Термінологічний словник

Антоніана срібна монета давньоримської імперії. Вагою 4,7 – 5,3 г., емісію якої започаткував Марк Аврелій Антоній. В середині III ст. Антоніани були витіснені з обігу денаріями, а самі перетворилися у майже мідну

монету з невеликими домішками срібла і вже оберталися за примусовим курсом;

Вевериця,

векша найменша неподільна грошова одиниця України – Русі. Її вартість або прирівнювалась до шкірки білки або 0.33г. срібла. 100 – 150 векш складали одну лічильну гривню. У письмових джерелах згадується в “Повісті временних лет” близько 859 р.;

Гексаграма візантійські срібні монети у формі шестикутника. Їх карбування розпочав імператор Іраклій у 619 р. у зв'язку з діяльністю антів;

Гривня грошова і вагова одиниця Русі-України та основа кунної системи грошей. Походить від назви обруча з золота чи срібла , що носився на шиї як прикраса. Гривня як грошовий зливок піддавалася рубанню на дрібні частини , які самостійно вступали в обіг і з часом дали назву для нової грошової одиниці – рубля. Як грошова одиниця Української Народної Республіки була емітована у 1918 р. за курсом 2 гривні = 1 довоєнному рублю (0,7742 г. чистого золота). З 2 вересня 1996 р. гривня введена в грошовий обіг України як національна грошова одиниця незалежної держави Україна;

Денарій основна срібна монета Давньоримської імперії, яка з 269 р. до III ст. нової ери карбувалася вагою 4,55 – 3,41 г. срібла. На території України вивчено і описано понад 30 тис. скарбів, в яких знаходили денарії. Їх карбування припинилось у III ст. н.е. Пізніше на

українських землях з'явилися німецькі денарії вагою близько 1,2г. срібла, англійські – 1,3 – 1,5г. срібла;

Диргем старовинна арабська срібна монета, карбування якої розпочалося у 695 р. вагою 2,7 – 2,8г. срібла. За своєю вартістю дорівнювала 1/25 гривні. Попадаючи у грошовий обіг Київської Русі, стала складовою частиною її грошової системи;

Златник золота монета князя Володимира вагою 4,0 – 4,4 г. золота. На лицьовому боці монети зображено князя з хрестом в руках, княжим знаком у вигляді тризуба і написом “Владимир на столе”. На звороті монети зображено Ісуса з Євангелієм, з написом навкруг. Нині знайдено 11 монет Володимира;

Куна грошова одиниця Русі-України. В XI – XII ст. куна була основою кунної системи грошей. Еквівалентна вартості хутра куниці. Існують й інші припущення. Зокрема, в англійській мові куною називають монету “coin”, у французькій мові “cuneus” означає кований, зроблений з металу. Деякі автори схиляються до думки, що в Україні-Русі куна була одночасно хутровим виробом з шкіри куниці і мала металевий вираз. Вартість 25 кун дорівнювала в XI ст. 1 гривні, а у XII ст. 1 гривня становила 50 кун. Вагова гривня становила 200 г. срібла, а у XII ст. – 4 гривні кун. В Київській русі кунами називали диргеми і західноєвропейські денарії;

Кунна грошова

система грошова система України – Русі XI – XIII ст. Згідно відомостей короткої редакції Руської правди 1гривня(68,22 г. срібла) = 22 ногатам ( 3,41 г.) = 25 кунам (2,73г.) = 50 резанам (1,36 срібла). В XIIIст. Руська Правда дає таку систему: 1 гривня = 20 ногатам = 50 кунам = 150 або 100 вевериць;

Літра візантійська вагова грошова одиниця вагою 327,465 г. срібла, вважають що вона є аналогом римської лібри. Деякі автори припускають, що київська гривня XI – XIII ст. Вагою 160 г. срібла : становила ½ літри – 163,782 г. срібла;

Міліарісій візантійська срібна монета . В грошовому обігу Київської Русі з'явилася в X ст.;

Ногата срібна арабського походження монета вагою близько 2,5г. В грошовому обігу Київської Русі з'явилася в X ст. За рівнем вартості в XI ст. становила 1/20 гривні. В Україні-Русі разом з кунами складала основу кунної системи грошей;

Номізми

(соліди) золоті візантійські монети, форма яких стала основою для карбування давньоруських монет златників і срібників;

Резана частина диргема вагою 1,36г. Назва походить від “різати” диргем на дві частини.