12 Вимірювання та облік електроенергії

Система комерційного обліку електроенергії – це система реального часу, яка одержує інформацію від лічильників електричної енергії, та здійснює її автоматичну обробку з метою оперативного інформування суб’єктів енергоринку про інтегральні витрати електроенергії та потужності.

Крім комерційно-розрахункового обліку електроенергії на кожному підприємстві є технічний облік електроенергії, який необхідний для обліку електроенергії та керування процесами розподілу електроенергії по електроприймачам, складання реальної енергосності технологічних процесів та собівартості випускаємої продукції.

На незвичному рівні вимірювальна схема складається з трансформатору струму (ТС), трансформатору напруги (ТН) та лічильників електроенергії. Якщо вимірювання електроенергії проводиться у мережах 0,4 кВ, вимірювальна схема виконується без ТН. З позиції технічних та економічних показників раціональним є стан, коли похибки засобів вимірювання дорівнюють одному або близькі за значеннями.

При створенні системи обліку необхідно щоб зняття показань в точках обліку здійснювалось у відповідності з часовими позначками і допустима похибка розсинхронізації не перевищувала допустимого значення.

Лічильники електроенергії повинні забезпечувати вимірювання активної, неактивної електроенергії і усередненої потужності відповідно до встановлених користувачем періодів інтеграції.

Лічильники електроенергії повинні забезпечувати збереження інформації при втраті живлення, можливість зовнішньої синхронізації ходу внутрішніх годин, зберігання в енергонезалежній пам’яті інформації про нештатні ситуації, забезпечувати зберігання графіка навантаження за останні десять діб.

Похибка ходу годинника лічильника електроенергії повинна бути не більше 5 секунд за добу.

З лічильників електроенергії інформація по спеціальним лініям зв’язку у числоімпульсному коді або по послідовних інтерфейсних каналах зв’язку поступає до приладу обліку. Похибка приладу обліку має бути меншою за результуючу похибку вимірювальної системи не менше ніж у три рази. Прилад обліку повинен мати енергонезалежну пам’ять і годинник реального часу, а також здійснювати формування, обробку і накопичення вимірювальної інформації за різні інтервали часу. Данні повинні оброблятися за такі облікові періоди: півгодини, доба, час діючих зонних тарифів.

Прилади обліку являються вимірювальним компонентом локального устаткування обліку електроенергії. Локальне устаткування повинно містити процедури первинної перевірки достовірності; повинно бути укомплектовано набором засобів комунікації, які б забезпечували інформаційні канали; повинно складати протоколи і данні обліку інформації.

З локальних устаткувань обліку, інформація повинна подаватись на устаткування збору даних. Устаткування збору даних складається з засобів обчислювальної техніки загального призначення під управлінням стандартної операційної системи та оснащене засобами зв’язку з локальними устаткуваннями обліку, локальною обчислювальною мережею глобальною мережею передачі даних.

Устаткування збору даних повинно мати систему управління базою даних, що забезпечує зберігання даних, отриманих на різних станах обробки з відміткою часу та достовірності.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Державний стандарт 2155-93 Енергозбереження. Методи визначення економічної ефективності по енергозбереженню.

2. Державний стандарт 2804-94 Енергобаланс промислового підприємства. Загальні положення. Терміни та визначення.

3. Державний стандарт 4472-2005 Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Загальні вимоги.

4. Державний стандарт 4713-2007 Енергозбереження. Енергетичний аудит промислових підприємств. Порядок проведення та вимоги до організації робіт.

5. Державний стандарт 4714-2007 Енергозбереження. Паливно - енергетичні баланси промислових підприємств. Методика побудови та аналізу.

6. Державний стандарт 4715-2007 Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту промислових підприємств. Склад та зміст робіт на стадії розроблення та впровадження.

7. Энергетический менеджмент/ А.В. Праховник, А.И. Соловей, В.В. Прокопенко и др. – К: ІЕЕ НТУУ «КПИ», 2001. – 472с.

8. Основы энергосбережения. Конспект лекций для студентов всех форм обучения специальности 8.000007 «Энергетический менеджмент» / Ю.Г.Качан. – Запорожье: Издательство ЗГИА, 2004, 184с.

9. Вороновский Г.К., Караева Н.В., …, Авдеев И.В., Заболотный А.П. и др. Экономическая безопасность государства и интегрированные формы её обеспечения./ Под ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина – К: Знания Украины, 2007. – 392с.

10. Правила устройства электроустановок.- М.: Энергоатомиздат, 1985.

11. Указания по определению электрических нагрузок /Инструктивные указания по проектированию электротехнических промышленных установок. - М.: Энергия, 1968. -№6.-с.3-17. и 1990.-№4.- с.3-7.

12. Спраночник по проектированию электроснабжения / Под ред. Ю.Г.Барыбина и др. - М.: Энергоатомиздат, 1990.

13. Справочник по электроснабжению промышленных предприятий / Под pед. А.С.Овчаренко и др. - К.: Техніка, 1987.

14. Справочник по проектированию электрических сетей и электрооборудования / Под ред. Ю.Г.Барыбина и др. - М.: Эпергоатомиздат, 1991.

15. Овчаренко А.С., Розинский Д.И. Повышение эффективности электроснабжения примышленных предприятий. - К.: Техніка, 1989.

16. Гук Ю.Б. Теория надежности в электроэнергетике. - Л.: Энергоатомиздат, 1990.

17. Ковалев И.Н. Выбор компенсирующих устройств при проектировании электрических сетей. - М.: Энергоатомиздат, 1990.

18. Жежеленко И.Б. Показатели качества электроэнергии и их контроль на промышленных предприятиях.-М.: Энергоатомиздат, I986.

19. Охрана труда в электроустановках. / Под ред. БА. Князевского. Энергоатомиздат, 1983.

20. Межгосударственный стандарт ГОСТ 30331-95 (МЭК 364-1-72, МЭК 364-2-79) Электроустановки зданий. Введено в действие в качестве государственного стандарта Украины с 01.01.2002.

21. ДНАОП 1,1.10-1.01.97 Правила безопасной эксплуатации электроустановок. К. 1998.

22. ДНАОП 0.00-121-98. Правила безопасной эксплуатации электроустановок потребителей. К. 1998.

23. ДНАОП 0.00-1,32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, Київ, 2001.