
- •Питання №1
- •Питання №2.
- •Питання №3.
- •Питання №4.
- •Питання №5.
- •Питання №6.
- •Питання №7.
- •Питання №8.
- •Питання №9.
- •Питання №10.
- •Питання №11.
- •Питання №12
- •Питання №13.
- •Питання №14.
- •Питання №15.
- •Питання №16.
- •Питання №17.
- •Питання №18.
- •Питання №19.
- •Питання №20.
- •Питання №21.
- •Питання №22.
- •Питання № 23.
- •Питання №24.
- •Питання №25.
- •Питання №26.
- •Питання №27.
- •Питання №28.
- •Питання №29.
- •Питання №30.
- •Питання №31.
Питання №5.
Закон України «Про телебачення та радіомовлення». Характеристика його основних положень.
Закон України «Про інформацію» закріплює право громадян України на отримання достовірної інформації, закладає правові відносини інформаційної діяльності. Ґрунтуючись на Декларації про державний суверенітет України та Акті проголошення її незалежності, Закон стверджує інформаційний суверенітет нашої держави та визначає правові форми міжнародної співпраці в галузі інформації.
Закон України «Про телебачення та радіомовлення» вiдповiдно до Закону України "Про iнформацiю" регулює дiяльнiсть телерадiоорганiзацiй на територiї України, визначає правовi, економiчнi, соцiальнi, органiзацiйнi умови їх функцiонування, спрямованi на реалiзацiю свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовiрної та оперативної iнформацiї, на вiдкрите i вiльне обговорення суспiльних питань. Закон поділений на дев’ять розділів, складається із 50 статей. У першому розділі, який складається із 12 статей, викладено основні положення діяльності телерадіостанцій, визначено сферу дії закону та повноважень державних органів щодо телебачення та радіомовлення в Україні, повідомлено про мету діяльності та склад Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України й затверджено структуру національного телебачення та радіомовлення.
Другий розділ цього Закону – «Заснування телерадіоорганізацій та ліцензування каналів мовлення» охоплює статті від 13 до 19, у контексті яких розкрито питання про право заснування телерадіоорганізацій, про ліцензування каналів мовлення (для отримання лiцензiї на право користування каналами мовлення) та перераховано випадки, коли заява про видачу (продовження) ліцензії може залишитися без розгляду або Національна рада відмовить у її продовженні, вказані строки дії ліцензії, сплата за її видачу й передбачено умови, за яких телерадіокомпанія припиняє своє існування.
Статті 20 – 35 складають третій розділ – «Організація радіомовлення». У цьому розділі йдеться про початок мовлення та випуск телерадіопередач чи програм, обов’язкове зазначення вихідних даних телерадіостанції, право та порядок використання каналів мовлення, кабельне (проводове) та супутникове мовлення, дозвіл на право використання програм чи передач інших телерадіостанцій, право на одержання слухачами та глядачами інформації та про розповсюдження офіційних повідомлень та іншої обов’язкової інформації. Також передбачено умови використання телебачення і радіомовлення у передвиборчих кампаніях та надання ефірного часу для офіційних виступів і заяв, вказано заборони та обмеження реклами в телерадіоефірі. Статті цього розділу регулюють участь спонсорів у створенні телерадіопрограм, акредитацію телерадіопрацівників та визначають строки зберігання матеріалів телерадіомовлення.
Четвертий розділ – «Права і обов’язки телерадіоорганізацій та їх працівників» (статті 36 – 39) знайомить на із авторським правом телерадіоорганізацій , правами та зобов’язаннями їх творчих працівників.
У п’ятому розділі, у статтях 40 – 43, наведено положення про захист прав телеглядачів та радіослухачів (також, неповнолітніх телеглядачів та радіослухачів) та право людини, яка постраждала від розповсюдженої інформації, на відповідь, спростування чи власне тлумачення обставин. (розділ «Права телеглядачів та радіослухачів»).
У розділі «Фінансування та матеріально-технічна база телерадіоорганізацій» (шостий розділ) перераховано джерела фінансування телерадіоорганізацій та їх матеріально-технічну базу. (статті 44 та 45)
Статті 46 – 48 сьомого розділу («Відповідальність за порушення законодавства про телебачення та радіомовлення») передбачають умови, за яких передбачено відповідальність або відшкодування моральних збитків та умови звільнення від відповідальності за розповсюдження даних, що не відповідають дійсності.
Восьмий розділ – «Міжнародне співробітництво в галузі телебачення та радіомовлення» (статті 49 і 50)регулюють діяльність міжнародних телерадіоорганізацій на українському медійному просторі.
У останньому, дев’ятому розділі («Прикінцеві положення»), визначено порядок функціонування (особливий режим роботи) телерадіоорганізацій під час загальної або часткової мобiлiзацiї та/чи воєнного стану в Українi або в окремих її місцевостях.