30. Характеристика методів навчання за джерелом знань.

Иснують словесні – джерелом знань служить усне і письмове слово; наочні – образ; практичні – практична дія. I.    До словесних методів відносять: розповідь, пояснення, лекцію, бесіду, дискусію, роботу з підручником. II.    До наочних – ілюстрацію, демонстрацію, спостереження. III.    До практичних – вправи, лабораторні роботи, практичні роботи. Ця класифікація склалась у 30-ті роки ХХ століття. Недоліки: строге відділення в пізнанні слова від образу, відрив раціонального пізнання від чуттєвого, неврахування ставлення до учіння тощо. I.    Розповідь – послідовне розкриття змісту навчального матеріалу. Виклад ведеться вчителем за планом, у чіткій послідовності, із застосуванням ілюстрацій, прикладів. Лекція – виклад навчального матеріалу великого обсягу і складного за логічною будовою, із значним рівнем узагальнення. Пояснення – словесне тлумачення окремих теоретичних положень, понять, явищ. Інструктаж – словесне пояснення дій. Бесіда – метод навчання, який передбачає постановку запитань і відповідь на них. Є репродуктивна (відтворення відомих знань) і евристична (введення учнів до нових знань через порівняння, аналогію, логічні судження, висновки). Дискусія – спосіб обговорення питань, обмін думками між вчителем і учнями. Робота з книгою – спосіб самостійної роботи учня з друкованим словом. (читання і аналіз тексту, переказ, складання тез, конспекту і т.д.) II.    Ілюстрація – показ ілюстративних (плоских) посібників. Демонстрації – показ об'ємних зображень, моделей, діа- і кінофільмів. Спостереження – тривале сприймання певних явищ з фіксацією їх змін. III.    Вправи – повтор певних дій або операцій з метою засвоєння учнями умінь і навичок. Можуть бути: підготовчі – актуалізація; ввідні – проблемна ситуація; пробні, тренувальні, творчі, контрольні. Розв'язування задач – виконання завдань, результат яких невідомий (проблемні, не проблемні, стандартні, творчі). Лабораторна робота – самостійне проведення учнями дослідів під керівництвом вчителя. Практична робота – застосування комплексу знань і умінь в ситуаціях наближених до життєвих.

31. Методи навчання за характером пізнавальної діяльності учнів, їх характеристика.

Методи навчання за характером пізнавальної діяльності учнів (Практичний приклади) Це система методів обґрунтована у 60-70 роки Лайнером і Сказкіним.     Репродуктивні методи: пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний і репродуктивний;     Продуктивні або проблемно пошукові методи: проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький. Пояснювально-ілюстративний – розповідь, репродуктивна бесіда, традиційна лекція, ілюстрація, демонстрація. Репродуктивний – спостереження за даним планом, репродуктивна робота з книгою або наочним посібником, підготовчі, пробні, тренувальні вправи, лабораторні і практичні роботи за інструкцією. Проблемний – виклад матеріалу – проблемна лекція або розповідь. Частково-пошуковий метод – евристична бесіда, дискусія, ввідні вправи, робота з літературою. Дослідницький – творча робота з книгою чи наочним посібником, творчі вправи, лабораторні і практичні роботи творчого характеру.

На цій підставі виділяють основні 2 підгрупи методів: репродуктивні і продуктивні - Репродуктивні методи характеризуються тим, що за їх допомогою учні засвоюють знання в готовому вигляді, виконуючи інтелектуальні і практичні дії по зразку, який надає викладач, майстер виробничого навчання. Недостатньо високий рівень самостійної розумової діяльності учнів забезпечує використання пояснювально-ілюстративного методу, коли викладач пояснює, ілюструє навчальний матеріал. Учні отримують знання на уроці, з літератури, через екранний засіб у готовому вигляді. Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний – методи традиційного навчання, основна сутність яких зводиться до процесу передачі готових відомих знань студента. Переваги пояснювально-ілюстративного і репродуктивного методі - економічність часу; можливість передачі знань, умінь за стислий час і невеликими затратами зусиль; міцність знань завдяки можливості їх багаторазового повторення. Недоліки цих методів - уповільнений темп вивчення матеріалу; єдиний усереднений обсяг знань; передача знань в “готовому” вигляді призводить до того, що студенти «розучуються» думати; переважаюче навантаження на пам’ять студента. Пошукові (продуктивні) методи передбачають послідовне і цілеспрямоване включення учнів у вирішенні завдань різної складності, в процесі якого вони активно засвоюють нові знання і уміння. Використання цих методів передбачає виконання таких вимог - висунення пізнавальних задач; висунення гіпотез; залучення учнів до активної пізнавальної діяльності; аналіз і оцінка результатів навчальної діяльності.

Залежно від рівня розумової активності учнів виділяють такі продуктивні (пошукові) методи:

Проблемний виклад передбачає створення вчителем проблемної ситуації, допомогу учням у виокремленні та прийнятті проблемної задачі, використання словесних методів (пояснення, розповіді, лекції) для активації розумової діяльності учнів, спрямованої на задоволення пізнавального інтересу, шляхом отримання нової інформації. Учні стають співучасниками наукового пошуку. Частково-пошуковий (евристичний) метод спрямований на залучення учнів до пошуків шляхів, прийомів і засобів розпізнавання пізнавальної задачі. Дослідний метод спрямований на залучення учнів до самостійного розв’язання пізнавальної задачі з використанням необхідного обладнання. Переваги пошукових (продуктивних) методів - розвиток логічного творчого самостійного мислення і здібностей учнів, їх творчих умінь; засвоєні таким чином знання більш міцні; розвиток креативності; викликає позитивне, емоційне відношення до навчання і розвитку професійного проблемного мислення.