41. Поннятя про конроль в навчальному процесі.

Поняття про контроль у навчальному процесі. Вимоги до контролю

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів – невід’ємна складова частина навчального процесу. У широкому розумінні термін „контроль” означає виявлення, вимірювання та фіксацію результатів у вигляді оцінного балу. Звідси, основними компонентами контролю є перевірка – виявлення знань і умінь, оцінка – вимірювання знань, умінь і навичок, встановлення їх рівня і облік – фіксація результатів оцінювання у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику, табелі, відомостях тощо. Мета контролю – забезпечення ефективності навчання. Об'єктами контролю у процесі навчання є знання учнями основних понять, правил, принципів і т. д., уміння учнів оперувати знаннями, навчальні навички, діяльність учнів, уміння працювати самостійно, сформований в учнів комплекс компетенцій. Основними принципами контролю є: об'єктивність – оцінювання за встановленими критеріями; регулярність – контроль на всіх етапах навчання; індивідуальний характер – контроль за роботою кожного, недопущення групової оцінки; гласність – повідомлення учневі результатів перевірки його роботи, мотивація оцінки; всебічність – контроль за усіма темами і розділами програми; різноманітність форм контролю. Поняття "контроль" (франц. controle) в дидактиці означає нагляд, спостереження, перевірка успішності учнів. Контроль - ширше поняття, ніж перевірка. Завдання перевірки - виявити знання, вміння та навички учнів і порівняти їх із вимогами, визначеними навчальними програмами. Виставлення певних оцінок учням - її завершальний акт. Засобами ж контролю, окрім перевірки, стає спостереження за учнями під час занять, перевірка зошитів, інших продуктів навчальної діяльності школярів. Якщо у масовій педагогічній практиці часто оцінюються лише знання, уміння та навички, то контроль пов'язаний із спостереженням за рівнем засвоєння вихованцями й таких компонентів змісту шкільної освіти, як досвід творчої діяльності та досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу. Навчання є процесом управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, а контроль - обов'язковим засобом отримання зворотної інформації.

Функції контролю: а) контролююча - передбачає визначення рівня навчальних досягнень як окремого учня, так і цілого класу або його групи; виявлення готовності до засвоєння нового навчального матеріалу, що безпосередньо впливає на планування вивчення нової теми; б) діагностично-коригуюча - виявлення успіхів і недоліків у знаннях, навичках, уміннях, рівнях засвоєння досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу; з'ясування причин невдачі; визначення шляхів для підвищення якості успішності, попередження та подолання неуспішності; в) виховна - формування відчуттів завершеності та порядку, вмінь добросовісно виконувати поставлені навчальні завдання, здійснювати самоконтроль власної діяльності; г) стимулюючо-мотиваційна - визначає таку організацію оцінювання навчальної діяльності учнів, за якої вони досягають ситуацій успіху, що, з одного боку, породжує віру в свої сили та можливості, а з іншого - стає стимулом для подальшої активної діяльності; д) розливальна - обґрунтування оцінки вчителем, вироблення вмінь само оцінювання та взаємооцінювання, поєднання їх в умовах конкурентного суспільства сприяють раціональному визначенню особистісного рейтингу, самовизначенню особистості, глибшому самопізнанню, що підсилює розвивальний потенціал школяра; ж) навчальна - глибоке виявлення знань та умінь учнів у процесі їх навчальної і практичної діяльності, виконання письмових, практичних чи графічних завдань робить контроль важливою і необхідною складовою процесу навчання.

Види оцінювання навчально-пізнавальної діяльності учнів - попереднє - здійснюється перед початком вивчення нового навчального матеріалу чи перед початком переходу до вивчення нової теми, яку вивчатимуть на кількох уроках; проводиться з метою перевірки якості опорних знань, корекції їх у випадку необхідності та актуалізації з метою використання під час вивчення нового навчального матеріалу; поточне - проводиться під час вивчення кожної теми для з'ясування якості засвоєння учнями знань, умінь та навичок і визначення рівня засвоєння досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу в тих випадках, коли навчальний матеріал створює можливість для їхнього засвоєння; як правило, таке оцінювання пов'язується з корекцією засвоєння названих компонентів змісту шкільної освіти; тематичне, або періодичне - здійснюється після вивчення певного розділу навчальної програми, великої теми або кількох менших, але взаємозв'язаних тем з метою визначення якості засвоєння певної системи знань, умінь та навичок, встановлення взаємозв'язків між елементами цієї системи, корекції їх, узагальнення; підсумкове - має місце наприкінці кожної навчальної чверті або півріччя у тих випадках, коли тижневе навантаження складає одну годину; переслідує мету встановлення рівня засвоєння навчального матеріалу вивчених упродовж чверті або півріччя навчальних тем; заключне - здійснюється в кінці навчального року з метою визначення рівня засвоєння кожним учнем певного навчального курсу. У частині випадків пов'язується з перевідними та випускними екзаменами.

Окрім цього, слід пам'ятати, що поточне оцінювання здійснюється як в усній, так і у письмовій формах. Вважається, що під час цього виставлення в журнал поточних оцінок не є обов'язковим для вчителя. Підсумкову оцінку за чверть (семестр) виставляють за результатами тематичного оцінювання. Заключну - на основі підсумкових.Зважаючи на те, що основною структурною одиницею кожного навчального предмета є тема, тематичне оцінювання набуває особливої ваги. Перед початком вивчення нової теми учнів ознайомлюють з кількістю навчальних занять, відведених на неї, тематикою лабораторних і практичних робіт і термінами їхнього проведення, орієнтовними питаннями та завданнями, які будуть винесені на атестацію, що проводитиметься в усній чи письмовій формах. Виконання практичних та лабораторних робіт є обов'язковою умовою допуску учнів до тематичної атестації. У випадку, коли є необхідність, атестація за згодою вчителя може бути перенесена на пізніший термін, але не більше як на тиждень. Для цього в журналі відводяться дві графи. Одна - для першої, друга - для можливої повторної атестації, часто з метою підвищення оцінки. Отже, кожний учень має право на переатестацію і відповідно на підвищення атестаційного балу.