і

базується на можливості застосування примусу, то інституційно-правове – конкретно обов’язкове, значною мірою є самоврядним, раціональним, морально-етичним, що орієнтується на ринкову доцільність.

Порушення цих обов’язкових для всіх без винятку учасників обігу цінних паперів вимог створює загрозу для існуючого порядку взаємодії емітентів і власників цінних паперів, тому до порушників застосовуються належні акції впливу та примусу.