- •1. Історія України: її предмет і джерела. Значення вивчення історії України.
- •3.Державницькі традиції на території України: кімерійці, скіфи, сармати.
- •9. Державний і політичний устрій Київської Русі.
- •10. Запровадження християнства, його вплив на розвиток Київської Русі.
- •11.Зовнішня політика Давньоруської держави.
- •12. Походження національно-державної символіки України.
- •15. Утворення Галицько-Волинського князівства. Політика Романа Мстиславича і Данила Галицького.
- •17. Селянсько-козацькі повстання в Україні в кінці хvі-першій половині хvіі ст.
- •19. Люблінська унія 1569 р. Захоплення українських земель Польщею.
- •20. Переяславська Рада. “Березневі статті”.
- •23. Внутрішні конфлікти і зовнішні напади, що призвели до великої Руїни в Україні.
- •24. Гетьманування Івана Мазепи, його державна і політична діяльність.
- •25.Українська політика Катерини іі. Ліквідація Запорозької Січі.
- •27. Зародження революційно-демократичного та ліберального руху в Україні. Декабристи та масони.
- •28. Тарас Шевченко та його роль у духовному відродженні України.
- •30. Скасування кріпосного права. Реформи 60-70-х років хіх ст.
- •31.Посилення національного гніту в Україні в другій половині хіх ст. Валуєвський циркуляр та Емський указ
- •32.Революційний рух в Україні в другій половині хіх ст.: народники та соціал-демократи.
- •33.Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австро-Угорської імперії (іі половина хіх ст.).
- •35.Столипінська аграрна реформа в Україні та її наслідки.
- •36.Головні воєнні дії на території України в роки Першої світової війни.
- •37.Революція в Україні. Відродження Центральною Радою державності українського народу. І і іі Універсали.
- •38.Проголошення Української народної республіки самостійною державою. Ііі і іу Універсали.
- •39.Гетьманат Павла Скоропадського. Внутрішня та зовнішня політика Української держави.
- •40.Відновлення унр. Директорія та її місце у розвитку української державності.
- •41.Проголошення зунр. Акт злуки унр і зунр та його значення.
- •42.Михайло Грушевський – видатний український вчений, політичний та державний діяч.
- •43.Національна політика в Україні в 20-х рр. Хх ст. “Українізація”, її суть і наслідки.
- •44.Індустріалізація в Україні в 20-30 рр. Хх ст. Та її результати.
- •45.Примусове запровадження колгоспного ладу. Голод 1932-1933 рр.
- •46.Утвердження тоталітарного режиму в срср. Репресії в Україні в 30-ті роки хх ст.
- •47.Українське питання у міжнародній політиці напередодні і на початку другої світової війни. Возз’єднання західноукраїнських земель з Українською рср.
- •48.Окупація України німецько-фашистськими
- •49.Антифашистський рух опору на тимчасово окупованій фашистами території України.
- •50.Суспільно-політичне життя в Україні в другій половині 40-х – першій половині 50-х рр. Хх ст.
- •51.Микита Хрущов і Україна.
- •52.Виникнення дисидентства. Правозахисний рух в Україні.
- •53.Суспільно-політичне життя в Україні в умовах авторитарно-бюрократичної системи (друга половина 60-х середина 80-х років хх ст.)
- •54.Входження Криму до складу України в 1954 р.
- •55.Суспільно-політичне життя в Україні в другій половині 80-х на початку 90-х рр. Хх ст. Розвиток демократії і гласності.
- •56.Надзвичайна сесія Верховної Ради урср 24 серпня 1991 р. Акт проголошення незалежності України.
- •57.Актуальні проблеми сучасного розвитку економіки України.
- •58.Національна політика Української держави на сучасному етапі.
- •59.Міжнародна діяльність України у 90-ті рр. Хх ст. – ххі ст.
- •60.Конституція України та її історичне значення
50.Суспільно-політичне життя в Україні в другій половині 40-х – першій половині 50-х рр. Хх ст.
Сталінсько-Беріївська машина репресій обрушилась на Україну відразу ж після вигнання німецьких окупантів. В кінці 1943 — на початку 1944 р. приймались рішення про висилку за межі України "пособників німецьким окупантам". В березні 1944 р. Державний Комітет Оборони прийняв постанову про виселення із західних областей УРСР родин активних учасників ОУН, УПА, УНРА на північ і схід СРСР. На початку січня 1945 р. було прийнято рішення, за яким підлягали виселенню громадяни польської національності. Всього було виселено в 1944--52 рр· із західних о6ластей України близько 203 тис оунівців і членів їх сімей, "куркулів", "андерсівців" (військовослуж6овців польської армії) та ін. Багато із «спецпереселенців» померло під час перевезення та різних хвороб. 10 травня 1944 р. (вже на другий день після вигнання німців з Кримського півострова) Лаврентій Берія повідомив Й.Сталіна про розроблений НКВС СРСР проект рішення ДКО про виселення всіх татар з території Криму. 11 травня Сталін підписав цей документ. Вночі 18 травня почалася насильницька депортація кримських татар. За дві доби за межі півострова було виселено понад 180 тис осіб. 2 червня 1944 р. Сталін підписав ще одну директиву ДКО про депортацію з території Криму греків, вірменів і болгар. В кінці червня того ж року з Криму бупо виселено всіх місцевих жителів, які мали турецьке або грецьке громадянство. Пізніше на спецпоселеня направпялись репатріанти, демобілізовані воїни та ін. Депортовані з Криму були віднесені до категорії спецпоселенців, виселених навічно. Вони були переважно розселені на території Узбецької РСР. Всього на час прибуття на спецпоселення нараховувалось понад 228 тис депортованиx. 8 вересня 1944 р. було підписано угоду між Польським Комітетом Національного Визволення та урядом УРСР про взаємну репатріацію польського та українського населення з території Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя. Українців змушували терором до виїзду з Польщі. Близько 5 тис іх загинуло. На початок серпня 1946 р., коли було офіційно оголошено про закінчення «репатріації», на територію України було переселено понад 480 тис осіб. Дещо відновлене украінське національно-культурне життя зазнало удару в період «ждановщини» (1946-1949). В липн1 1946 р, ЦК ВКП{б) звинуватило керівництво КП(б)У в недостсітній увазі до ідеологічної підготовки кадрів в сфері науки, літератури і мистецтва. В зв'язку з цим з'явилась постанова пленуму ЦК КП(б)У 15-17 серпня 1946 р. про небезпеку українського націоналізму, яка засудила «Нарис історії украінської літератури» (1945 р·), критиковано і змінено редокційний склад журналів «Вітчизна», «Перець». Засуджено «1сторію України» (1943 р.), відновлено кампанію проти «школи М.Грушевського». Наприкінці 1946 р. затверджено новий, наближений до російського, український правопис, схва-лений в 1945 р. постоновою Ради Міністрів УРСР. В 1947 р. піддалися критиці за «націоналістичні ухили» рильський, Яновський, Сосюра, Корнійчук. Сосюру критикували за вірш «Любіть Украіну!». В редакційній статті газети «Правда» 2 липня 1951 р. з приводу цього вірша говорилось, що підписатися під ним міг би «будь-який недруг українського народу... скажімо, Петлюра, Бандера та ін.».