
- •Параметричний критерій Гольдфельда-Квандта)
- •Узагальнений метод найменших квадратів
- •Метод найменших квадратів в матричному вигляді.
- •Властивості мнк оцінок:незаміщеність.
- •Оцінювання авто регрес моделей: Метод Уоліса
- •6.Інтервальний прогноз для окремого передбачення
- •7 Anova
- •8. Прогноз однофакторної моделі
- •9. Стандартні помилки та довірчі інтервали оцінок параметрів одно факторної моделі.
- •10. Кореляційний аналіз. Матриці r0, r1/
- •11. Скоригований коефіцієнт детермінації за Тейлом та Амемією
- •15. Критерій Дарбіна – Уотсона. Області прийняття dw
- •16. Тестування гетероскедастичності залишків
- •17. Метод Ейткена
- •19. Дисперсійний аналіз. Anova у однофакторный моделі.
- •24 Однокроковим метод (нмнк)
Параметричний критерій Гольдфельда-Квандта)
Цей тест також застосовується, коли помилки в економет- ричній моделі можна вважати нормально розподіленими випадковими величинами і відносно характеру гетероскедастичності є апріорні структурні обмеження. Припустимо, що дисперсії похибки прямо пропорційно залежать від величини деякої незалежної змінної, тоді тестування відбувається в такому порядку:
а) спостереження впорядковуються відповідно до величини Хі
б) з середини ряду вилучаються «с» значень;
в) окремо оцінюються два рівняння регресії для перших n1 =(n-с)/2 і останніх n2 =(n-с)/2 спостережень;
г) розраховується відношення Q = S22/ S12, де і - залишкові суми квадратів відповідно для менших та більших значень пояснюючої змінної.
Оскільки припускається відсутність кореляції між похибками у вибірках, то суми квадратів, поділених на відповідне число ступенів свободи, являють собою дві незалежні величини, розподілені як хі-квадрат. Ці дві величини є незміщеними оцінками дисперсії у вибірках
S12=e1’e1/n1-k
S22=e2’e2/n2-k
Q= S22/ S12
Дану величину, із зрозумілої причини, називають дисперсійним відношенням. Величина Q при
F-розподіл з v1 i v2 ступенями свободи. Вона порівнюється з табличним значенням F-критерію для вибраного рівня значимості а. Якщо Fрозр/Fтабл, приймається Н0.
Узагальнений метод найменших квадратів
Економетрична модель, якій притаманна гетероскедастичність, є узагальненою моделлю, і для оцінювання її параметрів слід скористатися узагальненим методом найменших квадратів. Розглянемо цей метод.
Нехай задано економетричну модель
Задача полягає в знаходженні оцінок елементів вектора А в моделі. Для цього використовується матриця S, за допомогою якої коригується вихідна інформація. Ця ідея була покладена в основу методу Ейткена.
Базуючись на особливостях матриць Р і S, можна записати співвідношення між цими матрицями та оберненими до них.
Оскільки
S — додатно визначена матриця, то вона
може бути зображена як добуток
,
де матриця P є невиродженою, тобто:
Коли
;
Помноживши
рівняння ліворуч на матрицю
,
дістанемо:
Позначимо
;
;
Тоді
модель матиме вигляд:
Оцінка
параметрів
,
яку знайдено за допомогою (7.7), є оцінкою
узагальненого методу найменших квадратів
(методу Ейткена).
, (7.12)
а для її коваріаційної матриці
.
Метод найменших квадратів в матричному вигляді.
Як і у випадку простої лінійної регресії, знаходять невідомі параметри за методом найменших квадратів, тобто мінімізують суму квадратів відхилень фактичних даних від теоретичних:
Звідки отримується нормальна система рівнянь
Розв’язуючи систему рівнянь (3) щодо b0, b1…bр одержують рівняння множинної регресії.
Лінійну багатофакторну модель, як і основні проблеми регресійного аналізу, зручно розглядати за допомогою матриць. Для цього введемо матриці:
Тоді систему (2) можна записати у матричній формі
Властивості мнк оцінок:незаміщеність.
Оскільки
згідно з першою умовою
,
то
.
Отже, оцінка параметрів 1МНК є незміщеною.
Незміщеність
— це мінімальна вимога, яка ставиться
до оцінок параметрів
.
Якщо оцінка незміщена, то при багаторазовому
повторенні випадкової вибірки попри
те, що для окремих вибірок, можливо, були
помилки оцінки, середнє значення цих
помилок дорівнює нулю.
Різниця між математичним сподіванням оцінки і значенням оціненого параметра
(4.13)
називається зміщенням оцінки.
Не
можна плутати помилку оцінки з її
зміщенням. Помилка дорівнює
і є випадковою величиною, а зміщення —
величина стала.