«Західноукраїнські землі в 1900 – 1914 рр.»

1. Стан економіки

І) Нафта

Новий період в історії нафтодобування:

• старі шахти-криниці замінено на глибокі свердловини повністю;

• зросла кількість кадрових робітників;

• збільшився видобуток нафти (80% - з Бориславу);

• 1912 р. – німецькі та англійські підприємці об’єдналися в концерн і витіснили з нафтового ринку американців; почалося проникнення французького капіталу, укр. капітал – лише 12%.

І І) Деревообробна промисловість експорт лісу на європейські ринки

Нерівномірний розвиток промисловості:

+ цегляне виробництво – зростало;

• бетонне, гіпсове, вапняне, скляне – занепадає;

• 1870 р. закритий останній цукровий завод;

• швейна, взуттєва та килимарська промисловість розвивається, але як підприємства ремісничого типу;

• будують електростанції в повітових містах, найбільша – Львів.

Недоліки:

• однобічний розвиток;

• переважання іноземців;

• контроль з боку картелів (обмежували квоти на вирощування цукрового буряка, закривали нафтоперегінні заводи).

2. Поглиблення соціальної диференціації селянства

С/г займалися ~ 80-90% населення.

П оміщики 40% земель (латифундії)

зберігали монопольне право на полювання, рибальство тощо

Розшарування серед селян:

• 1 0% заможні господарства фермерського типу;

• решта селян: - 17-18 год. робочий день

• мізерна плата

• робота «за сніп»

• емігранти: - у 1909 р. в США – 470 тис.

• Канада, Бразилія, Аргентина

• в ажкі умови життя, мізерна платня, безпритульність

перед І Світ. Війною еміграція почала спадати

• с езонна робота 100 тис. Бессарабія, Півд. Укр., Німеччина, Бельгія, Франція.

3. Стан укр. населення

В се в руках поляків землі, адмін.. посади, суд

• 1 902 р. – 200 тис. селянський страйк Сх. Галичина

Проти: - низької плати;

• п ерешкод заробітчанській еміграції

Виграли: - зар. плата зросла;

• виїзд на сезонні роботи набрав організованих форм.

Н афтова промисловість: кваліфіковані робітники поляки

Українці на чорній роботі «галицьке пекло»

Франко «Борислав сміється»

Є вреї торгівля

П оляки держ. Служба; українці – не допускалися, або зразу ж переводилися.

4. Національне життя

Д искримінація за національною ознакою згуртувала українців активна діяльність «Просвіт» на 1914 р. 77 філій.

• Заснування укр. позичкових кас, крамниць;

• Утримували мандрівних інструкторів з організації та раціонального ведення господарства.

5. Розвиток кооперативного руху

Нові кооперативні об’єднання:

«Союз молочарських спілок»

«Союз для збуту худоби»

1911 р. – 30 торгівельних спілок об’єдналися в «Сільськогосподарський крайовий союз торговельних спілок»

1 904 р. – «Ревізійний союз укр. кооперативів»

Керівний центр – 600 кооперативів

А мериканські емігранти та європейські сезонні робітники переказували гроші на Україну

Родичі скуповували землю (+)

6. Укр. національний рух

Галичина – укр. «П’ємонт»

Гасла:

• поділ Галичини на Західну і Східну;

• створення Укр. університету;

• виборче право

1902 р. – хліборобський страйк.

1 906 р. – 30 тис. селян Львів, віче політичні свободи виборче право

1 907 р. – реформа австрійського парламенту ввели загальне виборче право( замість 2-х укр. у парламенті – 27)

1 908 р. – вибори до австрійського парламенту поляки хотіли протягти «москвофілів» не вийшло.

У країнський студент Мирослав Січинський замах на життя намісника Галичини Анджея Потоцького за підтасовки та побиття укр. селян напередодні виборів.

1 913 р. – нові вибори збільшення кількості українців.

7. Боротьба за український університет

В Львів. університеті – викладання німецькою мовою, а з 1871 р. – польською.

1 901 р. – студенти вимагали утворення паралельних груп з укр. мовою викладання.

1 902 р. – 600 студентів роз’їхались по Європ. університетам навчатися бо не виконали попередні умови.

1 907 р. – поляки організували «боївки» , групи, які били українських студентів.

Л ипень 1910 р. – збройна сутичка загинув укр. студент Адам Коцко.

1 912 р. – австрійська інструкція з вимогами однаково ставитись і до поляків і до українців

Обіцяли відкрити Укр. університет в 1916 р. не виконали із-за війни.

Юліан Романчук (лідер народовців) став заступником голови австрійського парламенту.

8. Діяльність національних і спортивно-культурних організацій «Сокіл» і «Січ»

У Львові діяло підпільне товариство «Молода Україна»

Таємні організації були створені в школах Галичини.

В кінці 90-х рр.. – у Львові було засновано спортивно-фізкультурну організацію «Сокіл»

Діяла в багатьох селах

Керівник: Іван Боберський

1 900 р. – в селі Снятинського повіту виник перший гурток спортивно-фізкультурної організації «Січ»

Перебувала під впливом РУРПу

Всі організації об’єднувалися в Головний січовий комітет.

1912 р. перейменовано на «Український січовий союз».

1 911р. – учні львівських шкіл, щоб проводити військове навчання, створили таємний гурток «Пласт»

1 912 р. – товариство «Січові стрільці» здійснювали військове навчання молоді.

9. Національний рух на Буковині та Закарпатті

Б уковинське політичне життя розвивалося синхронно з Галицьким депутати (бук. і гал.) входили до «Українського клубу» у віденському парламенті.

Г оловні політичні партії Буковини були ідентичні з галицькими.

Перемога укр. орієнтації серед буковинської інтелігенції.

Д іяли гімнастичні та пожежні організації замість «Просвіт».

На 1914 р. на Буковині діяло 590 різних укр. товариств.

1 909 р. – у Чернівцях з’їзд прибули всі активні діячі нац. руху.

Створили «Руську Раду»

Згодом перейменували в «Селянську партію» Степан Смаль-Стоцький

Закарпаття:

• нац. рух слабкий;

• переважали москвофіли;

• щотижневик «Наука», редактор – Августин Волошин.

10. Взаємовідносини з представниками інших народів

П оляки негативно до визвольних змагань українців.

Л ютий 1914 р. – укладено польсько-український компроміс

Українці повинні були отримати 1/3 місць в парламенті

Угоду не було втілено в життя, бо почалася І-а Світова війна.

Є вреї - підтримувала поляків;

• о хоче засвоювали їх культуру вигідно можна знайти гарну роботу;

п оляки поширили «антисемітизм»

є вреї за збереження власної культури, прагнення повернутися до Палестини

к онфліктів з українцями не мали нейтралітет.

11. Митрополит Андрей Шептицький

1 900 р. – очолив Українську Греко-Католицьку церкву (наймолодший, у 36 років)

Зі спольщеного укр. роду

1 913 р. – заснував у Львові Український національний музей сам був його меценатом

• Український патріот;

• Активний сучасник українського народного руху

«УКРАЇНА У ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ»

Початок війни:

1 серпня 1914 р. розпочалася 38 країн.

С торони-учасники

Антанта (1907) Троїстий союз

Англія Німеччина

Франція 1914 Австро-Угорщина

Росія Італія

Італія з 1915 р. Четверний союз (1915)

+ Туреччина

+ Болгарія

Україна в політиці загарбників

Німеччина:

• А вгуст Тіссен металургійна база;

• реалізація «доктрини пангерманізму»;

• приєднання України до «Великонімецької Світової імперії»;

• ринки збуту, джерела дешевої сили.

Австро-Угорщина: зберегти Зах. Україну + Волинь і Поділля.

Росія: розширити кордони імперії до Карпат під приводом : «воз’єднання братів-русинів».

Румунія: Північна Буковина, Бессарабія.

Т уреччина: Південь України, Крим те, що втратила під час російсько-турецьких воєн.

Роль України у Першій світовій війні

1. пасивна (її ніхто не питав)

2. об’єкт експансії

3. а рена бойових дій Східний фронт

4. б ратовбивча

Рос. армія Австро-угорська армія

3,5 млн. укр. 250 тис. укр.

Українські організації під час війни

І) Головна Українська Рада (ГУР)

1 серпня 1914 р. Львів РУРП (радикали)

УСДП (соц..- дем.)

УНДП (нац..- дем.)

Керівник: Кость Левицький

Програмний документ: «Маніфест»

Д іяльність: з громадсько-військових організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт» стоврили укр. військо – Легіон Українських Січових Стрільців (УСС) або усуси.

28 тис. бажаючих взяли 2,5 тис.

Керівник: Дмитро Вітовський

Мета: не пропускати через карпатські перевали рос. війська.

Мета ГУР: автономія України у складі Австро-Угорщини, допомога у війні проти Росії.

ІІ) Союз Визволення України( СВУ)

5 серпня 1914 р. Львів

Керівник: Д. Донцов

Учасники: В.Дорошенко, А.Жук, О.Скоропис-Йолтуховський

Програмний документ: «Наша платформа»

Мета:

• самостійна Україна;

• конституційна монархія;

• демократичний устрій

Діяльність:

• агітаційна робота у таборах військовополонених;

• газета «Робітничий прапор»;

• заснування шкіл, бібліотек, церков у таборах;

• друк та розповсюдження укр. літератури

• Ф інансувалася Четверним Союзом Вигода бар’єр між Австро-Угорщиною та Росією.

ІІІ) Карпато-русскій освободітельний комітет

2 9 липня 1914 р. Київ

У часники: емігранти з Зах. України москвофіли

Мета: добровільне приєднання західноукраїнських земель до Росії

Діяльність:

• закликали зустрічати рос. війська з хлібом і сіллю;

• видання брошур;

• агітаційна діяльність

Результат: населення не підтримало.

IV) Товариство Українських Поступовців (ТУП)

Мета: спочатку за Росію, згодом нейтральна позиція

Діяльність:

• видавали газету «Рада»;

• агітаційна діяльність

V) УСДРП

Керівник: Симон Петлюра

Мета: підтримка Росії

Діяльність:

• журнал «Украінская жизнь»;

• агітація

VI) Загальна Українська Рада (ЗУР)

Дата: 5 травня 1915 р.

Керівник: Кость Левицький

Учасники: ГУР, СВУ + депутати від округів

Мета:

• відродження укр. державності у складі Австро-Угрщини;

• поділ Галичини на Західну(поляки) і Східну(українці);

• об’єднання всіх етнічних укр. земель.

Результат: само розпустилася у листопаді 1916 р. у знак протесту, бо Австрія частину укр. земель віддала Польщі.

Бойові дії на території України

1. 5 серпня – 13 вересня 1914 р. Галицька битва

Керівник: Олексій Брусилов

росіяни завоювали Сх. Галичину, Пн. Буковину, Львів

2. 2 5 вересня 1914 р. Ужоцький перевал (Карпати)

+ УСС / проти дивізії Кубанських козаків

Австро-Угорщина злякалася і створила план винищення УСС розвідувальні стежі по 20 осіб

бойові дії в тилу ворога зірваний наступ рос. військ

3. Ж овтень – листопад 1914 р. поперемінний успіх обох ворогуючих сторін, Росія завоювала міста Борислав, Дрогобич, Стрий

4. Б ерезень 1915 р. Росія завоювала (після піврічної облоги) австрійську фортецю Перемишль

5. Поч.. квітня – травень 1915 р. – бій за гору Маківка:

• УСС проти кубанських козаків О.Каледіна;

• щоб не пропустити рос. війська через гори;

• к ілька разів гора переходила з рук в руки

Ф ормально переможців немає рос. війська отримали гору, але змушені були відступати, оскільки почався загальний відступ рос. військ

6. Т равень – червень 1915 р. – контрнаступ австрійських військ

відступ росіян

7. Ч ервень 1915 р. – УСС + Австро-угорські війська ввійшли до Галича

Перелом на користь Австро-Угорщини

8. Липень 1915 р. – створено Перший полк УСС. 2200 воїнів. Отаман: Гриць Коссак

9. Ж овтень 1915 р. – рос. війська зупинили свій відступ і закріпились на лінії Кам’янець-Подільський Перемишль Дубно

10. Т равень-червень 1916 р. – «Брусиловський прорив»

Рос. війська по всьому фронту одночасно почали наступ

Прорив фронту на 120 км зайняли Чернівці, Коломию, Броди, Луцьк, але далі

не прорвалися.

Головнокомандувач: О.Брусилов.

11. В ересень 1916 р. – бій за гору Лисоня УСС її втримали, але майже повністю загинули (залишилось 150 осіб)

Пішли працювати вчителями

12. Жовтень 1916 р. наступальні операції припинилися, позиційна(окопна) війна, братання.

13. 9 лютого 1918 р. – за Брест-Литовським миром

Закриття Східного фронту

Політика окупантів щодо українців

З вересня 1914 – червень 1915 р. – Зх. Україна окупована рос. військами.

Генерал-губернатор Галичини – граф Бобринський

Генерал-губернатор Буковини – граф Трепов

Діяльність:

• взяли під охорону майно поміщиків;

• розправи з повсталими;

• позакривали всі укр. школи, книгарні, товариства, заборонили видання укр. мовою;

• закрили «Просвіти»;

• заарештували митрополита Андрея Шептицького та вислали до Суздалі

З червня 1915 р. – відновлення австро-угорської влади

• підозри в «русофільстві»;

• арешти, страти;

• підозри в шпигунстві;

• конц. табори: «Талегроф»

З Росії – «Чорносотенці» як почнеться війна, вішатимуть українців на вуличних ліхтарях.

М . Грушевський «русофільство»

«австрофільство» заслали в Поволжя

Наслідки війни

• скорочення населення;

• репресії;

• економічна криза;

• параліч промисловості та транспорту Зх. України

• А ле….. «Перша світова війна – це вторгнення модернового європейського світу в сіре селянське життя»

Поштовх до розвитку

Хронологія

5 серпня 13 вересня 25 вересня жовтень листопад

1914 р.

Галицька битва Ужоцький перевал Борислав

Дрогобич

Стрий

березень квітень травень червень липень

1915 р.

П еремишль бій за гору окупація І-й полк УСС

Маківка Галича

загарбали росіяни Австр. війська Гриць Коссак

травень червень вересень жовтень

1916 р.

Брусиловський прорив гора Лисоня - братання

рос. на 120 км. Кінець УСС - окопна війна

• антивоєнні виступи