
- •Тема. Гетьманат п. Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави.
- •6. Підсумки перебування у влади п. Скоропадського.
- •1. Проголошення гетьманату п. Скоропадського.
- •2. Причини і суть гетьманського перевороту.
- •3. Внутрішня політика п. Скоропадського.
- •4. Національно-культурна політика п. Скоропадського.
- •5. Зовнішня політика п. Скоропадського.
- •6. Підсумки перебування у влади п. Скоропадського.
- •7. Основні причини падіння гетьманату.
- •1. Обрання Директорії.
- •Перемога антигетьманського повстання.
- •3. Проголошення Декларації Директорії.
- •Внутрішня політика Директорії.
- •5. Скрутне становище влади Директорії.
- •6. Друга війна радянської Росії проти унр.
- •7. Спроби стабілізувати воєнно-політичну ситуацію в Україні.
- •Причини поразки Директорії.
- •Тема. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр). Злука унр і зунр.
- •1. Історичні умови напередодні утворення зунр.
- •2. Утворення зунр.
- •3. Внутрішня політика зунр.
- •4. Зовнішня політика зунр.
- •5. Проголошення об'єднання унр і зунр.
- •6. Причини поразки зунр.
- •7. Історичне значення утворення зунр.
- •Тема. Радянська влада в Україні в 1919-1920рр. «Воєнний комунізм».
- •1. Установлення радянської влади в 1919 р.
- •2. Формування більшовицького режиму на початку 1919р.
- •3. Обмеження суверенітету України.
- •4. Політика «воєнного комунізму».
- •5. Політика більшовиків у 1920р.
- •6. «Червоний терор».
- •Тема. Голод 1921-1923 p.
- •1. Передумови та причини голоду.
- •2. Політика більшовиків, спрямована на недопущення ослаблення правлячого режиму.
- •3. Наслідки голоду 1921-1923 pp.
- •Тема. Голодомор 1932-1933 p.
- •1. Основні передумові і причини Голодомору.
- •2. Злочинна політика комуністичного режиму.
- •3. Наслідки Голодомору.
- •Тема. Україна і утворення Союзу рср.
- •1. Державний статус України в 1921-1922 pp.
- •2. Договір між усрр і рсфрр.
- •3. Різні підходи до створення союзної держави.
- •4. Позиція X. Раковського.
- •5. Юридичне оформлення Союзу.
- •6. Повноваження України у складі срср.
- •7. Територіально-адміністративний устрій усрр.
- •8. Створення Кримської асрр.
- •Тема. Неп і особливості його впровадження в Україні.
- •1. Запровадження нової економічної політики.
- •2. Особливості неПу в Україні.
- •3. Скасування неПу.
- •1. Проголошення курсу на індустріалізацію.
- •2. Цілі індустріалізації в срср.
- •3. Особливості радянської індустріалізації.
- •4. Перший п'ятирічний план.
- •5. Особливості індустріалізації в Україні.
- •6. Позитивні і негативні наслідки індустріалізації в Україні.
- •Тема. Насильницька колективізація сільського господарства.
- •1. Більшовицька політика в аграрному питанні.
- •2. Від кооперації до форсованої суцільної колективізації.
- •3. Основні завдання та заходи колективізації.
- •4. Хід колективізації в Україні.
- •5. Соціально-економічні наслідки колективізації.
- •1. Створення нового партійно-державного апарату.
- •2. Посилення контролю вкп(б) над соціально-політичним життям.
- •3. Формування культу особистості й. Сталіна.
- •4. Прийняття «сталінської» Конституції.
- •5. Масові репресії. Формування тоталітарної системи супроводжувалося терором і масовими репресіями.
- •1. Створення Організації українських націоналістів (оун).
- •2. Політична доктрина оун.
- •3. Насильство як політичне знаряддя.
- •4. Розкол оун.
- •5. Орієнтація на Німеччину.
- •1. Українські землі у складі Польщі.
- •2. Українські землі у складі Румунії.
- •3. Закарпаття у складі Чехословаччини.
- •1. Початок Другої світової війни і Україна.
- •2. Приєднання до срср Західної України і Західної Білорусії.
- •3. Приєднання до срср Бессарабії та Північної Буковини.
- •4. Політика радянізації.
- •1. Напад Німеччини на срср.
- •2. Об'єктивні та суб'єктивні причин невдач Червоної армії в перший період Великої Вітчизняної війни.
- •3. Важкі оборонні бої в 1941-1942pp.
- •1. Розчленовування території України.
- •2. Установлення нацистського «нового порядку».
- •1. Початок вигнання окупантів з України.
- •2. Продовження наступу Червоної армії на Лівобережній Україні.
- •3. Визволення Правобережної України в період зими - весни 1944р.
- •4. Визволення Криму. Масова депортація татар, греків, вірменів, болгар з півострова. Навесні 1944 р.
- •5. Завершення вигнання гітлерівських військ з України.
- •6. Повернення до мирного життя.
- •Тема: Відбудова економіки України після Великої Вітчизняної війни.
- •1. Етапи відбудови в урср:
- •2. Масштаби втрат і руйнувань.
- •3. Прийняття Закону «Про п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства».
- •4. Особливості післявоєнної відбудови економіки урср.
- •5. Підсумки відбудови економіки України в 1946-1950pp.
- •1. Ініціювання нового радянського керівництва на чолі з м. Хрущовим економічних реформ.
- •2. Згортання економічних реформ у промисловості.
- •3. Експерименти в сільському господарстві.
- •4. Реформи в соціальній сфері.
- •5. Реформи в суспільно-політичній сфері.
- •1. Необхідність і цілі реформ.
- •2. Сутність реформ.
- •3. Причини краху реформ.
- •4. Наслідки реформ для України.
- •1. Становлення дисидентського руху і його особливості в 1960-х – 1980-х рр.
- •2. Основні методи боротьби учасників українського національно-визвольного руху.
- •3. Піднесення національно-визвольного руху е Україні в другій половині 1960-х p.
- •4. Нова хвиля репресій (початок 1970-х pp.).
- •5. Переслідування учасників національно-визвольного руху в умовах кризи тоталітаризму (1976-1984pp.).
- •1. Розпад компартії України.
- •2. Виникнення неформальних груп й об'єднань громадян в Україні в середині 70-х - середині 80-х pp.
- •3. Формування багатопартійності в Україні наприкінці 80-х - початку 90-х pp.
- •3.1. Основні передумови й етапи формування багатопартійності в Україні.
- •3.2. Роль Народного руху України в формуванні багатопартійності.
- •3.3. Втрата кпрс та її «бойового загону» кпу монополії на владу.
- •4. Створення партій національно-демократичної орієнтації.
- •5. Політичний спектр партій України на початку 90-х pp.
- •5.1. Ліві партії.
- •5.2. Центристські партії.
- •5.3. Праві партії.
- •5.4. Формування політичних блоків.
- •1. Апогей кризи в срср і початок «перебудови».
- •1.1. Основні прояви системної та загальної кризи e срср.
- •1.2. Початок «перебудови».
- •1.3. Зміни в партійному і державному апараті.
- •1.4. Перші вільні вибори в радянський час.
- •1.5. Активна участь робітників у політичній боротьбі.
- •2. Особливості перебудовчих процесів в Україні.
- •2.1. Увага центрального керівництва до України.
- •2.2. Панування консервативних сил у керівництві республіки.
- •2.3. Утрата керівних позицій кпу.
- •3. Активізація національно-демократичного руху в Україні.
- •3.1. Боротьба за відновлення статусу української мови.
- •3.2. Боротьба за звільнення політичних в'язнів.
- •3.3. Формування національних громадських організацій і об'єднань.
- •3.4. Масові прояви політичної активності.
- •3.5. Формування Народного руху України (нру).
- •4. Наростання економічної кризи в срср і в Україні в роки «перебудови».
- •4.1. Радянська економіка: від застою до занепаду.
- •4.2. Половинчастий і суперечливий характер реформ.
- •4.3. Особливості економічної кризи в Україні.
- •5. Крах спроб реформування суспільно-політичної та соціально-економічної систем.
- •1. Декларація про державний суверенітет України.
- •1.1. Зміст Декларації про державний суверенітет України.
- •1.2. Історичне значення Декларації.
- •2. Затвердження Верховною Радою урср Акта проголошення незалежності України.
- •3. Проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991р.
- •4. Значення Всеукраїнського референдуму.
- •5. Вибори Президента України.
- •1. Конституційні традиції в Україні.
- •1.1. Конституція Пилипа Орлика.
- •1.2. Конституційні ідеї українських демократів у хix ст.
- •1.3. Конституційні ідеї під час Української революції 1917-1920 pp.
- •1.4. Радянські Конституції.
- •2. Підготовка прийняття Конституції незалежної України.
- •3. Прийняття Конституції України.
- •4. Історичне значення Конституції 1996р.
- •1. Пріоритетний напрямок державного будівництва.
- •2. Формування трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової.
- •2.1. Законодавча влада.
- •2.2. Інститут президентства.
- •2.3. Вищий орган виконавчої влади.
- •2.4. Судова система.
- •2.5. Створення системи законодавства.
- •2.6. Створення української армії.
- •3. Інші пріоритетні напрямки державотворення.
- •4. Політична (конституційна) реформа.
- •4.1. Основні типи республіки як форми державного правління.
- •4.2. Проголошення курсу на здійснення реформи.
- •4.3. Механізм здійснення реформи.
- •4.4. Хід здійснення політичної реформи.
- •4.5. Сутність політичної реформи.
Внутрішня політика Директорії.
За дорученням Директорії уряд скасував гетьманське законодавство і відновив дію законів УНР (у тому числі закону УНР про національно-персональну автономію), ухвалив нові законодавчі акти - про передачу поміщицької землі селянам без викупу, закон про автокефалію Української православної церкви (1 січня 1919 p.), закон про скликання Трудового конгресу України (5 січня 1919 р.) та ін.
Директорія прийняла постанову про негайне звільнення всіх призначених за гетьманату чиновників. Запроваджувався державний контроль над виробництвом і розподілом продукції. Відновлювалися 8-годинний робочий день, права на колективні договори, страйки, права профспілок. Нова влада заявила про запровадження демократичних свобод.
Після проголошення 22 січня 1919 р. на Софійському майдані у Києві Акта Злуки Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) і УНР до складу Директорії УНР увійшов Є. Петрушевич. 23 січня 1919 р. в Києві було скликано Трудовий конгрес народу (400 делегатів), який висловив довіру Директорії. Сесія Трудового конгресу, який виконував роль передпарламенту об'єднаної України, враховуючи загострення воєнно-політичної ситуації в державі, тимчасово передала всю законодавчу, виконавчу і судову владу Директорії УНР. Голові Директорії доручили здійснювати функції глави держави.
5. Скрутне становище влади Директорії.
Становище нової влади було дуже скрутним.
Серед керівництва Директорії не було єдності. Більшість на чолі з В. Винниченком була за союз з більшовиками проти Антанти. Прихильники С. Петлюри виступали за спільні дії з Антантою проти більшовиків, пропонуючи встановити військову диктатуру.
Ускладнилися відносини і між партіями, які склали Український національний союз, стосовно того, якою буде влада - чипарламентською демократією, до чого прагнули помірковані соціалісти, чи різновидом системи Рад, що було до вподоби лівим соціалістам на чолі з B. Винниченком. Відкритим залишалося питання: чому віддати пріоритет - соціалістичній революції чи національному визволенню.
Часто змінювалися уряди Директорії, які очолювали В. Чехівський, C. Остапенко, Борис Мартос, I. Мазепа, В. Прокопович.
У Директорії, яка втрачала задекларований колективний характер влади, неухильно зростав вплив С. Петлюри. Замість обіцянихсоціальних реформ установлювались жорстокі диктаторські порядки. Жодного із соціально-економічних законів, про необхідність яких заявляла Директорія, не було втілено в життя.
Реальна влада на містах зосереджувалась у військових структурах, a саме - у виборних отаманів на пів партизанських загонів, з яких складалися збройні сили УНР. Різного роду отамани, що діяли під гаслами Директорії, розганяли робітничі та селянські з'їзди, профспілкові організації, чинили жорстокі розправи та пограбування населення, організовували численні єврейські погроми.
Почалося «збільшовичення» окремих військових груп: на бік більшовиків перейшла одна з найбільших повстанських груп отамана М Григор'єва, а також Н. Махно з великим загоном, який діяв на території під Гуляйполя, Кременчука до Катеринослава.
Ще складнішими були проблеми у внутрішньополітичній сфері. Хоча Директорія змогла розширити міжнародні зв'язки УНР (Україну визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватикан, Італія), міжнародне становище було дуже скрутним. На західних кордонах продовжувала наступ польська армія, підтримувана Антантою. На півночі почався наступ українських більшовицьких дивізій за активної підтримки збройних сил Радянської Росії. На південному сході розпочала наступ I російська білогвардійська армія генерала А. Денікіна. На півдні - в Одесі, Миколаєві й Херсоні висадилися війська французьких інтервентів.