11. Головними завданнями служби екологічного контролю на кордоні є:

− контроль за додержанням норм і вимог чинного природоохоронного законодавства під час переміщення через митний кордон України транспортних засобів та вантажів;

− запобігання незаконному ввезенню, вивезенню або транзиту територією України вантажів, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища й здоров’я людей речовини, пестициди й агрохімікати, а також забрудненого баласту на суднах;

− забезпечення контролю за виконанням міжнародних зобов'язань України щодо торгівлі тими видами дикої фауни й фло­ри, які перебувають під загрозою зникнення;

− забезпечення контролю за перевезенням радіоактивних речовин і ядерних матеріалів та проведенням хіміко-аналітичного кон­тролю речовин;

− огляд експортних та імпортних партій вантажів та оформлен­ня потрібних документів у зоні діяльності митниць;

− контроль за дотриманням вимог чинного законодавства й правил увезення в Україну й вивезення з України рослинних ресурсів та тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, зоо­логічних, ботанічних, мінералогічних колекцій та мисливських трофеїв;

− контроль за додержанням вимог екологічних норм і правил транспортними засобами, що перетинають митний кордон України;

− контроль експортних та імпортних партій брухту чорних кольорових металів на предмет відсутності хімічного чи радіоактивного забруднення та оформлення Сертифікатів екологічного контролю (для експорту);

− контроль експортних, імпортних та транзитних вантажів, перевезення яких через державний кордон України потребує спе­ціального дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України.

12. Дії держекоінспектора у разі виявлення порушень природоохоронного законодавства України

У разі виявлення порушень природоохоронного законодавства України, відсутності дозвільних документів або коли зовнішній огляд вказує на очевидну невідповідність вигляду й властивостей вантажу змістові супровідних документів, держекоінспектор:

• припиняє подальший його рух;

− складає в присутності експедитора, вантажоперевізника або представника транспортного вузла (станції, порту) та старшого зміни митної служби акт про виявлене порушення;

• у товаротранспортній накладній проставляє штамп «ввіз/вивіз заборонено»;

− за неможливості усунення виявлених порушень − повертає вантаж вантажовідправнику,

− протягом доби доповідає керівництву спеціальних підрозділів Міністерства екології та природних ресурсів та Державній екологічній інспекції України про всі випадки забруднення навколишнього природного середовища, а також затримання підконтрольних вантажів, суден та інших плавальних засобів.

13. Перевірка об’єктів щодо питань поводження з відходами.

У процесі перевірки об’єкта щодо питань утворення, розміщення та знешкодження відходів необхідно розглянути:

1. Наявність затверджених лімітів на розміщення відходів та відповідність їх фактичному обсягу, що утворюється на об’єкті за рік.

2. Наявність на об'єкті технічного паспорта промислових відхо­дів, в якому повинні бути такі розділи:

− первинні дані про відходи;

− відомості про місце утворення відходів;

− характеристика відходів;

− відомості про існуючі та можливі технології переробки й використання відходів та інші.

3. Обстеження місць, де проводиться складування промислових відходів (на території об’єкта чи за його межами), та відповідність класу небезпеки наявних відходів.

4. Дотримання санітарних норм у місцях складування відходів. Перевірити способи тимчасового зберігання відходів на території об'єкта та відповідність класу небезпеки відходів, а саме:

− відходи 1-го класу небезпеки зберігаються в герметичній тарі (контейнери, бочки);

− 2-го класу − в закритій тарі (ящики, пластикові мішки);

− 3-го класу − в паперових мішках, пакетах, мішках з тканини;

− 4-го класу − відкрито (навалом, насипом). Слід також розглянути паспорт полігона та наявні документи щодо відведення земельної ділянки під полігон промислових токсичних відходів (якщо він існує), їх погодження з природоохоронними й санітарними органами.

За наявності полігона для захоронення промислових токсичних відходів з’ясувати його відповідність класу небезпеки відходів. Якщо об’єкт не має полігону для захоронення відходів, перевірити наявність договорів із іншими установами на захоронення відходів.

Необхідно перевірити наявність спостережних свердловин навколо полігона та періодичність відбору проб води з них; з’ясувати питання впливу полігона на забруднення підземних вод та відкритих водойм, наявність забруднення цих вод; перевірити відповідність автотранспорту, який займається перевезенням відходів у місця захоронення, класу небезпеки відходів, що перевозяться.