- •Тема. Гетьманат п. Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави.
- •6. Підсумки перебування у влади п. Скоропадського.
- •1. Проголошення гетьманату п. Скоропадського.
- •2. Причини і суть гетьманського перевороту.
- •3. Внутрішня політика п. Скоропадського.
- •4. Національно-культурна політика п. Скоропадського.
- •5. Зовнішня політика п. Скоропадського.
- •6. Підсумки перебування у влади п. Скоропадського.
- •7. Основні причини падіння гетьманату.
- •1. Обрання Директорії.
- •Перемога антигетьманського повстання.
- •3. Проголошення Декларації Директорії.
- •Внутрішня політика Директорії.
- •5. Скрутне становище влади Директорії.
- •6. Друга війна радянської Росії проти унр.
- •7. Спроби стабілізувати воєнно-політичну ситуацію в Україні.
- •Причини поразки Директорії.
- •Тема. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр). Злука унр і зунр.
- •1. Історичні умови напередодні утворення зунр.
- •2. Утворення зунр.
- •3. Внутрішня політика зунр.
- •4. Зовнішня політика зунр.
- •5. Проголошення об'єднання унр і зунр.
- •6. Причини поразки зунр.
- •7. Історичне значення утворення зунр.
- •Тема. Радянська влада в Україні в 1919-1920рр. «Воєнний комунізм».
- •1. Установлення радянської влади в 1919 р.
- •2. Формування більшовицького режиму на початку 1919р.
- •3. Обмеження суверенітету України.
- •4. Політика «воєнного комунізму».
- •5. Політика більшовиків у 1920р.
- •6. «Червоний терор».
- •Тема. Голод 1921-1923 p.
- •1. Передумови та причини голоду.
- •2. Політика більшовиків, спрямована на недопущення ослаблення правлячого режиму.
- •3. Наслідки голоду 1921-1923 pp.
- •Тема. Голодомор 1932-1933 p.
- •1. Основні передумові і причини Голодомору.
- •2. Злочинна політика комуністичного режиму.
- •3. Наслідки Голодомору.
- •Тема. Україна і утворення Союзу рср.
- •1. Державний статус України в 1921-1922 pp.
- •2. Договір між усрр і рсфрр.
- •3. Різні підходи до створення союзної держави.
- •4. Позиція X. Раковського.
- •5. Юридичне оформлення Союзу.
- •6. Повноваження України у складі срср.
- •7. Територіально-адміністративний устрій усрр.
- •8. Створення Кримської асрр.
- •Тема. Неп і особливості його впровадження в Україні.
- •1. Запровадження нової економічної політики.
- •2. Особливості неПу в Україні.
- •3. Скасування неПу.
- •1. Проголошення курсу на індустріалізацію.
- •2. Цілі індустріалізації в срср.
- •3. Особливості радянської індустріалізації.
- •4. Перший п'ятирічний план.
- •5. Особливості індустріалізації в Україні.
- •6. Позитивні і негативні наслідки індустріалізації в Україні.
- •Тема. Насильницька колективізація сільського господарства.
- •1. Більшовицька політика в аграрному питанні.
- •2. Від кооперації до форсованої суцільної колективізації.
- •3. Основні завдання та заходи колективізації.
- •4. Хід колективізації в Україні.
- •5. Соціально-економічні наслідки колективізації.
- •1. Створення нового партійно-державного апарату.
- •2. Посилення контролю вкп(б) над соціально-політичним життям.
- •3. Формування культу особистості й. Сталіна.
- •4. Прийняття «сталінської» Конституції.
- •5. Масові репресії. Формування тоталітарної системи супроводжувалося терором і масовими репресіями.
- •1. Створення Організації українських націоналістів (оун).
- •2. Політична доктрина оун.
- •3. Насильство як політичне знаряддя.
- •4. Розкол оун.
- •5. Орієнтація на Німеччину.
- •1. Українські землі у складі Польщі.
- •2. Українські землі у складі Румунії.
- •3. Закарпаття у складі Чехословаччини.
- •1. Початок Другої світової війни і Україна.
- •2. Приєднання до срср Західної України і Західної Білорусії.
- •3. Приєднання до срср Бессарабії та Північної Буковини.
- •4. Політика радянізації.
- •1. Напад Німеччини на срср.
- •2. Об'єктивні та суб'єктивні причин невдач Червоної армії в перший період Великої Вітчизняної війни.
- •3. Важкі оборонні бої в 1941-1942pp.
- •1. Розчленовування території України.
- •2. Установлення нацистського «нового порядку».
- •1. Початок вигнання окупантів з України.
- •2. Продовження наступу Червоної армії на Лівобережній Україні.
- •3. Визволення Правобережної України в період зими - весни 1944р.
- •4. Визволення Криму. Масова депортація татар, греків, вірменів, болгар з півострова. Навесні 1944 р.
- •5. Завершення вигнання гітлерівських військ з України.
- •6. Повернення до мирного життя.
- •Тема: Відбудова економіки України після Великої Вітчизняної війни.
- •1. Етапи відбудови в урср:
- •2. Масштаби втрат і руйнувань.
- •3. Прийняття Закону «Про п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства».
- •4. Особливості післявоєнної відбудови економіки урср.
- •5. Підсумки відбудови економіки України в 1946-1950pp.
- •1. Ініціювання нового радянського керівництва на чолі з м. Хрущовим економічних реформ.
- •2. Згортання економічних реформ у промисловості.
- •3. Експерименти в сільському господарстві.
- •4. Реформи в соціальній сфері.
- •5. Реформи в суспільно-політичній сфері.
- •1. Необхідність і цілі реформ.
- •2. Сутність реформ.
- •3. Причини краху реформ.
- •4. Наслідки реформ для України.
- •1. Становлення дисидентського руху і його особливості в 1960-х – 1980-х рр.
- •2. Основні методи боротьби учасників українського національно-визвольного руху.
- •3. Піднесення національно-визвольного руху е Україні в другій половині 1960-х p.
- •4. Нова хвиля репресій (початок 1970-х pp.).
- •5. Переслідування учасників національно-визвольного руху в умовах кризи тоталітаризму (1976-1984pp.).
- •1. Розпад компартії України.
- •2. Виникнення неформальних груп й об'єднань громадян в Україні в середині 70-х - середині 80-х pp.
- •3. Формування багатопартійності в Україні наприкінці 80-х - початку 90-х pp.
- •3.1. Основні передумови й етапи формування багатопартійності в Україні.
- •3.2. Роль Народного руху України в формуванні багатопартійності.
- •3.3. Втрата кпрс та її «бойового загону» кпу монополії на владу.
- •4. Створення партій національно-демократичної орієнтації.
- •5. Політичний спектр партій України на початку 90-х pp.
- •5.1. Ліві партії.
- •5.2. Центристські партії.
- •5.3. Праві партії.
- •5.4. Формування політичних блоків.
- •1. Апогей кризи в срср і початок «перебудови».
- •1.1. Основні прояви системної та загальної кризи e срср.
- •1.2. Початок «перебудови».
- •1.3. Зміни в партійному і державному апараті.
- •1.4. Перші вільні вибори в радянський час.
- •1.5. Активна участь робітників у політичній боротьбі.
- •2. Особливості перебудовчих процесів в Україні.
- •2.1. Увага центрального керівництва до України.
- •2.2. Панування консервативних сил у керівництві республіки.
- •2.3. Утрата керівних позицій кпу.
- •3. Активізація національно-демократичного руху в Україні.
- •3.1. Боротьба за відновлення статусу української мови.
- •3.2. Боротьба за звільнення політичних в'язнів.
- •3.3. Формування національних громадських організацій і об'єднань.
- •3.4. Масові прояви політичної активності.
- •3.5. Формування Народного руху України (нру).
- •4. Наростання економічної кризи в срср і в Україні в роки «перебудови».
- •4.1. Радянська економіка: від застою до занепаду.
- •4.2. Половинчастий і суперечливий характер реформ.
- •4.3. Особливості економічної кризи в Україні.
- •5. Крах спроб реформування суспільно-політичної та соціально-економічної систем.
- •1. Декларація про державний суверенітет України.
- •1.1. Зміст Декларації про державний суверенітет України.
- •1.2. Історичне значення Декларації.
- •2. Затвердження Верховною Радою урср Акта проголошення незалежності України.
- •3. Проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991р.
- •4. Значення Всеукраїнського референдуму.
- •5. Вибори Президента України.
- •1. Конституційні традиції в Україні.
- •1.1. Конституція Пилипа Орлика.
- •1.2. Конституційні ідеї українських демократів у хix ст.
- •1.3. Конституційні ідеї під час Української революції 1917-1920 pp.
- •1.4. Радянські Конституції.
- •2. Підготовка прийняття Конституції незалежної України.
- •3. Прийняття Конституції України.
- •4. Історичне значення Конституції 1996р.
- •1. Пріоритетний напрямок державного будівництва.
- •2. Формування трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової.
- •2.1. Законодавча влада.
- •2.2. Інститут президентства.
- •2.3. Вищий орган виконавчої влади.
- •2.4. Судова система.
- •2.5. Створення системи законодавства.
- •2.6. Створення української армії.
- •3. Інші пріоритетні напрямки державотворення.
- •4. Політична (конституційна) реформа.
- •4.1. Основні типи республіки як форми державного правління.
- •4.2. Проголошення курсу на здійснення реформи.
- •4.3. Механізм здійснення реформи.
- •4.4. Хід здійснення політичної реформи.
- •4.5. Сутність політичної реформи.
1. Обрання Директорії.
У серпні 1918 р. замість Українського національно-державного союзу, створеного у травні 1918 р. опозиційними гетьманату українськими соціалістичними партіями, було утворено Український національний союз (УНС). До його складу ввійшли: українські есери, українські соціал-демократи, українські соціалісти-федералісти, низка дрібних громадсько-політичних організацій. На переговорах з представниками гетьманату керівники УНС поставили такі вимоги: проведення аграрної реформи з метою ліквідації великого землеволодіння і забезпечення землею трудового селянства; встановлення демократичних свобод; підготовка демократичного виборчого закону.
14 листопада 1918 р. Павло Скоропадський видав грамоту про федерацію України з Росією (він мав на увазі Росію без влади більшовиків). Відреченням від державної самостійності гетьман розраховував як не на допомогу, то хоча б на прихильність з бокудипломатів Антанти. П. Скоропадський призначив новий уряд Української держави. у якому переважали політики проросійської орієнтації. Ці події прискорили початок антигетьманського повстання.
Уночі проти 14 листопада 1918 р. в Києві відбулося таємне засідання Українського національного союзу, де розглядалося питання про збройний виступ проти режиму П. Скоропадського. Присутні відхилили ідею негайного відновлення Української Центральної Ради. На цьому засіданні було обрано тимчасовий верховний орган Української Народної Республіки - Директорію у складі Володимир Винниченко (голова), Симон Петлюра, Ф. Швеця, А. Макаренка та П. Андрієвського. Директорія створювалася з конкретною метою - для ліквідації гетьманського режиму. Після здійснення цієї мети и передбачалося по-новому визначити форму державної організації УНP.
Перемога антигетьманського повстання.
15-Лйстолада Директорія переїхала до Білої Церкви, поблизу якої дислокувалися загони січових стрільців. Цього ж дня було розповсюджено звернення Директорії до громадян України, яке закликало до антигетьманського повстання. Від свого імені С. Петлюра звернувся до народу з універсалом, де закликав підтримати повстання проти гетьманського режиму. Ці заклики знайшли підтримку, і незабаром петлюрівські загони розрослися у велику повстанську армію.
16 листопада 1918 р. загони січових стрільців зайняли Білу Церкву та Фастів і виступили в напрямку Києва. Уже в першому бою, що відбувся 18 листопада 1918 р. під Мотовилівкою (30 км від Києва), повстанці завдали поразки гетьманським військам у складі полку сердюків і офіцерської дружини. На бік Директорії перейшли елітні, але нечисленні гетьманські збройні сили - Запорізька та Сірожупанна дивізії. 14 грудня 1918р. війська Директорії після дводенного загального штурму оволоділи Києвом. Цього ж дня П. Скоропадський підписав грамоту про зречення від влади і під охороною німецьких військ виїхав до Німеччини.
3. Проголошення Декларації Директорії.
Відновлення УНР. Незабаром після вступу до Києва повстанських військ, до столиці 19 грудня 1918р. урочисто в'їхала Директорія. 26 грудня в Декларації - програмному документі нової влади - було проголошеновідновлення Української Народної Республіки з республіканською формою державного устрою і призначено перший уряд на чолі з В. Чехівським - Раду Народних Міністрів.
В основу будівництва держави було покладено так званий «трудовий принцип», відповідно до якого влада повинна була належати трудовим радам:
- вища державна влада передавалася Директорії УНР;
- законодавча - Трудовому конгресу (обраному без участі нетрудових класів - поміщиків і капіталістів);
- виконавча - уряду (Раді Народних Міністрів), а на місцях - трудовим радам селян, робітничому класу, трудовій інтелігенції; зазначалося, що уряд представлятиме інтереси робітників, селян і трудової інтелігенції'.
Приходу Директорії до влади сприяли: народна підтримка, швидке формування численної армії, авторитетні та впливові лідери, вдало обраний момент для антигетьманського повстання.