Теми фіксованих виступів і рефератів

1. Грошовий обіг в Україні.

2. Грошовий ринок в Україні, його суть і структура.

3. Закон кількості грошей у перехідній економіці України.

4. Механізм балансування грошових потоків.

5. Стабілізація грошової одиниці в Україні.

6. Особливості побудови показників грошової маси в Україні.

7. Теоретичні моделі попиту на гроші.

8. Загальні теоретичні положення пропозиції грошей.

9. Кейнсіанська модель макроекономічної рівноваги.

Рекомендована література

1. Адамик Б.П. Мінімальні резервні вимоги як інструмент грошово-кредитного регулювання. // Фінанси України. – 1998. – №1. – с.37 – 40.

2. Адамик Б.П. Облікова політика центрального банку. // Фінанси України. – 1999. – №6.

3. Бланк І. Концепція управління грошовими потоками підприємства. // Банківська справа, 1999. – №3. – с.12.

4. Вахненко Т. Державний борг України: шляхи виходу із кризи. // Економіка України. – 2000. – №8. – с.22 – 30.

5. Величко О. Регулювання грошової пропозиції та інвестицій. // Банківська справа. – 1999. – №2. – с.26.

6. Войтюк Д. Грошові потоки: класифікація та вплив на грошову масу і грошову базу. // Економіка України. – 1999. – №5. – с.22 – 30.

7. Гальчинський А.С. Теорія грошей. – К.: Основи, 1996. – Гл.2.

8. Гроші та кредит (За ред. Савлука М.) Підручник. – К.: КНЕУ, 2001. – Розділ 2,3.

9. Гребеник Н. Тенденції розвитку управління грошово-кредитним ринком в Україні за період 1991 – 1999 рр. // Банківська справа. – 1999. – №6. – с.22.

10. Гроші та кредит. Підручник (За ред. проф. Б.С.Івасіва) К.: КНЕУ, 1999. – Гл.2.

11. Демківський А.В. Гроші та грошовий обіг. – К.: ГРОТ, 1999. – Гл.3.

12. Деньги, кредит, банки (Под рук. Г.И. Кравцовой. – Минск, 1994. – Гл.2.

13. Долан Э.Д. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. – СПб: Оркестр, 1994.

14. Ковальчук Т., Іванов Є. Теорія грошового обігу і сучасний монетаризм. // Банківська справа, 1998. – №5. – с.3.

15. Костіна Н., Черняховська П. Прогнозування надходження готівкових грошей до установи банку. // Банківська справа . – 2000. – №1. – с.17.

16. Куліков Ю., Орленко Н., Величкін В. Резервування: проблеми і методи їх вирішення. // Банківська справа, 1998. – №1. – с.38.

17. Куценко О. Резерви комерційного банку. // Банківська справа, 1998. – №3. – с.63.

18. Лютий І. Роль грошово-кредитної політики НБУ в Стабілізації кредитного ринку. // Банківська справа . – 2000. – №3. – с.7.

19. Мельник О. Основні параметри грошово-кредитної політики в Україні. // Економіка України. – 2000. – №7. – с.25 – 31.

20. Мороз А.М. Пуховкіна М.Ф. Управління грошовим обігом //Фінанси України. – 1996. – №10.

21. Основи банківської справи (Під кер. М.І. Савлука). – К.: Лібра, 1997. – Гл.2.

22. Піхоцький В.Ф. Контроль готівкових розрахунків. // Фінанси України. – 2000. – №8. – с.144.

23. Сп’як Г., Баб’юк М. Інформаційна база управління грошовими потоками комерційного банку. // Банківська справа. – 2000. – №5. – с.53.

24. Швайка М.А. Банківська система в Україні: шляхи реформування і підвищення ефективності. – К.: Парламентське видавництво. – 2000. – 196 с.

Термінологічний словник

Безакцептні

платежі оплата розрахункових документів і рахунків платників у банку незалежно від їхньої згоди (акцепту). В процесі здійснення платежу на документі робиться спеціальна помітка “Без акцепту”;

Бенефіціар особа, на користь якої відкрито акредитив;

Грошовий

агрегат визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угрупування ліквідних активів, які можуть слугувати альтернативними вимірниками грошової маси як показники обсягу і структури грошової маси та в залежності від ступеня ліквідності в банківській статистиці застосовують грошові агрегати – М₀, М₁, М₂, М₃ , L. Вони охоплюють грошову масу у вузькому розумінні (М₁), яка охоплює гроші готівкою (М₀) і депозитні гроші, сукупну грошову масу, що включає банківські вклади, депозити та цінні папери з фіксованим доходом, а також сукупну грошову масу, яка охоплює ту частину, що перебуває в обігу та ту, яка нагромаджується і виконує функцію збереження вартості;

Грошовий

мультиполі-

катор величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу внаслідок операцій на монетарному ринку. Відображаючи співвідношення між первинною емісією грошей і кінцевим збільшенням гро-

шової маси в результаті цієї емісії, грошовий мультиплікатор показує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця;

Грошова база консолідований показник резервних грошей банківської системи, на основі якого через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей. За своєю структурою грошова база (М₁) складається з суми готівки в обігу (М₀), готівки в сейфах (залишків кас банків) і резервів комерційних банків (Д), що перебувають на рахунках у центральному банку;

Грошовий обіг сукупність переміщень грошових коштів між суб’єктами економічних відносин в процесі суспільного відтворення щодо погашення грошових зобов’язань;

Грошові

потоки Частини грошового обігу, що відображають певні платежі (приміром, платежі за товари, послуги, оплату праці тощо). Грошові потоки пов’язують між собою не тільки всі групи економічних суб’єктів, а й усі види ринків, забезпечуючи цим функціонування єдиного ринкового простору країни;

Девальвація знецінення національної грошової одиниці порівняно з іноземною валютою чи міжнародними валютними одиницями. Девальвація застосовується ефективно тоді, коли зниження курсу національної валютної одиниці супроводжується реалізацією комплексу заходів для оздоровлення економіки та

фінансів. Без цього девальвація супроводжується значним зростанням цін на товари і послуги, що імпортуються з-за кордону, і стає черговим етапом кризового стану економіки та показником зниження курсу валюти даної країни;

Дефляція процес вилучення з обігу певної частини надлишкових грошей аж до досягнення товарно-грошової рівноваги. Дефляція реалізується у вигляді комплексу фінансових та грошово-кредитних заходів з метою стримування зростання грошової маси в обігу, обмеження інфляції та оздоровлення платіжного балансу;

Маса грошей сукупність грошових коштів у будь-якій формі, яка є в розпорядженні економічних суб'єктів у даний момент;

Паперові гроші вид грошових знаків, що не розмінюються на золото та інші коштовні метали, випускаються в обіг державою для покриття її фінансових потреб, пов’язаних з фінансуванням дефіциту державного бюджету. Паперові гроші не володіють механізмом повернення до каси емітента, здатні нагромаджуватися в каналах грошового обігу у надмірній кількості і знецінюватися;

Квазігроші грошові засоби в безготівковій формі, що перебувають на термінових вкладах у комерційних банках;

Ревальвація підвищення вартості грошової одиниці. За умов золотого стандарту ревальвація проявляється у збільшенні офіційно встановленого

вагового вмісту золота у грошовій одиниці. В сучасних умовах вона проявляється у підвищенні курсу національної валюти відносно іноземних та міжнародних валют. Ревальвація вигідна для імпортерів, тому що вони можуть на внутрішньому ринку за меншу кількість національної валюти купити більшу суму іноземної валюти для оплати імпорту. І, навпаки, імпортер внаслідок ревальвації за продану продукцію в інших країнах зможе придбати в своїй країні меншу суму національної валюти. Це погіршить його конкурентноздатність у експортних операціях;

Ревалоризація процес відновлення до інфляційної вартості національної валюти. Ревалоризація є досить сильним чинником усунення інфляційних факторів, започаткування політики динамічного зростання і підвищення ефективності суспільного виробництва в країні і одночасного вилучення з обігу надлишкової маси знецінених грошей. Головним у ревалоризації є поступове формування грошово-товарної рівноваги;

Реставрація Завершення процесу ревалоризації і відновлення до інфляційної купівельної сили грошової одиниці. За умов золотовалютного грошового обігу реставрація означала відновлення обміну паперових грошей на золото за номінальною їх вартістю;

Ресурси

фінансові Грошові фонди фінансової системи, що використовують для забезпечення неперервності функціонування й розвитку економіки, а також на потреби державного управління, оборони і соціально-культурних заходів;

Таргентування встановлення цінових орієнтирів у регулюванні приросту грошової маси в обігу і кредитуванні, яких дотримуються центральні банки розвинених країн у своїй політиці;

Флуктуаційність

грошей (лат.

fluctuatio –

коливання) здатність автоматично розширюватися стискатися під впливом стихійних коливань товарного обігу. Флуктуаційність дозволяє підтримувати сталість грошей як мінової вартості в обігу та їхню кількість для підтримання нормальної реалізації валового внутрішнього продукту країни.