2. Економічна сутність та види власного капіталу банку
Синонімічними є поняття :
Банківський капітал = власний капітал банку = власні кошти банку
Отже, власний капітал банку являє собою грошові кошти та виражену у грошовій формі частину майна, які належать його власникам, забезпечують економічну самостійність і фінансову стійкість банку, використовуються для здійснення банківських операцій та надання послуг з метою одержання прибутку.
Класифікація видів власного капіталу банку
Отже, капітал становить незначну частку банківських ресурсів, але формування достатнього обсягу капіталу є необхідною умовою його майбутньої успішної діяльності.
Це чітко простежується через функції, які виконує власний капітал банку:
Захисна;
Забезпечення оперативної діяльності;
Регулювальна.
Сутність захисної функції власного капіталу полягає у тому, що він слугує насамперед для захисту інтересів вкладників і кредиторів банку, для покриття можливих збитків від банківської діяльності, оскільки збитки списуються за рахунок резервів, які входять до його складу.
Тому, коли банк має достатній резервний капітал, він тривалий час може вважатися надійним та платоспроможним навіть за наявності збитків від поточної діяльності. Використання залученого та позиченого капіталу для покриття поточних збитків з економічного погляду неприпустиме, оскільки вони самі є боргом банку перед кредиторами і вкладниками.
Наступна функція власного капіталу — забезпечення оперативної діяльності банку. Порівняно з іншими сферами підприємницької діяльності ця функція в банківській діяльності є другорядною (порівняно із захисною функцією) для власного капіталу банку.
Однак недооцінювати чи ігнорувати її не варто, особливо на перших кроках створення та діяльності банку, коли за рахунок власного капіталу формується його інфраструктура та розгортається банківська діяльність. Відчутна роль цієї функції власного капіталу у процесі подальшого розширення та структурного розвитку банку, розроблення і впровадження нових банківських технологій та продуктів.
Сутність регулювальної функції полягає в тому, що через фіксацію розміру власного капіталу (або окремих його складових) регулювальні та наглядові органи впливають на діяльність банку в цілому.
Зокрема, встановлення нормативу адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності) має на меті не допустити надмірної мінімізації банками власного капіталу заради максимізації отримуваних доходів, знизити ризик банкрутства банків та підвищити рівень захисту інтересів вкладників і кредиторів.
Балансовий власний капітал = Балансова вартість активів – Балансова вартість зобов’язань
Регулятивний власний капітал використовується органами банківського нагляду для обчислення економічних нормативів діяльності банків та деяких інших потреб.
Обчислення регулятивного власного капіталу проводиться за досить складною формулою, яка постійно коригується Національним банком України. За основу беруть показник балансового власного капіталу, який потім коригується (як правило, зменшується) на різноманітні статті балансу, що характеризують банківські ризики.
На формування власного капіталу банку суттєвий вплив чинять як чинники як ендо- так і екзогенного х-ру.