
- •41. Середньозважена вартість капіталу. Гранична (маржинальна) вартість капіталу
- •42. Аналіз та управління дебіторською заборгованістю та товарно-матеріальними запасами.
- •44. Основні компоненти оборотного капіталу.
- •45. Стратегія фінансування поточних активів.
- •46 Політика управління оборотним капіталом: Керування готівкою.
- •47 Традиційні способи короткострокового фінансування.
- •48 Діловий і фінансовий ризики.
- •49 Операційний леверидж; чинники, що його обумовлюють.
- •50 Фінансовий леверидж; чинники, що його обумовлюють.
- •22 Фінансове середовище і фінансові ринки. Фінансові інструменти.
46 Політика управління оборотним капіталом: Керування готівкою.
Цикл руху грошової готівки охоплює отримання готівки від продажу продукції і оплату готівкою чинників виробництва. Управління цим рухом є одним з найважливіших аспектів чинної капітальної політики. Фінансовий менеджер ТНК повинен: 1) визначити корпораційні і місцеві потреби в готівці; 2) переконатися, що готівка спроможна гарантувати зобов'язання в твердій валюті; 3) мінімізувати "надлишок" готівки і якомога швидше і прибутковіше вкласти готівку, якщо темпи оборотності готівки і ринкова безпека відносно низькі; 4) спрямувати зусилля на пришвидшення отримання готівки і на уповільнення її витрачання. Приймати рішення з цих питань міжнародному фінансовому менеджменту доводиться як у межах систем грошових платежів окремих країн, так і між цими країнами.
Процес контролю і регулювання грошових операцій буває суперечливим. Наприклад, для того щоб бути впевненим, що в касі завжди є необхідна валюта, вимагається зводити баланс відповідних розмірів. При цьому прийняття рішення менеджером знаходиться під сильним впливом його вміння або невміння пристосуватись до ризику. Так, неналаштованість до стратегічного ризику тягне за собою утримання великого залишку готівки або цінних паперів у різних валютах на випадок необхідності здійснення платежів. Це - консервативна стратегія. Вона дає впевненість, що в разі необхідності кошти справді будуть у наявності. Але ця впевненість буде досягнута за рахунок того, що менеджер зв'яже кошти, котрі можуть бути вкладені прибутково. Такий підхід виражений в тезі "низький ризик, мала оборотність".
47 Традиційні способи короткострокового фінансування.
Основними способами короткострокового фінансування є комерційний кредит і банківський кредит.
Комерційний кредит пов'язані зторгово-посредническими операціями; надається постачальником чи посередником й оформляється по-різному: векселем, авансом покупця, відкритим відліком.
Однією з найперспективніших видів комерційного кредитування є використання і перекладних векселів.Виписанний будь-якої фірмою простий вексель може бутиплатежним засобом в ланцюжку, яка зв'язує кілька підприємств. Нерідко ліквідність таких фінансових інструментів підтримується банком у вигляді авалю – банківської гарантії оплатити вексель у разі непогашення його фірмою, яка випустила вексель.
Банківська кредитування ввозяться різні форми: терміновий кредит,контокоррентний кредит,онкольний кредит,учетний кредит, акцептний кредит, факторинг,форвейтинг.
Термінове кредит – найбільш поширене форма короткострокового кредитування, коли банк перераховує обумовлену суму врасчетний рахунок позичальника. Після закінчення терміну кредит погашається.
>Контокоррентний кредит – передбачає ведення банком поточного рахунку клієнта зі сплатою які поступилирасчетних документів і майже зарахуванням виручки. Якщо коштів клієнта бракує на погашення зобов'язань, банк кредитує їх у межах встановленої у кредитному договорі суми, тобто.контокоррент може мати дебетове і кредитове сальдо.
>Онкольний кредит – є різновидомконтокоррента і видається, зазвичай, під заставу товарно-матеріальних цінностей чи цінних паперів. У межах забезпеченого кредиту банк оплачує все рахунки клієнта, одержуючи право погашення кредиту за першому своєму вимозі рахунок коштів, які поступили на рахунок клієнта, а за її недостатності – шляхом реалізації застави. Відсоткову ставку за цим кредитом нижче, ніж у терміновим позичкам.
>Учетний (вексельний) кредит надається банкомвекселесодержателю шляхом купівлі (обліку) векселі до терміну платежу.Векселесодержатель одержує вигоду від банку зазначену в векселі суму з відрахуваннямучетного відсотка голосів і інших накладних витрат.
>Акцептний кредит використовують у основному під зовнішню торгівлю та надається постачальникомимпортеру шляхом акцепту банком виставлених неюекспортером тратт.
>Факторинг – операція з придбання факторською компанією чи банком права на стягнення боргу. Чинник виплачує частина суми дебіторську заборгованість (до 80%) притримуючи решту на покриття ризику несплати.
>Форвейтинг – кредитуванняекспортера шляхом купівлі векселів, акцептованихимпортером.