
- •Могилів–подільський технолого- економічний коледж
- •Навчальний посібник
- •Розділ 1. Культура фахового мовлення
- •Тема 1.1. Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення. Вступ. Державотворча роль мови
- •Функції мови
- •Стилі мовлення
- •Типи мовлення
- •Тема 1.2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії Літературна мова. Мовна норма. Культура мови
- •Культура мови
- •Культура мовлення під час дискусії
- •Тема 1.3.Специфіка мовлення фахівця (відповідно до напряму підготовки) Мова і професія
- •Публічні виступи
- •Як готувати виступ на презентацію?
- •Рекомендації щодо публічного мовлення
- •Дещо про техніку викладу
- •Джерела підготовки виступу
- •Тема 1.4. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики. Мова і думка
- •Види, форми, прийоми розумової діяльності
- •Форми мислення
- •Закони риторики
- •Розділ 2. Етика ділового спілкування
- •Тема 2.1 Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання
- •Тема 2.2. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет Форми і види діловою спілкування та фактори впливу
- •Класифікація функцій спілкування
- •Комунікативні бар'єри
- •Основні види ділового спілкування
- •Ділова бесіда
- •Як проводити ділові бесіди
- •Поняття про переговори. Три основи стратегії переговорів
- •Підготовка до переговорів
- •Тема 2.3. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей,
- •Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця
- •Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
- •Телефонна розмова — це один із видів усного ділового мовлення
- •Мобільний телефон і ділові стосунки
- •Розділ 3. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Тема 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- •Терміни і термінологія. Лексика за сферою вживання
- •Способи творення термінів
- •Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Професіоналізми і номенклатурні назви
- •Тема 3.2. Спеціальна термінологія і професіоналізми (відповідно до напряму підготовки) Терміни і професіоналізми
- •Фразеологічні одиниці
- •Джерела української фразеології
- •Кліше та використання їх у мовленні
- •Тема 3.3. Типи термінологічних словників (відповідно до фаху).
- •Іншомовна лексика у професійному мовленні
- •Тема 3.4. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів Багатозначні слова
- •Синонімічний вибір слова
- •Пароніми та омоніми у мові фаху
- •Омоніми
- •Словники синонімів та паронімів: правила користування
- •Скорочення в текстах документів
- •Складноскорочені слова і графічні скорочення
- •Розділ 4. Нормативність та правильність фахового мовлення
- •Тема 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови Особливості українського правопису
- •Орфоепічні норми української мови
- •Складні випадки української орфографії у текстах ділових паперів
- •Основні орфограми
- •Правопис прізвищ та імен по батькові
- •Імена по батькові
- •Правопис складних іменників
- •Правопис складних прикметників
- •Правопис прислівників
- •Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм Особливості використання іменників
- •Особливості використання прикметників у ділових паперах
- •Особливості використання займенників
- •У багатьох секційних засіданнях взяла участь значна кількість учених.
- •Особливості використання числівників
- •Особливості використання дієслівних форм в професійному мовленні
- •Особливості використання прийменників
- •Тема 4.3. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкування
- •Тема 5.1. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів. Загальні вимоги до складання документів.
- •Реквізити та їх оформлення
- •Вимоги до тексту документів
- •Оформлення сторінки
- •Класифікація документів
- •Тема 5.2. Укладання документів щодо особового складу Резюме
- •Характеристика
- •Наказ №25- н
- •Автобіографія
- •Тема 5.3. Текстове оформлення довідково — інформаційних документів
- •Службові листи
- •Службова телеграма
- •Оголошення
- •Запрошення
- •Протокол
- •Витяг з протоколу
- •Службові записки
- •Тема 5.4. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- •Поняття про розпорядження
- •Розпорядження
- •Постанова
- •1. Затвердити Порядок подання фінансової звітності
- •2. Надати Міністерству фінансів, Державному казначейству та
- •3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету
- •Положення
- •1. Загальні положення
- •2. Права і обов'язки учасників товариства
- •3. Юридичний статус товариства
- •4. Мета та предмет діяльності товариства
- •5. Зовнішньоекономічна діяльність
- •6. Майно, фонди, прибуток
- •7. Статутний фонд товариства
- •8. Відшкодування збитків
- •9. Органи управління та контролю товариства
- •11. Працівники товариства та оплата праці
- •12. Реорганізація та ліквідація товариства
- •13. Спори за участю товариства
- •Інструкція
- •I. Загальні положення
- •II. Завдання та обов'язки
- •III. Права
- •IV. Відповідальність
- •V. Бухгалтер повинен знати:
- •VI. Кваліфікаційні вимоги
- •VII. Взаємовідносини (зв'язки) за посадою
- •Тема 5.5. Укладання фахових документів (відповідно до напряму підготовки)
- •Відомість склав_________________ 200__р. Підпис__________________
- •Кому_________________________________ _ ______
- •Міністерство легкої Затверджую
- •Поняття про договір
- •Договір застави №
- •Договір
Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
Ділове спілкування стає тим ефективнішим, чим краще в ньому пов'язуються всі засоби (і
вербальні, і невербальні) із дотриманням ділового етикету. Так, люди, особливо під час першої зустрічі, звертають увагу на зовнішній вигляд одне одного. Тому одяг ділової людини має бути охайним, відповідати конкретній ситуації. Що і як одягати на зустріч залежить від того, відбудеться вона вдень чи ввечері, влітку чи взимку, буде офіційною чи дружньою. Звичайно недоречними на діловій зустрічі будуть відкрита сукня, сильні парфуми, надто яскравий макіяж.
Вітаючись, треба трохи нахилити голову, почекати, що і як співрозмовник відповість на вітання, а потім, посміхнувшись, підійти до нього, не забуваючи про необхідність дотримуватись відповідної дистанції. Господар повинен спочатку запропонувати присісти гостю, а потім сідає сам. Якщо господар хоче, щоб гостю було зручно, він пропонує йому самому обрати місце, куди сісти. Гість сам обере для себе найзручнішу дистанцію. Бажано, щоб співрозмовник при цьому не сидів спиною до дверей та інших людей, бо це може викликати в нього тривогу.
Завершуючи розмову, бажано встати, спокійно попрощатися. Доречно відзначити позитивні результати, що були досягнуті під час бесіди, виказати надію на продовження зустрічей. Щоб підкреслити особливу пошану до людини, варто зустріти її біля дверей, а після завершення розмови провести до дверей.
Отже, розвиваючись та оволодіваючи різними засобами спілкування (як вербальними, так і невербальними), людина самовдосконалюється і підвищує культуру своєї поведінки і спілкування.
Важливим елементом загальнолюдського в моралі є моральна культура спілкування — це «культура, що пов'язана з утвердженням у суспільстві гуманістичних справедливих взаємин між людьми. Це здатність людини до вибору в спілкуванні необхідних форм і засобів, що сприйняті й трансформовані людиною в процесі виховання і самовдосконалення. Це культура, що активізує прагнення людини до особистісного самовираження, до самоствердження людської гідності. Це культура, яка спонукає до моральної творчості під час спілкування». Під моральним спілкуванням мають на увазі стійкі зв'язки між людьми, а також потребу в морально-психологічному. взаєморозумінні, навіть у вирішенні ділових проблем.
Рівень культури може, з одного боку, сприяти повноцінному спілкуванню, або, з іншого -— породжувати почуття відчуженості, самотності, непорозуміння, якщо рівень культури спілкування є низьким.
Моральна культура спілкування є складовою культури спілкування загалом. Останнім часом виокремлюють такі рівні моральної культури:
ритуальний (спілкування людей у буденному житті з дотриманням загальноприйнятих правил етикету);
маніпулятивний (спілкування людей з метою досягнення своїх цілей, часто за рахунок інших);
гуманістичний (спілкування з повагою один до одного, з прагненням вирішити проблеми і врахувати інтереси кожного) .
Спілкування є однією з найфундаментальніших, найвищих соціальних потреб людини. Воно має практичне значення, ефективність і результативність якого залежить від багатьох факторів, властивих людям, учасникам процесу спілкування.
Для моральної культури спілкування властиве прагнення до взаєморозуміння, відвертості, симпатії, довіри, вміння говорити та вміння слухати. Не випадково в деяких соціальних сферах людської діяльності протягом століть відшліфовуються такі поняття, як: моральні цінності, моральні норми та принципи, гуманістичні комунікативні установки у спілкуванні, професійна (службова) етика, моральні вимоги до представників професій, які найбільше включені у сферу людських відносин.
До моральних цінностей відносять об'єкти, явища та їхні властивості, а також абстрактні ідеї, які втілюють у собі узагальнені ідеали. Це своєрідний еталон. У духовному відношенні цінності творять або відроджують людину з усіма її потребами. Обираючи певні моральні цінності, людина підтверджує свідоме ставлення до норм і принципів моралі, дієвість своїх мотивів, цілісність моральної свідомості загалом.
Моральні цінності добра, морального обов'язку, відповідальності, справедливості, честі й гідності людини, совісті особливо впливають на поведінку людей, їх взаємини з іншими, на характер і культуру спілкування.
У житті людей моральні цінності регламентуються моральними нормами і принципами.
Моральні норми і принципи — це певні вимоги та заборони, що регулюють діяльність, поведінку людей, їхню взаємодію та спілкування. Ці норми та принципи, встановлені людьми в суспільстві на певному етапі його розвитку, є взірцем поведінки та обов'язкові для виконання.
Люди у своїй поведінці та спілкуванні дотримуються різних моральних норм та правил. Розумна людина весь час намагається контролювати свої дії, вчинки. Нерозумна, на думку Конфуція, робить три помилки: говорить, коли не час говорити; не говорить, коли настав час говорити; і говорить, не помічаючи міміки.
Нині людина звертається або до моральних норм, прийнятих суспільством, або до особистих моральних норм і принципів.
Моральними цінностями визначаються особливості комунікативних установок на взаємодію та спілкування між людьми. Якщо людина сприймає гуманність як цінність, то її комунікативні установки будуть гуманістичними. Така людина буде у взаєминах з іншими доброю, чесною, порядною, справедливою, буде з повагою ставитися до інших.
Щоб реалізувати свої здібності, потрібно бути в єдності зі світом і водночас у злагоді із собою. Якщо цього не вдається досягти, то перед людиною постають моральні проблеми, а неможливість їх розв'язання часто призводить до неврозу. Щоб цих проблем не виникало, зокрема під час спілкування, слід дотримуватись основних принципів етики:
не роби іншому того, чого б ти не хотів, щоб він робив тобі;
що ти робиш іншим, те робиш і собі.
Тобто в діловому спілкуванні не можна, маніпулюючи іншим, досягати вигоди лише для себе, особливо за допомогою хитрощів, махінацій, нечесної гри. Це золоте правило моральності, яким і слід керуватися для того, щоб забезпечити такий рівень культури спілкування, що допомагає виявити та розкрити найкращі сторони особистості. Водночас це процес виховання і самовиховання, в якому люди впливають одне на одного. Саме у спілкуванні якнайкраще виявляються моральні якості людини, відповідність її поведінки загальноприйнятим моральним нормам та принципам.
Запам'ятайте! Моральні цінності є однією з форм прояву моральних відносин у суспільстві. Вони становлять основу комунікативних установок, які є складовою культури спілкування.
Моральні норми і принципи — це певні вимоги та заборони, які регулюють діяльність, поведінку людей, їх взаємодію та спілкування. Ці норми та принципи, які встановлюються людьми в тому чи іншому суспільстві на певному етапі його розвитку, є певним взірцем поведінки та обов'язкові для виконання:
Не роби іншому того, чого б ти не хотів, щоб він робив тобі.
Що ти робиш іншим, те робиш і собі.
У спілкуванні якнайкраще виявляються моральні якості людини, відповідність її поведінки загальноприйнятим моральним нормам та принципам.