3.Заходи впливу при порушенні законодавства про тваринний світ.

З метою запобігання або припинення виявленого правопорушення, усунення його шкідливих наслідків, керуючись чинним законодавством, інспектуючі органи мають право застосовувати такі захо­ди впливу:

а) штраф;

б) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям учинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення (у судовому порядку);

в) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або без­посереднім об'єктом адміністративного правопорушення (у судовому порядку);

г) позбавлення спеціального права, наданого даному громадяни­ну (право полювання, рибної ловлі);

д) направлення матеріалів в органи природоохоронної прокуратури та суд для притягнення винних до кримінальної й адміністра­тивної відповідальності;

є) порушення клопотань про застосування дисциплінарного заходу покарання й громадського впливу.

4.Організація боротьби з порушниками правил полювання.

Аналізується:

− виявлення випадків порушень правил полювання та притя­гнення їх до відповідальності, наявність журналу реєстрації протоколів та інформації про результати вжитих заходів до порушників;

− правильність ведення документації (протоколів, постанов), прийняття за ними рішень, на які рахунки надходять штрафи ти збитки на відшкодування заподіяної шкоди;

− взаємодія користувачів мисливських угідь з органами внутрішніх справ, природоохоронними органами при організації та проведенні боротьби з браконьєрством;

− наявність нерозглянутих (припинених) органами прокуратури кримінальних справ на порушників правил полювання.

5. Види користування надрами за цільовим призначенням

За цільовим призначенням розрізняють такі види користування надрами:

• 1) геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислові розробки корисних копалин загальнодержавного значення;

• 2) видобування корисних копалин;

• 3) будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

• 4) створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

5)задоволення інших потреб (ст. 14 Кодексу України про надра).

6.Підстави припинення права користування надрами передбачені ст. 26 Кодексу України про надра. Право користування надрами припиняється у разі:

• 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

• 2) закінчення встановленого строку користування надрами;

• 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

• 4) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків у населення;

• 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених дозволом (ліцензією) на користування ділянкою надр;

• 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для надто перспективних площ та родових нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

• 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення прав користування надрами.

7. Основними вимогами законодавства України в галузі охорони надр є:

– забезпечення повного й комплексного геологічного вивчення надр;

− додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування й недопущення самовільного користування надрами;

− раціональне вилучення и використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

− недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних із користування надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи є законсервова­ні, а також підземних споруд;

− охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

− запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

− запобігання забрудненню надр за підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

− додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

У разі порушення цих вимог користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено органами Міністерства екології та природних ресурсів України, державного гірничого нагляду, державного геологічної контролю або іншими спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.

Забороняється проектування й будівництво населених пунктів промислових комплексів та інших об’єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.