«Гетьманат скоропадського»
Нові умови боротьби за незалежність
Поразка Ц.Р. не була остаточною. Ц.Р., уряд і війська просто відступили в з Києва, а не перестали існувати.
Поступово на рос.-укр. фронті намітився злам на користь військ Росії.
Ц.Р. продовжувала свою політичну діяльність:
видала закони про нову грошову систему (шаги, гривні, карбованці);
державний герб УНР (тризуб)
Але її доля залежала від зовнішньої політики інших держав.
Брест-Литовський мирний договір
9 грудня 1917 р. – з ініціативи більшовиків розпочалися переговори між Росією і Німеччиною та її союзниками у Брест-Литовську.
Ц.Р. зрозуміла, що після підписання цього договору над Україною нависає реальна загроза бути знову загарбаною Росією, Німеччиною та Австро-Угорщиною.
Ц.Р. вирішує сама підписати мирний договір з Німеччиною та її союзниками.
Р адянський уряд намагався перешкодити цьому (хотів замість представників Ц.Р. прислати на конференцію більшовиків з України – це їм не вдалося).
9 лютого (27 січня) 1918 р. укр. делегація Ц.Р. підписала з Німеччиною та її союзниками Берестейський (Брест-Литовський) договір.
Умови:
УНР зобов’язувалася протягом І-ої половини 1918 р. поставити до Німеччини та Австро-Угорщини 60 млн. пудів хліба, 2750 пудів м’яса та іншу с/г продукцію;
кордони УНР встановлювалися на довоєнних кордонах Росії;
Німеччина та Австро-Угорщина зобов’язувалися допомогти Ц.Р. відновити контроль над усією територією України, надати Україні с/г машини, вугілля, сіль та інші дефіцитні товари.
Висновок: підписання цього договору було великим досягненням укр. дипломатії, поклало початок визнанню України іншими державами. Не підписувати цього Ц.Р. просто не могла, бо тоді їй прийшлося б вести війну з Німеччиною та її союзниками з одного боку, з Росією – з іншого.
Падіння радянської влади в Україні
Після підписання договору делегація УНР проголосила, що Ц.Р. вимагає негайної збройної допомоги. Союзники не затрималися з нею.
18 лютого 1918 р. – німецькі війська перейшли в наступ + війська Австро-Угорщини + + Ц.Р.> 450 тис. чоловік
Радянський уряд в умовах наступу розгубився і:
1 березня – змушений був покинути Київ.
3 березня – до Києва вступили окупаційні війська.
7 березня – повернулася Ц.Р.
У квітні майже вся територія України була звільнена від більшовиків.
Останні дня Ц.Р.
Після вступу німецьких військ в Україну влада Ц.Р. носили суто формальний характер. Ц.Р. виявилася безсилою створити міцну владу, провести реформи, її лавірування між селянами та поміщиками призвели до того, що її не підтримували ні ті ні інші.
С
еляни
за землю у приватні руки
Ц.Р.
Поміщики проти роздачі землі селянам
Ц.Р. не користувалася підтримкою населення, тому не могла збирати продовольство для виплати Німеччині та союзникам, тому виникла необхідність в новій, більш жорсткій владі.
В останні дні свого існування Ц.Р. здійснила ряд кроків для зміцнення системи управління:
29 квітня 1918 р.:
Ухвалила проект Конституції УНР
Зміни до земельного закону
Обрада М.Грушевського Президентом УНР
Гетьманський переворот
Ц.Р. було повалено 29 квітня 1918 р., коли загін німецьких військ зайняв приміщення, де засідала Ц.Р. і розпустив її.
В Києві на конгресі хліборобів (8 тис. учасників) гетьманом України було обрано отамана вільного козацтва генерала Павла Скоропадського.
Україну замість УНР перейменували в Українську Державу.
У ніч на 30 квітня прибічники гетьмана захопили державні установи. Стати на захист Ц.Р. ніхто не наважився. УНР припинила своє існування.
Причини перевороту:
криза політики Ц.Р., й неприйняття цієї політики поміщиками і промисловцями;
втрата авторитету Ц.Р. серед широких верств населення в умовах окупації;
зацікавленість окупаційної адміністрації у владі, спроможній виконати зобов’язання щодо постачання продовольства Німеччині.
Гетьманська держава
Влада на Україні – гетьман + Рада міністрів (уряд) (голова Ф.Лизогуб)
Після гетьманського перевороту – хвиля арештів та страт. Мета: встановити диктатуру.
Реформи:
створено міцний адміністративний апарат (начальство);
переформовано військові частини;
запроваджено державну варту (поліцію);
зміцнено судову систему;
проведено реформу адміністративної системи на місцях.
Орієнтована на великих землевласників та буржуазію.
Селяни, інтелігенція, робітники – не підтримували.
Зовнішня політика
Г оловне завдання боротьба за міжнародне визнання (Укр. державу визнали 30 країн)
Дипломатичні відносини з Радянською Росією Мета: припинення
ворожнечі
Внутрішня політика
А грарна реформа: великі землевласники повертають собі землі, забрані селянами. Селяни повинні були не тільки повернути землю, а й відшкодувати збитки (їх встановили поміщики набагато більші, ніж потрібно)
Л ипень 1918 р. – «Проект загальних основ земельної реформи»
Великі землеволодіння мали обов’язково викуповуватися й розподілялися між
між селянами – по 25 десятин на кожного. Цей законопроект не вдалося здійснити
тому що селяни поставилися до нього негативно, однак у поміщиків залишилася
велика кількість землі.
Фінансова реформа:
була сформована власна банківська система;
введено національну грошову одиницю – гривна (карбованці)
Транспортна реформа:
Відновлювався залізничний рух (відремонтували локомотиви, мости)
Промислова реформа:
націоналізовані підприємства поверталися власникам;
обмежено права профспілок;
поміщики встановлювали рівень зарплати на свій розсуд;
відновлювалося законодавство про покарання за участь у страйках;
збільшувалося безробіття.
Реформа культури:
здійснено спробу українізувати державний апарат та освіту (поряд з рос. гімназіями засновували українські);
прийнято закон про обов’язкове навчання укр. мові та літературі, історії та географії України;
засновувалися нові укр. університети у Києві, Кам’янець-Подільському;
листопад 1918 р. – відкрилась Академія Наук України (перші академіки – Багалій, Кримський, Петров, Смоль-Стоцький, Вернадський та ін..);
відкрито національну бібліотеку, Національний Архів, Національну галерею мистецтв, Національний історичний музей, Український національний театр під керівництвом О.Саксаганського, Молодий театр» Леся Курбаса.
Реформа армії:
мала складатися з армійських корпусів, гвардійської дивізії сердюків, 4-х кавалерійських дивізій та спецчастин;
чисельність мала перевищувати 300 тис. чол..;
намагався відновити козацький стан: «Універсал про відновлення козацтва».
Утворення компартії України
1 9-20 квітня 1918 р. – більшовицька нарада у Таганрозі
Головне питання: створення компартії
Дві думки:
Є. Квірінг – укр. компартія повинна підкорятися російській більшовицькій партії;
М . Скрипник – за самостійну укр. компартію
Переміг Скрипник
5 -12 липня 1918 р. у Москві І-й з’їзд Компартії більшовиків України.
Ті ж питання, але Скрипника не підтримали.
КП(б)У підпорядковувалася Росії
Перший секретар ЦК КП(б)У – У. П’ятаков.
С творено Ц.В.Р.К. (Центральний Військовий революційний комітет)
Мета: для керівництва повстанням, яке повинне було знищити гетьманат.
Боротьба проти гетьманського режиму
З весни 1918 р. –хвиля страйків.
Середина липня 1918 р. – розпочався загальноукраїнський страйк залізничників (200 тис. чол..)
Літо 1918 р. – селянські повстання у Звенигородському і Таращанському повітах на Київщині.
повстання на Чернігівщині( підполковник царської армії – Кропив’янський).
Махновці:
Н а Катеринославщині й у Пн. Таврії повстанський рух (анархісти). Виник у районі Гуляй-поля під керівництвом Н.Махна.
В иступали за відновлення влади Рад, але Ради не повинні були підпорядковуватися центру.
П овстання розпочалося наприкінці вересня 1918 р.
У ніч на 16 жовтня 1918 р. – повстанці захопили Гуляй-поле. Їх підтримувало місцеве населення, вони не вели великих боїв, а займалися партизанською війною.
Листопад 1918 р. махновці стали великою воєнною силою.
Початок нового наступу військ Росії на Україну.