17. Заходи впливу на порушників заповідного режиму.

З метою запобігання й припинення виявленого правопорушення та усунення його шкідливих наслідків, керуючись чинним законодавством, спеціально уповноважені органи мають право застосову­вати до порушників заповідного режиму такі заходи впливу:

− штрафувати (за окремими статтями в судовому порядку);

− оплатно вилучати предмети, які стали знаряддями вчинення або безпосереднім об’єктом правопорушення (в судовому порядку);

− конфіскувати предмети, які стали знаряддями вчинення або безпосереднім об’єктом правопорушення (в судовому порядку);

− позбавляти спеціального права, наданого даному громадянинові (права полювання, рибної ловлі, побічного користування, ін­ше);

− надсилати матеріали в органи природоохоронної прокуратури та суд для притягнення винних до кримінальної та адміністративної відповідальності;

− порушувати клопотання про застосування заходів дисциплінарного й громадського впливу.

Якщо дії підприємств, установ, організацій та громадян порушу­ють чинне законодавство про охорону навколишнього природного середовища, зокрема вимоги природно-заповідного режиму, складається протокол правопорушення у галузі охорони природи та використання природних ресурсів.

17. Екологічні правопорушення і злочини на території пзф.

Відповідно до чинного Кримінального кодексу України, до складу екологічних правопорушень і злочинів на територіях природно-заповідного фонду належать:

− навмисне знищення або значне пошкодження лісових масивів шляхом підпалу;

− порушення правил боротьби з хворобами й шкідниками рослин, що спричинило тяжкі наслідки;

− незаконна порубка лісу в насадженнях, яка здійснюється систематично або завдала великої шкоди;

− мисливство й ловля риби на території природних заповідників чи такі ж дії, які завдали значної шкоди іншим територіям ті об’єктам природно-заповідного фонду;

− самовільне зайняття земельних ділянок та самовільне на них будівництво;

− навмисне знищення, руйнування й пошкодження природних комплексів.

Отже, найефективнішою формою охорони цінних природних об’єктів і територій є їх заповідан­ня − взяття під охорону держави. Створення заповідних територій необхідне для збереження цінних ви­дів рослинного й тваринного світу, унікальних ландшафтів, геологічних, гідрологічних об’єктів тощо. Державний контроль за здійсненням заповідного ре­жиму − необхідна умова стабільного функціонування унікальних природних територій та об’єктів.

21. Назвати об єкти рослинного і тваринного світу на державному кордоні

Об’єктами тваринного світу є:

− хордові, зокрема хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) й безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) тварини в усьому їх видовому й популяційному розмаїтті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), що перебувають у стані природної волі;

• частини диких тварин (роги, шкіра тощо);

• продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск, тощо);

• залишки викопних тварин, нори, хатки, лігва, мурашники та інші споруди тварин.

Об’єктами рослинного світу є:

• дикорослі та інтродуковані несільськогосподарського призначення судинні рослини (дерева, кущі, трави та їх частини − корін­ня, стебла, плоди, бруньки тощо);

• мохи, мохоподібні та водорості;

• л ишайники;

• гриби.