- •Передумови утворення княжої держави Русі – України, ознаки держави, її устрій та форми правління.
- •Розкрийте суть норманської теорії про походження Русі – України та родоводи її правлячих (княжих) династій.
- •Реформаторська діяльність князя Володимира Великого
- •4. Галицько – Волинське князівство (королівство): історія, роль та місце в українському державотворенні (XII – XIV ст.)
- •5. Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Кревська унія та її наслідки для України – Русі.
- •6. Запорізька Січ: ознаки самоврядування, зародження козацької протодержави та її місце в історії українського державотворення.
- •7. Причини, характер, рушійні сили та початок національно-визвольної війни 1648 – 1654 рр.
- •8. Становлення української козацької державності в ході визвольної війни 1648 – 1654 рр.: устрій, форма правління та адміністративний поділ. Набуття атрибутів державності.
- •11. Руїна та доля Гетьманщини: причини, історія занепаду автономії та наслідки для державотворчих процесів в Україні.
- •12. Поступове обмеження та остаточна ліквідація автономії України у складі Росії (XVIII ст.).
- •13. Конституція Пилипа Орлика (1710 р.): її зміст, історичне місце та значення.
- •14. Кирило-Мефодіївське братство: його програмні документи та роль в національно-культурному відроджені України
- •16. Ідея української державності в програмах політичних партій на початку хх ст.
- •17. Центральна Рада (1917 р.) та її державотворчий поступ від автономії до повної незалежності. Унр.
- •24. Політика індустріалізації та колективізації в урср (30-ті рр.. XX ст.): поступ, результати та негативи.
- •30. Покажіть в хронологічній послідовності процес українського державотворення за всю його історію та назвіть найголовніші віхи на цьому шляху (від VIII ст. – до XX ст.).
- •Тема: козацька держава в часи національно – визвольної війниукраїнського народу під проводом б. Хмельницького (1648 -1657 рр.)
- •Тема: криза української державності у другій половині XVII ст. (1657 – 1687 рр.).
- •Тема: українська козацька держава кінця
- •Бездержавна Україна кінця xviiі – початку хх ст
- •Національно-визвольні змагання в Україні 1917-1920 рр
- •Державотворення в Україні у 1920-30-х рр.
- •Україна напередодні та в роки Другої Світової війни
- •Державотворення в урср (1945-1985 рр.): Декларації і реалії
- •Україна в роки незалежності: 90-ті роки хх ст. – початок ххі століття
12. Поступове обмеження та остаточна ліквідація автономії України у складі Росії (XVIII ст.).
Обмеження і ліквідація державності та автономії України у складі Росії пройшло кілька етапів:
1) 1654—1708 роки — перехід від протекторату до автономії України, поступове, але постійне обмеження її прав;
2) 1708-1727 роки — форсований наступ на українську автономію;
3) 1727-1764 роки — чергування двох тенденцій у російському уряді щодо України — звідси то повернення гетьманської влади, то посилення імперського тиску;
4) 1764-1781 роки — остаточна ліквідація української автономії.
Після Полтавської битви гетьман І. Скоропадський звернувся до царя з проханням підтвердити права й вільності Гетьманщини. Але Петро І не тільки не підтвердив їх, але й видав «Рішучий указ» 1709 р., за яким козацькі війська, як і раніше, повинні були підкорятися московським генералам, а московським воєводам дозволялося втручатися в українські справи. Значним обмеженням влади гетьмана стало призначення в Україну царських резидентів. Українські землі почали роздавати царським вельможам. Резиденція гетьмана була перенесена в м. Глухів, ближче до російського кордону. Тут «квартирувало» 2 царські полки.
Наступним актом обмеження влади гетьмана стало створення у 1722 р. Малоросійської колегії з б офіцерів на чолі з бригади ром С. Вельяміновим. Це аргументували тим, що в Україні не порядки в судах, у збиранні податків, хабарництво. Фактично це означало, що Малоросійська колегія стає вищим контролюючим органом Гетьманщини. На посади полковників почали признача ти неукраїнців. Після смерті у 1722 р. Скоропадського імператор не дозволив обирати нового гетьмана. Наказним гетьманом став Павло Полуботок (1722-1724), який разом зі старшиною звернувся до царя з проханням ліквідувати Малоросійську колегію, дозволити обрати нового гетьмана. Але цар відповів, що від Бог дана Хмельницького до Скоропадського «все гетманы явились изменниками», і не дозволив цього. Полуботка заарештували і він помер у в'язниці в Петербурзі у 1724 р.
13. Конституція Пилипа Орлика (1710 р.): її зміст, історичне місце та значення.
Конституція 1710 р. - визначний український народнополітичний документ, у якому знайшли яскраве відображення тогочасні ідеали української нації. У ній відбилисяпротиріччя між європейською традицією і новітніми на той час ідеалами; протиріччя, які на початок XVIII ст. роздирали Європу на непримиренні ворожі табори, і якими жила на той час Україна. Бо саме через її територію проходила невидима межа між прагненням наших предків до свободи, самостійності - і намаганням сусідів забрати у ясир і уярмити; пролягали кордони поміж світами християнським та мусульманським. Автори Конституції, П. Орлик та козацька старшина, прагнули зв'язати у єдине ціле уривки своєїминувшини та окреслити модель такого суспільства, яке вмістило б головні здобутки нації. Висловлені ідеї є наслідком майже тисячоліття політичного розвитку України, свідченням високого рівня самосвідомості нації, рівня її політичної культури та творчогопотенціалу. Конституція постала як очеревлена ідея української держави - Гетьманщини і водночас як удосконалення тогочасного розуміння суті держави. Звісно, форма, у якій це все викладено, не позбавлна хиб (точніше особливостей свого часу), але це ж перша українська конституція.\
Конституція 1710 р. була не лише емігрантським твором, а й загальноукраїнським політичним актом. Це підтверджують слова самого Пилипа Орлика: ''Над цим ми працювали більше місяця. Мої висланці їздили і приїзджали два рази на Україну та з України. Мені це найбільше завдавало праці, бо я мусив зложити цифрами проект для знатної старшини України. П. Войнаровський допомагав мені у цьому''. Текст Конституції дійшов до нас у латинській та неповній українській редакціях. Латинська версіяповніша за рахунок викладення легенд про походження народів та опису надуживань старшини в Україні. Очевидно, що саме вона й була варіантом тексту, що призначався для міжнародного використання. Проте обидві версії вважають оригінальними.
Ця конституція, в якій було поєднано інтереси гетьманату, старшини як провідної верстви України,та Запоріжжя, як військової сили, ''була втой же час маніфестом державної волі української нації перед цілим культурним світом, була вікоповним пам'ятником української державнополітичної думки'', - так охарактеризував Бендерську Конституцію О. Оглоблин.