278. Особливостями системи джерел конституційного права в державах з романо-германською системою права є:

- наявність писаної не кодифікованої конституції як головного джерела конституційного права;

- значна роль судових прецедентів у регулюванні суспільних відносин шляхом заповнення прогалин у законодавстві;

- наявність релігійних джерел;

+ нормативно-правовий акт - головне джерело конституційного права;

- правова доктрина – поширене джерело конституційного права.

 

279. Вкажіть особливості системи джерел конституційного права Франції:

- наявність неписаної конституції як головного джерела конституційного права;

+ найвища юридична сила Конституції як основи системи джерел конституційного права;

- значна роль судових прецедентів у регулюванні суспільних відносин шляхом заповнення прогалин у законодавстві;

- наявність релігійних джерел конституційного права права;

- усі перелічені відповіді є вірними.

280. Вкажіть особливості системи джерел конституційного права фрн:

- наявність некодифікованої конституції як головного джерела конституційного права;

+ найвища юридична сила федеральної Конституції як основи системи джерел конституційного права;

- значна роль судових прецедентів у регулюванні суспільних відносин шляхом заповнення прогалин у законодавстві;

- до системи джерел конституційного права входять релігійні джерела;

- усі перелічені відповіді є вірними.

281. Вкажіть особливості системи джерел конституційного права Республіки Польща:

- наявність писаної некодифікованої конституції як головного джерела конституційного права;

+ найвища юридична сила Конституції як основи системи джерел конституційного права;

- значна роль судових прецедентів у регулюванні суспільних відносин шляхом заповнення прогалин у законодавстві;

- систему джерел конституційного права становлять акти федерального законодавства та акти суб’єктів федерації;

- усі перелічені відповіді є вірними.

282. Закон як джерело конституційного права у зарубіжних державах характеризується такими ознаками:

- це правило поведінки усного характеру або нормативно-правовий акт, що регулює найважливіші суспільні відносини у державі;

- це акт договірного характеру, що є результатом суспільного компромісу;

- це правило поведінки, що випливає з праць відомих вчених-державознавців;

+ це акт, що приймається вищим представницьким органом за спеціальною процедурою або народом;

- це акт міжнародного права.

283. Вкажіть вид законів зарубіжних держав, що виділяється за критерієм їх юридичної сили:

- формальні

- неконституційні

- установчі

+ органічні

- некодифіковані

284. Вкажіть види законів зарубіжних держав за їх юридичною силою:

- основні;

- другорядні;

+ органічні;

- неорганічні;

- конституційні та неконституційні.

285. Конституційними законами у зарубіжних державах вважають такі види законів:

- які приймаються главою держави;

- які деталізують положення законодавства ЄС;

- які мають силу підзаконного нормативно-правового акту;

+ які регулюють окремі найважливіші питання, вказані в Конституції та мають вищу юридичну силу, ніж звичайні закони;

- які приймаються від імені народу.

286. Органічними законами у зарубіжних державах вважають нормативно-правові акти, які:

- приймаються в тому ж порядку, що й звичайні закони;

- регулюють лише приватноправові відносини;

- вносять зміни і доповнення до конституції;

+ приймаються на основі банкетних норм конституції;

- мають таку ж юридичну силу, як Конституція.

 

287. Нормативно-правовий акт, прийнятий парламентом Франції на основі банкетних норм Конституції за спеціальною процедурою, який має вищу юридичну силу та регулює певний конституційно-правовий інститут у цілому, має назву:

- конституційний закон;

+ органічний закон;

- надзвичайний закон;

- конституційно-правовий акт;

- законодавчий декрет.

 

288. Термін «конституційний закон» застосовується в конституційному праві зарубіжних держав для позначення:

+ актів, що є частиною не кодифікованої конституції;

- актів, якими вводяться в дію закони;

- актів, прийнятих монархом конституційної монархії;

- актів, прийнятих конституційними асамблеями;

- актів, які вносять зміни та доповнення до законів.

289. Звичайні закони як джерела конституційного права у зарубіжних державах характеризуються такими ознаками:

- вносять зміни і доповнення до конституції;

- приймаються на основі банкетних норм конституції;

- мають найвищу юридичну силу;

- приймаються главою держави;

+ можуть приймаються на референдумі.

Надзвичайними у зарубіжних державах вважаються закони, які:

- регулюють найважливіші суспільні відносини у державі;

- регулюють статус вищих органів державної влади;

- приймаються лише у суб’єктах федерації;

+ приймаються в особливих, чітко визначених, випадках та мають визначений термін дії;

- регулюють статус органів місцевого самоврядування.

290. Нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що приймається на основі Конституції в особливих умовах та передбачає обмеження прав людини на конкретно визначений період часу, має назву:

- декрет-закон

- звичайний закон;

- органічний закон;

- конституційний закон;

+ надзвичайний закон.

291. Нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що приймається за спеціальною процедурою на основі бланкетних норм Конституції для конкретизації її положень, має назву:

- декрет-закон

- звичайний закон;

+ органічний закон;

- ненормативний закон;

- надзвичайний закон.

 

292. Нормативно-правовий акт, прийнятий парламентом не для врегулювання суспільних відносин, а для виразу думки політичних сил, що перебувають при владі, щодо важливих подій минулого, має назву:

- конституційний закон

- звичайний закон;

- органічний закон;

+ ненормативний закон;

- надзвичайний закон.

293. За правовою природою суспільних відносин, що є предметом правового регулювання, правового акту закони у Великобританії поділяють на такі види:

- конституційні та неконституційні

+ публічні та приватні

- органічні та неорганічні

- звичайні та надзвичайні

- індивідуальні та корпоративні.

 

294. Акти, що мають силу закону та прирівнювані до закону в зарубіжних державах, мають назву:

- монарші закони;

- публічні закони;

- приватні закони;

+ акти делегованого законодавства;

- усі відповіді є вірними.

 

295. Нормативно-правові акти, що регулюють внутрішню організацію та порядок роботи парламентів зарубіжних держав і їх палат, мають назву:

- парламентські закони;

- парламентські постанови;

+ парламентські регламенти;

- парламентські декрети;

- організаційно-правові акти.

296. Вкажіть ознаки декретів-законів як джерела конституційного права у зарубіжних державах:

- це нормативно-правові акти парламенту щодо регулювання найважливіших суспільних відносин у сфері економіки;

- це нормативно-правові акти парламенту щодо визначення правового статусу органів виконавчої влади;

+ це нормативно-правові акти уряду, що приймаються за дорученням парламенту або у порядку заміщення парламенту, що мають силу закону;

- це усі нормативно-правові акти уряду;

- це підзаконні нормативно-правові акти парламенту.

297. Вкажіть види договорів як джерела конституційного права в зарубіжних державах:

- односуб'єктні;

- двосуб'єктні;

+ внутрішньодержавні;

- формальні;

- установчі.

298. До якого із різновидів джерел конституційного права належить Угода про поділ Чехословаччини з 1 січня 1993 р. на Чехію та Словакію:

- конституція;

- закон;

- міжнародний договір;

+ внутрішньодержавний публічно-правовий договір;

- правова доктрина.

299. Вкажіть ознаки судового прецеденту як джерела конституційного права:

- це правило поведінки усного характеру;

+ це рішення суду, що набуває загальної обов'язковості при вирішенні аналогічних справ;

- це нормативно-правовий акт органу виконавчої влади;

- застосовується лише у тому разі, якщо він не суперечить міжнародному праву;

- це рішення конституційного суду.

300. Які терміни застосовують для позначення сукупності усталених судових прецедентів у Великобританії:

- статутне право;

+ право справедливості;;

- конституційне право;

- британське право;

- баронське право.

 

Вкажіть перші писані конституції у зарубіжних державах:

- Конституції ФРН, Польщі, США;

+ Конституції США, Польщі, Франції;

- Конституції США, Німеччини, Франції;

- Конституції Іспанії, Польщі, Росії;

- Конституції Франції, Польщі, Росії.

301. Перше визначення поняття конституції було сформульоване:

+ Генрі Сент-Джоном віконтом Болінгброком у 1733 р.

- Уільямом Блекстоном у 1765 р.

- Фердинантом Лассалем у 1882 р.

- Карлом Шмідтом у 1927 р.

- Джеймсом Брасом у 1988 р.

302. «Живу» Конституцію США у сукупності становлять:

- Конституція 1987 р., а також уся сукупність федеральних законів;

- тлумачення норм Конституції Конституційним судом;

+ прийняті Конгресом закони, що конкретизують норми Конституції, а також тлумачення норм Конституції Верховним судом;

- Конституція США та конституції штатів;

- уся сукупність чинних нормативно-правових актів.

303. За формою зовнішнього виразу виділяють такі види конституцій:

- прості;

- одкройовані;

+ неписані;

- гнучкі;

- жорсткі.

За формою зовнішнього виразу виділяють такі види конституцій:

- установчі;

- одкройовані;

+ писані;

- демократичні;

- жорсткі.

Конституція, що існує у вигляді кількох писаних актів, має назву:

- жорсткої;

- складної;

- складеної;

- кодифікованої;

+ не кодифікованої.

304. Вкажіть джерела, що не є структурними елементами неписаної конституції:

- політико-правові документи;

- парламентські закони;

- судові прецеденти;

- конституційні норми;

- конституційні угоди.

 

305. Кодифікованою є конституція, яка:

- існує у вигляді одного чи кількох писаних актів;

- складається із сукупності писаних та неписаних джерел;

+ існує у вигляді одного писаного акту;

- прийнята парламентом;

- офіційно тлумачиться органом конституційного контролю.

306. За формою зовнішнього виразу Конституції Швеції, Канади, Фінляндії є:

- гнучкими;

- жорсткими;

+ некодифікованими;

- неписаними;

- одкройованими.

 

307. За формою зовнішнього виразу Конституції Великобританії, Нової Зеландії є:

- гнучкими;

- жорсткими;

- установчими;

+ неписаними;

- одкройованими.

 

308. За способом внесення змін і доповнень конституції поділяються на:

- парламентські;

- одкройовані;

+ гнучкі;

- прості;

- установчі.

 

309. Вкажіть особливості внесення змін у неписані конституції:

- необхідність дотримання спеціальної ускладненої парламентської процедури;

- особливі (порівняно зі зміною звичайних законів) суб'єкти внесення законопроекту;

+ зміна структурних частин конституції автоматично призводить до конституцій них змін;

- необхідність контрасигнації актів, що вносять зміни до Конституції;

- необхідність затвердження таких змін актом глави держави.

 

310. Конституція, прийнята монархом та «дарована» його народові, у теорії конституційного права має назву:

- монарша;

- закрита;

+ одкройована;

- демократична;

- жорстка.

311. За способом прийняття конституції зарубіжних держав поділяються на:

- гнучкі та жорсткі;

- писані та неписані;

- постійні та тимчасові;

- кодифіковані та некодифіковані;

+ установчі та одкройовані.

312. За часом дії конституції поділяються на такі види:

- гнучкі та жорсткі;

- писані та неписані;

+ постійні та тимчасові;

- кодифіковані та некодифіковані;

- установчі та одкройовані.

313. Конституція, у якій вказано термін її дії, має назву:

- гнучка;

- жорстка;

- постійна;

+ тимчасова;

- одкройована.

 

314. Конституція, у якій не вказано термін її дії, має назву:

- гнучка;

- жорстка;

+ постійна;

- тимчасова;

- одкройована.

 

315. У якій країні вперше виник інститут конституційного контролю:

+ США;

- Франція;

- Німеччина;

- Польща;

- Росія.

 

316. На які види поділяють у зарубіжних державах конституційний контроль за часом його проведення:

+ попередній;

- конкретний;

- абстрактний;

- спеціальний;

- формальний.

317. Перевірка проектів нормативно-правових актів на відповідність їх змісту конституції за змістом є:

- законодавчим процесом;

+ попереднім конституційним контролем;

- формальним конституційним контролем;

- конкретним конституційним наглядом;

- абстрактним конституційним контролем.

 

318. Вкажіть види конституційного контролю за правовими наслідками актів органів конституційного контролю:

+ обов'язковий;

- матеріальний;

- допоміжний;

- проміжний;

- абстрактний.

 

319. Абстрактним є конституційний контроль, який передбачає перевірку на предмет конституційності правового акту:

- у зв'язку із розглядом у суді певної справи щодо порушення прав громадянина;

- у зв'язку із розглядом у суді певної справи щодо виходу органом державної влади за межі наданої йому законом компетенції;

- у зв'язку із спричиненням певної шкоди в результаті виконання вказаного акту;

+ безвідносно до обставин конкретної справи;

- у зв'язку із можливістю спричинення певної шкоди в результаті виконання вказаного акту.

320. Конкретним є конституційний контроль, який передбачає перевірку на предмет конституційності правового акту:

+ у зв'язку із розглядом у суді певної справи щодо порушення прав громадянина;

- лише у зв'язку із спричиненням певної шкоди в результаті виконання вказаного акту;

- у зв'язку із можливістю спричинення певної шкоди в результаті виконання вказаного акту;

- безвідносно до обставин конкретної справи;

- незалежно від того, чи настали негативні наслідки в результаті його виконання.

321. Формальним вважається конституційний контроль, при якому:

- він здійснюється спеціалізованими органами конституційного контролю;

- від здійснюється у зв'язку із розглядом у суді певної справи щодо порушення прав громадянина;

- предметом перевірки є дотримання форми та змісту правового акту;

+ предметом перевірки є дотримання процедури прийняття акту;

- предметом перевірки є зміст правового акту.

322. Матеріальним вважається конституційний контроль, при якому:

- він здійснюється спеціалізованими органами конституційного контролю;

- від здійснюється у зв'язку із розглядом у суді певної справи щодо порушення прав громадянина;

- предметом перевірки є дотримання форми правового акту;

- предметом перевірки є дотримання процедури прийняття акту;

+ предметом перевірки є зміст правового акту.

323. Змістом англосаксонської моделі конституційного контролю є:

- контроль за конституційністю правових актів здійснюють спеціалізовані органи державної влади;

+ контроль за конституційністю правових актів здійснюють суди загальної юрисдикції;

- контроль за конституційністю правових актів здійснює уся система державної влади країни;

- контроль за конституційністю правових актів здійснюють усі суб'єкти конституційних правовідносин;

- контроль за конституційністю правових актів здійснюють уповноважені законодавчим органом публічні інституції.