8. Концерн – це:

1. об'єднання підприємств, при якій вони втрачають господарську і юридичну самостійність та діють за одним планом при централізації управління;

2. об'єднання підприємств з метою сумісної організації збутової та постачальної діяльності;

3. об'єднання промислових, сільськогосподарських підприємств та підприємств інших галузей, наукових організацій з банківською установою з метою забезпечення своєї виробничої, наукової, торгової діяльності банківським капіталом;

4. статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.

9. Період існування підприємства включає такі етапи:

1. злиття, приєднання, виділення, перетворення;

2. формування, функціонування, ліквідація;

3. формування, організація, функціонування, реорганізація, ліквідація;

4. формування, планування, організація, мотивація, контроль, ліквідація.

10. В Україні можуть діяти господарські товариства таких видів:

1. товариство з обмеженою відповідальністю, сімейне підприємство, комунальне підприємство;

2. повні товариства, акціонерні товариства, командитні товариства;

3. товариство з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою; відповідальністю, повні товариства, акціонерні товариства, командитні товариства;

4. товариство з обмеженою відповідальністю, сімейне підприємство, комунальне підприємство, унітарне підприємство.

Тема 2. Структура підприємства (самостійне вивчення)

План

1. Поняття і функції управління.

2. Організаційна структура управління.

3. Структура управління підприємствами різних форм власності.

Тести для самостійної перевірки засвоєння матеріалу

1. Управління – це:

1) процес впливу суб'єкта управління на об'єкт управління;

2) стосунки між людьми у процесі виробництва;

3) діяльність власників підприємства, яка направлена на погодження роботи окремих підрозділів щодо досягнення поставлених цілей, які випливають з мети розвитку підприємства;

4) процес впливу суб'єкта управління на об'єкт управління та стосунки між людьми у процесі виробництва.

2. До економічних методів управління належать:

1) госпрозрахунок, матеріальне стимулювання, ціноутворення;

2) форма та система оплати праці, матеріальне стимулювання, матеріальна відповідальність;

3) облік і контроль виконання, матеріальне стимулювання, планування;

4) облік і контроль виконання, матеріальне стимулювання, планування, форма та система оплати праці.

3. Загальні функції управління включають:

1) планування, організацію, мотивацію, контроль, координування;

2) збут, мотивацію, організацію, контроль;

3) збут, мотивацію, організацію, контроль, адміністрування;

4) збут, мотивацію, організацію, контроль, координування.

4. Методи управління поділяються на:

1. економічні, технічні, фінансові;

2. адміністративні, економічні, соціально-психологічні;

3. фінансові, соціально-психологічні, обчислювальні;

4. економічні, технічні, фінансові, економічні, технічні, фінансові.

5. Стратегічне управління – це:

1. процес за допомогою якого менеджери здійснюють довгострокове керівництво підприємством, визначають цілі діяльності, забезпечують їх виконання;

2. визначення довгострокових цілей організації та розміщення ресурсів, необхідних для їх досягнення;

3. процес, який забезпечує створення та підтримання стратегічної відповідальності між цілями організації, її потенціалом і можливостями у зовнішньому середовищі;

4. цілеспрямоване керівництво усіма ланками підприємства для організації і координації їхньої діяльності в процесі виробництва продукції.

6. Управлінський персонал підприємства поділяється на:

1) лінійний і функціональний;

2) лінійний, функціональний, дивізіональний;

3) множинний, лінійний, функціональний, дивізіональний;

4) множинний, лінійний, функціональний, дивізіональний, матрична.

5. Якщо організаційна структура передбачає створення поряд з лінійними керівниками та функціональним апаратом управління тимчасових проектних груп, які формуються з спеціалістів функціональних підрозділів і займаються створенням нових видів продукції, то така структура:

1) лінійна; 2) лінійно-штабна; 3) функціональна; 4) дивізіональна; 5) матрична;

6) множинна.

6. Яка структура є ефективною в масовому виробництві з незначними технологічними змінами?

1) лінійна; 2) лінійно-штабна; 3) функціональна; 4) дивізіональна; 5) матрична;

6) множинна. – лінійно-функціональна

7. Недоліком якої організаційної структури є те, що керівник повинен виконувати, крім основних координуючих функцій, ще облікові, кадрові функції, функції контролю якості:

1) лінійна; 2) лінійно-штабна; 3) функціональна; 4) дивізіональна; 5) матрична;

6) множинна.

8. Наявність відділень є характерною рисою для такої структури управління:

1) лінійної; 2) лінійно-штабної; 3) функціональної; 4) дивізіональної; 5) матричної.

9. Недоліками лінійно-штабної структури управління є:

1. зростання управлінських витрат;

2. зростання числа і складності ділових зв’язків;

3. зниження оперативності управління;

4. персональна відповідальність лінійного керівника за прийняті рішення та їх виконання.

10. Перевагами дивізіонної організаційної структури управління є:

1) гнучке реагування на зміни в навколишньому середовищі, швидке ухвалення управлінських рішень і поліпшення їх якості;

2) чіткість взаємовідносин, однозначність команд, оперативність підготовки і реалізації управлінських рішень, надійний контроль;

3) чіткість взаємовідносин, однозначність команд, оперативність підготовки і реалізації управлінських рішень;

4) компетентне керівництво, чіткість взаємовідносин, однозначність команд, оперативність підготовки і реалізації управлінських рішень.