«Культура і духовне життя україни /1917 – 1920/»

Фактори, що стримували духовне життя суспільства:

• повалення царизму;

• боротьба за Українську незалежну державу;

• значні суспільно-економічні зрушення, що відбувалися у цей період.

Фактори, що гальмували культурні процеси:

• жорстока боротьба;

• труднощі війни;

• панування у суспільстві нетерпимості, жорстокості, байдужості до чужого горя, зневаги до людського життя.

1. Просвіти

Набули масового поширення після лютневої революції як культурно-освітні організації.

Діяльність:

• організовували бібліотеки, різноманітні гуртки, хорові колективи, драматичні гуртки, лекторії;

• видавали українські книги та журнали і розповсюджували їх.

Восени 1917 р. їх діяло 952, у червні 1921 р. – більше 4 тисяч.

Б ільшовики прагнули поставити «Просвіти» під свій контроль не вийшло у 1921 р. більшовики їх ліквідували.

2. Освіта

У 1917 – 1920 рр. – позитивні зрушення в системі освіти.

Ц.Р. – 53 укр. гімназії

Скоропадський – 150 укр. гімназій, обов’язкове викладання укр. мови, історії, географії.

Директорія – продовжує українізацію школи.

Л ипень 1919 р. – Раднарком УСРР схвалив Положення про єдину трудову школу введення безоплатного обов’язкового навчання дітей віком від 7 до 16 років.

Ч ервень 1920 р. – постанова Наркомосу УСРР «Про запровадження в життя єдиної трудової школи» 7-річна школа, яка поділялася на два ступені: І-й(1-4 кл.), ІІ-й(5-7 кл.)

Після закінчення школи діти могли продовжувати навчання у проф..-тех. Училищах і технікумах.

Ліквідація неписьменності дорослих

Грудень 1919 р. – Декрет про ліквідацію неписьменності РСФРР (лікнеп).

С ерпень 1920 р. – створено республіканську комісію з боротьби проти неписьменності (І.Петровський).

Створюють школи для дорослих (лікнепи)

Результат: неписьменних на

1917 р. – 72%

1921 р. – 48%

В ища освіта: Ц.Р. розробила план заснування ВИШів з укр. мовою викладання.

План реалізовувався за Гетьманату:

• 6 жовтня 1918 р. – відкрито 1-й державний університет у Києві;

• 22 жовтня 1918 р. – у Кам’янець-Подільському 2-й держ. Університет;

• у Полтаві засновано історико-філологічний факультет майбутнього укр. університету;

• почали видавати книги й підручники укр. мовою.

В умовах радянської влади:

Б ерезень 1919 р. – декрет уряду УСРР про нові правила вступу до ВИШів:

передусім приймаються представники робочого класу та селян

вступні іспити та плата за навчання скасовувалися.

Найвища посада в вищій освіті – комісар ВИШу, представники студентства залучалися до керівництва, скасовувалася автономія ВИШів.

1920 р. – відкрито робітфаки (робітничі факультети для підготовки до ВУЗів робітничої та селянської молоді.

• університети перетворилися на галузеві навчальні заклади – інститути.

3. Наука

А.Писаржевський – хімік

О.Палладін – біохімік

Є.Патон – мостобудівельник

А.Кримський – філолог

Д.Багалій – історик

Багато вчених опинилися в еміграції.

2 7 листопада 1918 р. – за Гетьманату відкрилася Українська академія наук (УАН).

Очолив – І.Вернадський

Більшовики зберегли УАН

УАН мала 3 відділи:

1. Історико-філологічний (Д.Багалій)

2. Фізико-математичний (М.Кащенко)

3. Соціально-економічний (М.Туган-Барановський)

4. Література

• Продовжували роботу майстри старого покоління: П.Мирний, В.Стефаник, О.Кобилянська, В.Винниченко, А.Кримський.

• Нове покоління поетів

Течії в поезії:

1. Романтизм:

• В .Сосюра – збірка «Червона зима» спочатку служив у війську Петлюри згодом у більшовиків радянська влада звинувачувала його в українському буржуазному націоналізмі.

• В асиль Чумак – розстріляний денікінцями посмертно надрукована збірка «Заспів».

• П.Тичина – поема «Золотий гомін» (1917 р.) присвячена І-ому Універсалу; збірка «Сонячні кларнети» (1918 р.).

• Григорій Чупринка – тематика підтримки УНР, вбитий більшовиками у 1921 р.

2. Неокласицизм – об’єднання молоді навколо журналу «Книгар» - М.Зеров, П.Філіпович, М.Рильський, М.Драй-Хмара.

3. Символізм – Я.Савченко, Д.Загул, В.Кобилянський.

4. Панфутуризм – М.Семенко.

Прозаїки: О.Вишня, С.Скляренко, А.Головко.

П исьменники, які емігрували: Олександр Олесь

Народився на Сумщині, редактор київського журналу «Літературно-науковий вісник» 1919 р. емігрував до Сх. Європи Варшава, Будапешт, Відень, Прага.

5. Театр

1917 р. – у Києві засновано «Молодий театр» Леся Курбаса.

1 918 р. – за часів Гетьманату «Український театр драми та опери» перейменований радянською владою в 1-й театр Укр. Рад. Республіки ім.. Т.Шевченка.

1919 р. – до нього приєднався «Молодий театр» Леся Курбаса.

С ічень 1920 р. – у Вінниці засновано Новий драматичний театр ім.. І.Франка (Гнат Юра) у 1923 р. театр переїхав до Харкова, у 1926 р. – до Києва.

6. Музика

У 1918 р. за Гетьманату засновано:

1. Д ержавний симфонічний оркестр за радянської влади став Українською республіканською капелою ім.. М.Лисенка.

2. 1 919 р. – створено Державну українську мандрівну капелу («Думка») Н.Городовенко.

3. 1920 р. – Київський музично-драматичний інститут.

Композитори: М.Леонтович, Я.Степовий, А.Ревуцький, Г.Верьовка , Б.Лятошинський.

7. Образотворче мистецтво

Г рудень 1917 р. – Ц.Р. утворила Українську академію мистецтв (УАМ)

Михайло Бойчук – ректор

М.Жук, М.Бурачек, В.Кричевський, Георгій Нарбут (графік, працював на Ц.Р. та Скоропадського автор оформлення державних паперів, банкнот, державного герба і печатки з грудня 1918 р. – ректор УАМ. Помер у 1920 р. під час окупації поляками Києва).

8. Скульптура

Жовтень 1918 р. – м. Ромни (Сумщина) за Гетьманату відкрито І-й в Україні пам’ятник Т.Шевченку (скульптор Кавалерідзе).

Т равень 1919 р. декрет РНК УСРР «Про знесення з майданів і вулиць пам’ятників, збудованих царям і царським посіпакам» натомість створювалися пам’ятники «видатним революціонерам».