- •Тема. Гетьманат п. Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави.
- •6. Підсумки перебування у влади п. Скоропадського.
- •1. Проголошення гетьманату п. Скоропадського.
- •2. Причини і суть гетьманського перевороту.
- •3. Внутрішня політика п. Скоропадського.
- •4. Національно-культурна політика п. Скоропадського.
- •5. Зовнішня політика п. Скоропадського.
- •6. Підсумки перебування у влади п. Скоропадського.
- •7. Основні причини падіння гетьманату.
- •1. Обрання Директорії.
- •Перемога антигетьманського повстання.
- •3. Проголошення Декларації Директорії.
- •Внутрішня політика Директорії.
- •5. Скрутне становище влади Директорії.
- •6. Друга війна радянської Росії проти унр.
- •7. Спроби стабілізувати воєнно-політичну ситуацію в Україні.
- •Причини поразки Директорії.
- •Тема. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр). Злука унр і зунр.
- •1. Історичні умови напередодні утворення зунр.
- •2. Утворення зунр.
- •3. Внутрішня політика зунр.
- •4. Зовнішня політика зунр.
- •5. Проголошення об'єднання унр і зунр.
- •6. Причини поразки зунр.
- •7. Історичне значення утворення зунр.
- •Тема. Радянська влада в Україні в 1919-1920рр. «Воєнний комунізм».
- •1. Установлення радянської влади в 1919 р.
- •2. Формування більшовицького режиму на початку 1919р.
- •3. Обмеження суверенітету України.
- •4. Політика «воєнного комунізму».
- •5. Політика більшовиків у 1920р.
- •6. «Червоний терор».
- •Тема. Голод 1921-1923 p.
- •1. Передумови та причини голоду.
- •2. Політика більшовиків, спрямована на недопущення ослаблення правлячого режиму.
- •3. Наслідки голоду 1921-1923 pp.
- •Тема. Голодомор 1932-1933 p.
- •1. Основні передумові і причини Голодомору.
- •2. Злочинна політика комуністичного режиму.
- •3. Наслідки Голодомору.
- •Тема. Україна і утворення Союзу рср.
- •1. Державний статус України в 1921-1922 pp.
- •2. Договір між усрр і рсфрр.
- •3. Різні підходи до створення союзної держави.
- •4. Позиція X. Раковського.
- •5. Юридичне оформлення Союзу.
- •6. Повноваження України у складі срср.
- •7. Територіально-адміністративний устрій усрр.
- •8. Створення Кримської асрр.
- •Тема. Неп і особливості його впровадження в Україні.
- •1. Запровадження нової економічної політики.
- •2. Особливості неПу в Україні.
- •3. Скасування неПу.
- •1. Проголошення курсу на індустріалізацію.
- •2. Цілі індустріалізації в срср.
- •3. Особливості радянської індустріалізації.
- •4. Перший п'ятирічний план.
- •5. Особливості індустріалізації в Україні.
- •6. Позитивні і негативні наслідки індустріалізації в Україні.
- •Тема. Насильницька колективізація сільського господарства.
- •1. Більшовицька політика в аграрному питанні.
- •2. Від кооперації до форсованої суцільної колективізації.
- •3. Основні завдання та заходи колективізації.
- •4. Хід колективізації в Україні.
- •5. Соціально-економічні наслідки колективізації.
- •1. Створення нового партійно-державного апарату.
- •2. Посилення контролю вкп(б) над соціально-політичним життям.
- •3. Формування культу особистості й. Сталіна.
- •4. Прийняття «сталінської» Конституції.
- •5. Масові репресії. Формування тоталітарної системи супроводжувалося терором і масовими репресіями.
- •1. Створення Організації українських націоналістів (оун).
- •2. Політична доктрина оун.
- •3. Насильство як політичне знаряддя.
- •4. Розкол оун.
- •5. Орієнтація на Німеччину.
- •1. Українські землі у складі Польщі.
- •2. Українські землі у складі Румунії.
- •3. Закарпаття у складі Чехословаччини.
- •1. Початок Другої світової війни і Україна.
- •2. Приєднання до срср Західної України і Західної Білорусії.
- •3. Приєднання до срср Бессарабії та Північної Буковини.
- •4. Політика радянізації.
- •1. Напад Німеччини на срср.
- •2. Об'єктивні та суб'єктивні причин невдач Червоної армії в перший період Великої Вітчизняної війни.
- •3. Важкі оборонні бої в 1941-1942pp.
- •1. Розчленовування території України.
- •2. Установлення нацистського «нового порядку».
- •1. Початок вигнання окупантів з України.
- •2. Продовження наступу Червоної армії на Лівобережній Україні.
- •3. Визволення Правобережної України в період зими - весни 1944р.
- •4. Визволення Криму. Масова депортація татар, греків, вірменів, болгар з півострова. Навесні 1944 р.
- •5. Завершення вигнання гітлерівських військ з України.
- •6. Повернення до мирного життя.
- •Тема: Відбудова економіки України після Великої Вітчизняної війни.
- •1. Етапи відбудови в урср:
- •2. Масштаби втрат і руйнувань.
- •3. Прийняття Закону «Про п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства».
- •4. Особливості післявоєнної відбудови економіки урср.
- •5. Підсумки відбудови економіки України в 1946-1950pp.
- •1. Ініціювання нового радянського керівництва на чолі з м. Хрущовим економічних реформ.
- •2. Згортання економічних реформ у промисловості.
- •3. Експерименти в сільському господарстві.
- •4. Реформи в соціальній сфері.
- •5. Реформи в суспільно-політичній сфері.
- •1. Необхідність і цілі реформ.
- •2. Сутність реформ.
- •3. Причини краху реформ.
- •4. Наслідки реформ для України.
- •1. Становлення дисидентського руху і його особливості в 1960-х – 1980-х рр.
- •2. Основні методи боротьби учасників українського національно-визвольного руху.
- •3. Піднесення національно-визвольного руху е Україні в другій половині 1960-х p.
- •4. Нова хвиля репресій (початок 1970-х pp.).
- •5. Переслідування учасників національно-визвольного руху в умовах кризи тоталітаризму (1976-1984pp.).
- •1. Розпад компартії України.
- •2. Виникнення неформальних груп й об'єднань громадян в Україні в середині 70-х - середині 80-х pp.
- •3. Формування багатопартійності в Україні наприкінці 80-х - початку 90-х pp.
- •3.1. Основні передумови й етапи формування багатопартійності в Україні.
- •3.2. Роль Народного руху України в формуванні багатопартійності.
- •3.3. Втрата кпрс та її «бойового загону» кпу монополії на владу.
- •4. Створення партій національно-демократичної орієнтації.
- •5. Політичний спектр партій України на початку 90-х pp.
- •5.1. Ліві партії.
- •5.2. Центристські партії.
- •5.3. Праві партії.
- •5.4. Формування політичних блоків.
- •1. Апогей кризи в срср і початок «перебудови».
- •1.1. Основні прояви системної та загальної кризи e срср.
- •1.2. Початок «перебудови».
- •1.3. Зміни в партійному і державному апараті.
- •1.4. Перші вільні вибори в радянський час.
- •1.5. Активна участь робітників у політичній боротьбі.
- •2. Особливості перебудовчих процесів в Україні.
- •2.1. Увага центрального керівництва до України.
- •2.2. Панування консервативних сил у керівництві республіки.
- •2.3. Утрата керівних позицій кпу.
- •3. Активізація національно-демократичного руху в Україні.
- •3.1. Боротьба за відновлення статусу української мови.
- •3.2. Боротьба за звільнення політичних в'язнів.
- •3.3. Формування національних громадських організацій і об'єднань.
- •3.4. Масові прояви політичної активності.
- •3.5. Формування Народного руху України (нру).
- •4. Наростання економічної кризи в срср і в Україні в роки «перебудови».
- •4.1. Радянська економіка: від застою до занепаду.
- •4.2. Половинчастий і суперечливий характер реформ.
- •4.3. Особливості економічної кризи в Україні.
- •5. Крах спроб реформування суспільно-політичної та соціально-економічної систем.
- •1. Декларація про державний суверенітет України.
- •1.1. Зміст Декларації про державний суверенітет України.
- •1.2. Історичне значення Декларації.
- •2. Затвердження Верховною Радою урср Акта проголошення незалежності України.
- •3. Проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991р.
- •4. Значення Всеукраїнського референдуму.
- •5. Вибори Президента України.
- •1. Конституційні традиції в Україні.
- •1.1. Конституція Пилипа Орлика.
- •1.2. Конституційні ідеї українських демократів у хix ст.
- •1.3. Конституційні ідеї під час Української революції 1917-1920 pp.
- •1.4. Радянські Конституції.
- •2. Підготовка прийняття Конституції незалежної України.
- •3. Прийняття Конституції України.
- •4. Історичне значення Конституції 1996р.
- •1. Пріоритетний напрямок державного будівництва.
- •2. Формування трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової.
- •2.1. Законодавча влада.
- •2.2. Інститут президентства.
- •2.3. Вищий орган виконавчої влади.
- •2.4. Судова система.
- •2.5. Створення системи законодавства.
- •2.6. Створення української армії.
- •3. Інші пріоритетні напрямки державотворення.
- •4. Політична (конституційна) реформа.
- •4.1. Основні типи республіки як форми державного правління.
- •4.2. Проголошення курсу на здійснення реформи.
- •4.3. Механізм здійснення реформи.
- •4.4. Хід здійснення політичної реформи.
- •4.5. Сутність політичної реформи.
2. Формування трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової.
Статтею 6 передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на принципах поділу на законодавчу, виконавчу і судову.
2.1. Законодавча влада.
Відповідно до Статті75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент -Верховна Рада України. До складу парламенту входять 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Народні депутати здійснюють свої повноваження на постійній основі. Верховна Рада працює сесійно; сесії проводяться у формі пленарних засідань. Повноваження парламенту визначені Статтею 85 Конституції України.
Парламентські вибори відбулися в 1994, 1998, 2002, 2006,2007 (позачергові) pp. Позачергові парламентські вибори 30 вересня 2007 р. відбулися за пропорційною системою в загальнодержавному виборчому окрузі. Прохідний бар'єр для партій і блоків становив 3% від числа виборців, що взяли участь у голосуванні.
На початок вересня 2008 р. функціонує Верховна Рада України VI скликання, обрана на позачергових парламентських виборах 30 вересня 2007 р. 4грудня 2007 р. Головою Верховної Ради України обраний А. Яценюк.
2.2. Інститут президентства.
У системі владних структур України Президент як глава держави займає особливе місце.Характерним є співвідношення цього інституту з демократичним принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Відповідно до чинного законодавства Президент України прямо не зв'язаний з жодною з них, але одночасно відіграє важливу роль у їхньому функціонуванні. У новітній історії України посада Президента вперше з'явилася в 1991 p., коли Верховна Рада України схвалила Постанову «Про вибори Президента Української РСР» (25 червня 1991 p.).
За Конституцією України президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції, прав і свобод людини.
Конституційні принципи порядку обрання Президента України встановлені Статтею 103 Конституції. Президент обираєтьсягромадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на 5 років. Та ж сама особа не може бути обраною президентом більше, ніж два терміни поспіль.
3 часу проголошення незалежності громадяни України чотири рази (у 1991,1994,1999,2004 р.) обирали Президента своєї держави.
Першим Президентом незалежної України 1 грудня 1991 р. був обраний Л. Кравчук. На других виборах Президента України 26 червня 1994 р. перемогу здобув Л. Кучма. На виборах у 1999 р. переміг діючий Президент України Л.Кучма. 26грудня 2004 р. Президентом України був обраний Е. Ющенко.
При Президенті України функціонує Рада національної Безпеки й оборони України, що координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки й оборони.
2.3. Вищий орган виконавчої влади.
Вищим органом у системі органів виконавчої влади України відповідно до Статті 113 єКабінет Міністрів (уряд України). Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри та міністр Кабінету Міністрів.
В умовах парламентсько-президентської республіки кандидатуру Прем'єр-міністра для розгляду її у Верховній Раді подає Президент України. Претендентом на що посаду, як правило, є лідер правлячої коаліції, що формується з парламентської більшості у Верховній Раді України. Верховна Рада України на своєму засіданні затверджує (чи відхиляє) кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра України.
3 часу прийняття «Декларації про державний суверенітет України» (16 липня 1990 р.) і до вересня 2008 р. склад керівництва Кабінету Міністрів змінювався 17 разів.