1.Шляхи здійснення ох.Диких тварин

Охорона диких тварин повинна здійснюватися шляхом:

− встановлення заборони та обмежень на використання ресурсів тваринного світу;

− охорони від самовільного використання та інших порушень діючого порядку використання ресурсів тваринного світу;

− охорони середовища перебування, умов розмноження й шляхів міграції диких тварин;

• запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів;

− створення заповідників, заказників і виділення інших територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні;

− встановлення особливого режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України, переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні;

− встановлення науково обґрунтованих нормативів і лімітів використання ресурсів тваринного світу;

− надання допомоги тваринам у разі захворювання, загрози їх загибелі під час стихійного лиха й унаслідок інших надзвичайних екологічних ситуацій;

• пропаганди важливості охорони тваринного світу в засобах масової інформації;

• здійснення відомчого контролю в галузі охорони й використання тваринного світу;

• боротьби з шкідливими хижаками та птахами;

− проведення інших заходів і встановлення інших вимог щодо охорони об'єктів тваринного світу.

2. Здійснення держ. Контролю у галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу органами Міністерства екології та природних ресурсів

Надзвичайно різноманітним є тваринний світ України. Але не­рідко спостерігається споживацьке ставлення до цього багатства. Тому державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу (рибних ресурсів) є важливою складовою природоохоронного інспектування.

Органи Міністерства екології та природних ресурсів відповідно до покладених завдань здійсню­ють державний контроль за:

− збереженням умов існування видового й популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі;

− недопустимістю погіршення середовища перебування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин;

− збереженням цілісності природних угруповань тварин;

− додержанням науково обґрунтованих нормативів і лімітів ви­користання об’єктів тваринного світу, забезпеченням невиснажливого використання диких тварин;

− раціональним використанням корисних властивостей і про­дуктів життєдіяльності диких тварин;

− регулюванням чисельності тварин з метою охорони здоров’я поселення й відтворення заподіяної шкоди природі та народному господарству;

− запобіганням загибелі диких тварин під час здійснення вироб­ничих процесів;

− додержанням режиму заповідників, заказників і інших при­родних територій та об’єктів, що підлягають особливій охороні;

− додержанням особливого режиму охорони видів тварин, зане­сених до Червоної книги України й до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні;

− розведенням у неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів, тварин;

− вилученням тварин із природного середовища;

− за проведенням інших заходів і встановленням інших вимог щодо охорони, використання й відтворення тваринного світу.