48 Діловий і фінансовий ризики.

ФІНАНСОВИЙ РИЗИК [ФИНАНСОВЫЙ РИСК] - - 1. Ризик, який бере на себе пози-чальник чи страхова компанія, надаючи позики, кредити, інвестиції або Гарантії на їх забезпечення у разі неможливості креди-тоодержувача сплатити або своєчасно спла-тити свої боргові зобов'язання. 2. Ризик, який бере на себе експортер, не маючи пов-них Гарантій одержання своєчасної оплати або оплати взагалі вартості експортованих товарів.

Діловий ризик — це ризик, пов’язаний з несвоєчасним завершенням кругообороту фондів та неефективним використанням ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових). Чинниками ділового ризику є різні причини, що призводять до припинення або затримки кругообороту фондів на окремих стадіях: постачання, виробництва, реалізації.

Стадію постачання можна оцінити за такими показниками:

• кількістю постачальників та їх надійністю;

• потужністю і кількістю складських приміщень;

• відповідністю способу транспортування характеру вантажу;

• доступністю цін на сировину та його транспортування для позичальника;

• кількістю посередників між покупцями і виробником сировини та інших матеріальних цінностей;

• віддаленістю постачальника; • економічними чинниками;

• модою на сировину та інші цінності, що закуповуються;

• чинниками валютного ризику; • небезпекою впровадження обмежень на вивіз та ввіз імпортної сировини.

Прямі поставки, кількість постачальників, тривалі зв’язки, ритмічність поставки, наявність складських приміщень, близьких до місця виробництва, оцінюються більш високо і отримують при кількісній оцінці більше балів.

Стадію виробництва можна оцінити за такими показниками:

• наявністю і кваліфікацією робочої сили;

• віком і потужністю обладнання;

• завантаженістю обладнання;

• станом виробничих приміщень;

• продуктивністю робітників;

• продуктивністю обладнання.

Зростання частки робітників високої кваліфікації, продуктивності праці робітників та обладнання, частки обладнання із строком експлуатації до 10—12 років також оцінюється високо.

Стадію реалізації оцінюють за допомогою таких показників, як:

• кількість покупців та їх платоспроможність;

• диверсифікованість дебіторів;

• ступінь захисту від неплатежів покупців;

• ступінь конкуренції в галузі;

• порядок розрахунків;

• вплив на ціну зовнішніх чинників;

• демографічні чинники;

• чинники валютного ризику;

• можливість впровадження обмежень на вивіз з країни та ввіз в іншу країну експортної продукції.

49 Операційний леверидж; чинники, що його обумовлюють.

Ідеальні умови для бізнесу - сполучення низьких постійних витрат із високим валовою маржею. Операційний аналіз дозволяє установити найбільш вигідне сполучення змінних і постійних витрат, ціни й об'єми реалізації.

Процес керування активами, спрямований на збільшення прибутку, характеризується у фінансовому менеджменті як леверідж (важіль). Це такий процес, навіть несуттєва зміна якого приводить до істотних змін результативних показників.

Виробничий леверідж - це потенційна можливість впливати на валовий прибуток шляхом зміни структури собівартості й об'єму випуску продукції. Дія операційного важеля (леверіджа) виявляється в тому, що будь-яка зміна виторгу від продажу продукції завжди породжує значну зміну прибутку. Цей ефект обумовлений різним ступенем впливу динаміки постійних і перемінних витрат на формування фінансових результатів при зміні об'єму виробництва. Чим вище рівень постійних витрат, тим більше сила впливу операційного важеля. Сила впливу операційного важеля інформує про рівень підприємницького ризику.

Сила впливу операційного важеля розраховується як відношення маржінального доходу до прибутку і показує, скільки відсотків зміни прибутку дає кожен відсоток зміни виторгу від реалізації; визначається по формулі:

Свов = МД / П, де

Свов - сила впливу операційного важеля;

МД - маржінальний доход;

П - прибуток.