1.7. Грошові реформи, їх суть, спрямування і процес проведення Методичні вказівки

Актуальність проведення грошових реформ посилюється інформаційним нагромадженням протиріч у монетарній сфері. Вичерпавши консервативні засоби оздоровлення економіки і грошово-кредитної сфери, держави вимушені здійснювати комплекси заходів проведення грошових реформ, з метою подолання хворобливого стану грошей і повної чи часткової перебудови грошової системи відносно нових соціально-економічних умов.

Студенти мають з’ясувати, що спосіб впорядкування грошових систем за допомогою грошових реформ застосовується вимушено, коли вже вичерпано інші (консервативні) способи стабілізації грошей. Найважливішою метою грошової реформи є відновлення дієздатності функцій грошової одиниці, надання національній валюті характеру єдиного законного платіжного засобу й суттєве підвищення її купівельної сили. Аналізуючи причини й характер спрямування грошової реформи, студенти мають навчитись класифікувати грошові реформи за їх цілями, глибиною реформування і методами стабілізації. Радикальними грошовими реформами стають ті з них, що формують нову грошову систему та забезпечують становлення нових якісних елементів її функціонування. Такою була грошова реформа 1895 – 1897 рр.. в Росії, коли здійснено було перехід до золотомонетного стандарту. Таким же радикальним обсягом перетворень відзначалися заходи для створення національних грошових систем у колишніх колоніях та в процесі створення національних грошових систем незалежних держав СНД. Впровадження нової грошової одиниці і формування грошово-валютних і кредит-

них відносин здійснила грошова реформа 2 – 16 вересня 1996 р. в Україні. Вона фактично охопила ознаки всіх трьох типів грошових систем, створивши власну національну грошову одиницю незалежної української держави, упровадивши комплекс антиінфляційних заходів для оздоровлення економіки і грошово-кредитної сфери.

Грошові реформи для внесення часткових змін у діючі грошові системи є менш радикальними. В їх ході реформуються окремі елементи грошової системи, вносяться зміни в назву грошової одиниці, величину та набір видів грошових знаків, порядок їх емісії і забезпечення.

Ще менш радикальний характер мають грошові реформи для проведення спеціальних стабілізаційних заходів , використання важелів обмеження інтенсивності інфляційного процесу чи подолання його наслідків.

Студенти мають ознайомитись з критеріями моделювання грошових реформ, розкрити механізм реалізації грошових реформ формального типу, особливостей грошових реформ з деномінацією грошового обігу. А також з’ясувати суть і спрямування грошових реформ конфіскаційного типу, мати уявлення про поняття “грошова реформа в широкому розумінні” і вузькому та ін. Важливо обґрунтувати складність і переваги проведення реформ паралельного обігу старої знеціненої грошової одиниці і нової, яка має володіти стабільністю купівельної спроможності в умовах ще недостатнього наповнення ринку товарами й послугами та за відсутності стабілізаційного фонду. Незалежно від обраної моделі та методу проведення грошова реформа має стати дієвим чинником зміцнення купівельної спроможності національної валюти і забезпечення її конвертованості.

Обираючи комплекс методів і заходів реформування грошової системи, студенти мають звернути увагу на взаємо-

дію проблем оздоровлення економіки і грошово-кредитної сфери, забезпечення стабільності обмінного курсу національної валюти і стабільності цін та усунення інфляції. Дані аспекти формують інші сторони процесу оздоровлення грошового обігу. Ось чому кожна грошова реформа здатна успішно використати досвід проведення реформ в інших країнах, саме виходячи із конкретно-історичних умов, обрати свою методологію, набути свого особливого змісту й спрямування. Для досягнення успіхів важливо вірно оцінити провідні чинники інфляційного процесу і метод проведення грошових реформ.

Світовий досвід знає два основних методи проведення грошових реформ: метод блокування банківських рахунків на заздалегідь визначений строк або навіть на невизначений термін і метод списання готівки та коштів населення на банківських рахунках з одночасною заміною їх на основну грошову одиницю за єдиним чи диференційованим співвідношенням. Важливо, що перший із вказаних методів надає необхідний оперативно-економічний простір урядові країни для збалансування грошової і товарної маси, а заморожені кошти повертаються власникам після нормалізації економіки і зростання суспільного виробництва. Цивілізованість методу блокування банківських рахунків полягає в тому, що заблоковані кошти можна конвертувати у цінні папери, що не будуть знецінюватися і одночасно приноситимуть їх власникам дохід. А з іншого боку впровадження цього методу гарантує захист грошових нагромаджень населення і підприємців та одночасно надає свободу дії ініціаторам реформи для стабілізації товарного ринку і розбудови стабільної грошової системи.

Реформатори можуть за необхідності використати різні варіанти комбінування цих методів, вдаватися до застосування інших важелів і прийомів. Але слід мати на увазі, що вони

дають найкращий результат лише за умов: одночасного і узгодженого реформування відносин економіки, кредиту, фінансів і грошового обігу; формування ефективної нормативно-економічної бази; впровадження єдиних паритетів стосовно всіх іноземних валют; встановлення обґрунтованого розрахункового курсу національної грошової одиниці. Першочерговість досягнення стабілізації валюти диктує необхідність застосування методів деномінації, нуліфікації, ревалоризації, реставрації, девальвації, ревальвації валюти та запровадження політики дефляції.

Розкриваючи зміст реформи паралельного обігу валют, студенти мають з’ясувати, що вони є реформами консервативного типу, а за технікою проведення – найскладніші.

Одночасність обігу двох валют дозволяє обрати найдоцільніший спосіб економічного маневрування, здійснити мобілізацію необхідних ресурсів, погашати державний борг шляхом розміщення позик, вдосконалювати систему кредиту тощо. Внаслідок стрімкого запровадження комплексу заходів нова грошова одиниця розширює простір свого обігу, насамперед заповнюючи сфери безінфляційного функціонування, і поступово витісняє з обігу старі гроші, які весь тиск інфляційного процесу перебирають на себе.

Водночас сегментація сфери грошового обігу здатна створити реальні загрози передчасного знецінення старої грошової одиниці, викликати виплески “тіньових” і спекулятивних операцій, що може підірвати стабільність обігу нової грошової одиниці. Обмежити розвиток негативних тенденцій в ході грошової реформи паралельного типу здатний обґрунтований фіксований або ринковий курс обох типів грошових знаків. Зокрема, якщо принципи емісії залишаються однаковими або емісія старої грошової одиниці припиняється, то вводиться фіксоване співвідношення між новою і старою ва-

лютою. У інших випадках запроваджується співвідношення фактичної купівельної спроможності, на основі якої стара валюта продовжує знецінюватися, а нова спочатку поширюється у спеціально визначених сферах споживацького ринку і безготівкових розрахунках, тому уникатиме інфляційного тиску. З часом зростатиме її привабливість та ефективність впливу в усіх інших сферах суспільно-господарського життя.

Студенти мають засвоїти, що система паралельного обігу валют є найменш ризиковою грошовою реформою, успіх в якій досягається без конфіскаційних заходів.

Важливо вірно оцінити механізм грошової реформи 1 – 16 вересня 1996 р. в Україні. В процесі її підготовки і здійснення проведено оздоровлення фінансово-грошової системи, суттєво знижено інтенсивність інфляційного процесу ,стабілізовано курс національної валюти, уповільнено темпи падіння рівня промислового виробництва й обсягів ВВП. Головним завданням її стала заміна тимчасової грошової одиниці – українського купоно-карбованця на національну валюту – гривню, змінено масштаб цін і створено стабільно діючу грошову систему, а гривню перетворено у провідний фактор стимулювання економічного і соціального розвитку України. Довіру і підтримку реформа отримала внаслідок вибору прозорого варіанту її проведення, неконфіскаційного спрямування, чіткості і організованості проведення, прискорення обігу грошей і поліпшення стану грошового кредитного ринку.