Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
історія України - лекції- студентам 2012.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
832 Кб
Скачать

1.3. Зміни в партійному і державному апараті.

У 1988 p. у центральному керівництві з'явилася ідея активізувати народне представництво і використовувати його для зміцнення існуючої влади. Задум полягав у поступовому передаванні влади від партійного апарату в державні органи. Було вирішено сумістити посади секретарів партійних комітетів і голів Рад (областей, міст, районів).

Було оголошено про вибори на 1 З'їзд народних депутатів СРСР і запропоновано новий виборчий закон. Уперше за радянський час цей закон містив елементи альтернативності, передбачаючи вибори депутатів з декількох кандидатів. Але разом із тим, цей закон віддавав третину мандатів представникам партійної номенклатури, а також громадських організацій, що перебували під повним впливом КПРС. Унаслідок цього значна частина депутатів (750) так і не обиралася шляхом голосування, a фактично призначалася партійним апаратом.

1.4. Перші вільні вибори в радянський час.

У березні-травні 1989 р. відбулися вибори на I З'їзд народних депутатів СРСР. Це були перші вільні вибори за радянських часів. До складу депутатів разом із комуністичною номенклатурою були обрані представники демократичних сил.

У травні того ж року почав свою роботу I З'їзд народних депутатів СРСР. Депутатський корпус України на цьому з'їзді з урахуванням представників громадських організацій складався з 321 особи, із них близько 50 були прихильниками демократичних реформ. Виборці частково використовували існуючі можливості, щоб висловити недовіру кандидатам консервативного партапарату. Так, на виборах тоді програли перші секретарі чотирьох обкомів Компартії України: Ворошиловградського, Закарпатського, Львівського, Чернігівського, а також перший секретар Київського міськкому партії та інші партпрацівники більш низького рангу.

1.5. Активна участь робітників у політичній боротьбі.

Влітку 1989 р. на арену політичної боротьби вийшов робітничий рух В умовах соціальної напруженості особливо активно заявили про себе шахтарі. їхній страйк - перший відкритий за багато десятиліть - охопив найважливіші вуглевидобувні регіони Союзу: Воркуту і Кузбас, в Україні - Донбас і Львівсько-Волинський вугільний басейн. Страйк шахтарів показав, що робітничий рух політизується. Робітники перестали довіряти профспілковим лідерам, які представляли офіційну партійну номенклатуру.

2. Особливості перебудовчих процесів в Україні.

Перебудовчі процеси в Україні в цілому збігалися із загальносоюзними перетвореннями, але мали свої особливості.

2.1. Увага центрального керівництва до України.

Українська офіційна влада була вимушена підтримувати політику центрального керівництва, хоча компартійна еліта республіки з часом все більше розуміла. що політика «перебудови» реально погрожує її необмеженій владі. Сам М. Горбачов, як і його попередники, добре розумів значення України для Союзу і до останніх днів свого лідерства пильно стежив за ситуацією в республіці, намагаючись будь-якими способами утримати її у складі СРСР. Ставши генеральним секретарем, він уже в червні 1985 р. прибув у республіку для просування ідей «перебудови».