
- •1.Предмет і завдання педагогіки. Основны педагогічні категорії.
- •2. Становлення педагогіки як науки. Джерела педагогіки.
- •3. Структура педагогічної науки та її взаемозвязок з іншими науками.
- •Зв'язок педагогіки з іншими науками
- •4. Суть і етапи педагогічного дослідження. Характеристика методів науково-педагогічного дослідження.
- •5. Поняття про особистість і її розвиток. Теорії розвитку.
- •Персоналізм
- •Атрибути особистості Воля, Свобода, Розум, Почуття
- •6. Основні чинники формування і розвитку особистості.
- •9. Закономірності і принципи педагогічного процесу.
- •10. Поняття про дидактику, її предмет і завдання. Становлення і розвиток дидактики.
- •11. Сучасні проблеми дидактики. Загальні засади реформування освіти в України.
- •12. Сутність процесу навчання, його структура та рушійні сили.
- •2.1. Сутність, функції і структура процесу навчання
- •13. Основны фактории і функції навчання.
- •14. Основні компоненти цілісного процесу навчання. Структура діяльності учителя в навчальному процесі. Компоненти процесу навчання
- •15. Характеристика процесу учіння. Мотивація учіння школярів.
- •16. Основні ланки процесу засвоєння учнями знань.
- •17. Види навчаня (підходи до організації навчального процесу). Догматичне та поясньювально ілюстративне.
- •Пояснювально-ілюстративне навчання.
- •18. Програмоване навчання.
- •19. Проблемне навчання.
- •20. Диференційоване навчання.
- •21. Модульно-розвивальна система навчання.
- •Тлумачення
- •22. Поннятя закономірностей і принціпів навчання.
- •23. Характеристика закономірностей навчаня. . Характеристика закономірностей і умов виховання
- •24. Характеристика принципів навчання.
- •25. Зміст освіти в середньому загальноосвітньому навчальному закладі. Взаемозвязок загальної,політехнічної, професійної освіти.
- •26. Документи, що визначають зміст освіти в середній школі. Державний стандарт освіти.
- •27. Підручники та навчальні посібники сучасної школи.
- •28. Поннятя про про методи навчання, їх функції та структуру.
- •1. Поняття методу навчання
- •2. Класифікація методів навчання
- •3. Сутність і функції методів навчання
- •30. Характеристика методів навчання за джерелом знань.
- •31. Методи навчання за характером пізнавальної діяльності учнів, їх характеристика.
- •32. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчання вчителем.
- •33. Поннятя про форми навчання. Розвиток класно-урочної системі навчання та її альтернативи.
- •34. Активні методи навчання.
- •35. Засоби навчання. Комьпютер у навчальному процесі.
- •36. Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.
- •37. Урок – форма навчання. Вимоги до уроку. Сутність та основні класифікації уроків
- •Питання типології уроків
- •38. Типи і структура уроку. Підготовка вчителя до уроку.
- •39. Неурочні форми організації навчання.
- •40. Нестандартний урок та його різновиди, особливості його підготовки і проведення.
- •41. Поннятя про конроль в навчальному процесі.
- •42. Види, форми і методи контролю.
- •43. Особливості контролю с сучасній школі.
- •42. Суть процесу виховання, його теоретичні основи та особливості. Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили
- •43. Оцінювання навчальних досягнень школярів, загальны критерії.
- •44. Суть процесу виховання, його теоретичні основита особливості. Суть процесу виховання
- •2. Процес виховання як система
- •2. Критерії вихованості
- •46. Закономірності виховання.
- •47. Принципи виховання.
- •48. Мета і завдання національного виховання в Україні.
- •Навчання як провідний чинник інтелектуального розвитку особистості
- •50. Загальне поннять про колектив, його основні ознаки і шляхи формування.
- •Сутність, ознаки, функції, структура колективу
- •51. Педагогічне керівництво процессом розвитку колективу на різних стадіях.
- •52. Виховна діяльність класного керівника.
- •53. Планування виховної роботи класним керівником.
- •55. Поннятя про методи виховання, їх класифікація.
- •56. Характеристика методів формування свідомості особистості.
- •58. Мета, завдання і зміст громадського виховання особистості.
- •3. Підходи та принципи виховання громадянина
- •4. Мета й завдання громадянського виховання та освіти
- •5. Зміст громадянського виховання
- •6. Форми громадянського виховання
- •7. Інститути, що забезпечують громадянське виховання
- •8. Основні шляхи реалізації концепції
- •59. Мета, завдання і зміст морального виховання.
- •61. Основны компоненти виховання у національный школы. Формування наукового світогляду.
- •1. Поняття мети виховання. Загальна мета і завдання виховання.
- •2. Мета виховання в сучасній українській школі. Ідеал національного виховання.
- •3. Програма виховання особистості як система цілей виховання.
- •4. Зарубіжні напрямки педагогіки про мету виховання.
- •62. Мета, завдання і зміст розумового виховання.
- •65. Характеристика методів стимулювання і мотивації діяльності та поведінки школярів.
- •66. Завдання, зміст та основні напрямки сімейного виховання.
- •67. Педагогічні основи виховної діяльності громадських організацій дітей, підлітків і дорослих.
- •68. Естетичне виховання.
- •69. Форми і методи спільної роботи школи і сім’ї. Завдання, зміст і методика виховання дітей в сім'ї
- •70. Економічне виховання.
- •71. Технології особистісного орієнтованого виховання.
- •72. Мета, завдання і зміст виховання у школярів екологічної культури.
- •73. Фізичне виховання.
- •74.Формування у підростаючого покоління потреб у здоровому образі життя.
- •75. Структура і принципи управління освітою в Україні.
- •3. Органи освіти: їхні функції і структура
- •Структура освіти
- •2. Органи освіти: їх функції та структура.
- •3. Управління освітою: принципи, методи та функції
- •77. Стратегічні напрямки розвитку освіти в Україні.
- •78. Методична робота в освітніх закладах.
- •79. Середній загальноосвітній заклад як педагогічна система і об’єкт управління. Внутрішньошкільне управління.
- •2.Керівництво навчально-виховною роботою школи.
- •4. Планування роботи школи.
- •5 Особливості внутрішньо шкільного контролю.
- •80. Взаємодія соціальних інтересів в управлінні педагогічною системою.
- •1. Школа як організуючий центр спільної прикладної діяльності школи, сім'ї та громадськості
- •2. Педагогічний колектив школи
- •2.2 Організаційне будова (структура) педагогічного колективу
- •2.3 Конфлікти у педагогічному колективі
- •3. Сім'я як специфічна педагогічна система. Особливості розвитку сучасної сім'ї
- •4.Психолого-педагогические основи встановлення контактів із сім'єю школяра
- •81. Єдність загальнолюдського і національного у моральному вихованні підростаючого покоління.
- •82. Всебічний гармонійний розвиток особистості – ідеал українського національного виховання.
- •83. Виховання в сімї як першооснова розвитку дитини як особистості.
- •84. Підвищення кваліфікації та атестація пед. Працівників.
- •85. Технологізація педагогічного процесу.
- •86. Сучасні уявлення про сутність та особливості «педагогічної технології».
- •87. Технології особистісного оріентованного навчання.
- •Особистісно орієнтована технологія навчання
- •88. Народні-педагогічні уявлення про основні чинники розвитку і формування особистості.
- •89. Загальна характеристика педагогічної професії.
- •1. Загальна характеристика педагогічної діяльності
- •90. Характеристика цілей виховання у світовій педагогіці. Значення цілей виховання для педагогічної теорії і практики.
21. Модульно-розвивальна система навчання.
Креди́тно-мо́дульна систе́ма (КМС) організації навчального процесу — це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використання залікових одиниць — залікових кредитів. Поширеною є кредитна система, яка ґрунтується на принципах Європейської кредитно-трансферної системи — ECTS.Кредитно-модульна система організації навчального процесу передбачає можливість складання індивідуальних навчальних планів для окремих студентів.
Тлумачення
Термін «модульне навчання» семантично пов'язаний з поняттям «модуль», однією з найпоширеніших дефініцій якого є «функціональний вузол, цілісний блок інформації». Отже, наукові підходи до модульної організації змісту освіти, хоч первинно і ґрунтуються на ідеї блочного викладання навчального матеріалу, все ж істотно різняться між собою. Заслуговує на увагу концепція, яка узагальнює різні погляди на шляхи реалізації принципу модульності в освітній практиці. Вона формулює такі базові правила навчання:1) навчальні матеріали треба структурувати з урахуванням досягнення кожним студентом чітко визначених дидактичних цілей; 2) він має бути організований як цілісний блок інформації, що реалізує комплексну дидактичну мету; 3) відповідно до обсягу і структури освітнього матеріалу доцільно інтегрувати різноманітні види, форми і технології навчання. Загалом, серед основних дефініцій принципу модульності в зарубіжній і вітчизняній літературі заслуговують наукового аналізу такі: 1) модуль як самостійна група ідей, якими оволодівають студенти за допомогою дидактично доцільних засобів, що відповідають природі цих ідей; 2) модуль – самостійне визначення такої цілісної одиниці навчальної діяльності, яка сприяє досягненню студентами чітко сформульованих цілей і завдань; 3) модульність передбачає застосування різних форм і методів навчання, що підпорядковані загальній темі навчального курсу.
Ідея модульно-розвивального навчання як експериментальної системи освіти впроваджується поаспектне; набір аспектів визначається такими етапами становлення інноваційної системи освіти: 1) від модульної теми і міні-курсу до модульної навчальної програми і модульного програмно-методичного комплексу; 2) від модульного заняття до формального модуля як сукупності 20-ти чи 30-ти хвилинних міні-модулів; 3) від операційного і системно-діяльніського модулів до цілісних дидактичних модулів. Отже, навчальний модуль – центральний елемент модульно-розвивальної системи. Він є цільовою, відкритою і відносно завершеною сукупністю взаємозалежних циклів навчальної, виховної та освітньої розвивальної взаємодії педагога та студента, яка реалізує змістовий модуль через форму-модуль, і такий спосіб забезпечує оптимізацію розвитку особистості, опонуючи традиційним засобам, формам і методам класичної системи. Теорія модульно-розвивальної системи ґрунтується на науковому розумінні єдиного навчально-виховного освітнього процесу як форми освітньої соціалізації особистості. Високий динамізм Європейського ринку праці вимагає таких дипломів про вищу освіту, що визначаються у всіх країнах Європи. Це поза сумнівом повинне привести до зближення вузівських систем і створення єдиної системи оцінки якості знань. Дискусії з приводу плюсів і мінусів процесів Європейської інтеграції, глобалізації ринку праці і проблем реорганізації вищої освіти продовжується, але поступово зміщуються від питання «Що робити?» до питання «Як робити?». Участь в Болонському процесі має на меті зближення нашої вищої школи з Європейською моделлю, входження Українських вузів в загальноєвропейський простір вищої освіти. Але на даному етапі головним є не визнання в Європі наших документів про освіту і навіть не питання академічної мобільності при всій важливості обміну професурою і студентами і вироблення для цього адекватних механізмів.
Сучасна старша школа до якої можна віднести і заклади професійно-технічної освіти потерпає від перевантаження навчальних програм, на вивчення деяких курсів відводиться лише одна година на тиждень, хоча рівень складності навчального матеріалу досить високий. Форсоване вивчення матеріалу (найчастіше традиційними методами) заважає засвоєнню, головним показником тут виступає "виконання" програми. Така ситуація притаманна для більшості суспільствознавчих дисциплін, у тому числі й історії, у старшій школі, де необхідно вивчити і засвоїти значний обсяг навчального матеріалу. Модульно-розвивальна система навчання є одним із видів особистісно орієнтованого навчання та відрізняється від традиційної системи цілями й завданнями, програмно-методичним забезпеченням, організаційними формами та ін. Методика модульного навчання заснована на тому, що будь-який урок повинен сприяти як засвоєнню нової інформації, так і формуванню умінь і навичок обробки цієї інформації. Модульна технологія цікава й ефективна для використання в старших класах (навчальних групах ПТНЗ), що вона дозволяє вдало поєднувати нові підходи до навчання й стандартні методичні рекомендації традиційної системи. Невід'ємною частиною модульного навчання є рефлексія як один з компонентів навчальної діяльності учнів. Це реально підвищує рівень розуміння й осмислення досліджуваного матеріалу. Модульна технологія дозволяє варіювати темпи проходження матеріалу та його структуру, тобто будується відповідно до індивідуальних особливостей засвоєння історичних знань. Системність у підборі прийомів і методів створює комплекс взаємозалежних дидактичних умов, що сприяють швидкому просуванню в розвитку учнів при вивченні історії. Як показує досвід, застосування технології призводить до зростання рівня компетентностей і вчителів, і учнів.