9.Основні підрозділи і етапи четвертинного періоду.

Ряд дослідників поділяє антропоген на 3 епохи: ранню — постпліоцен, або гелазію, середню — плейстоцен і пізню — голоцен. Питання щодо нижньої межі четвертинного періоду є доволі суперечливим. Одні вчені називають дату 2,588 млн р тому, інші – 1,8 млн р тому. Причиною цьому є невизначеність щодо приналежності Гелазію (2,588 – 1,806 млн р) – до верхнього пліоцену чи нижнього плейстоцену.

В умовах Європи в гоміцені клімат був тепліший, а в плейстоцені і на початку голоцену — холодніший, ніж тепер. Похолодання пов'язують з явищами зледеніння рівнин Європи; часто допускають кілька зледенінь протягом четвертинного періоду: гюнцське, міндельське (або окське), ріське (або дніпровське), вюрмське (або валдайське) та ін. На думку інших, плейстоценове і ранньоголоценове похолодання зі зледеніннями не пов'язане . Відклади антропогену представлені пісками, гравіями, глинами, суглинками, торфом. В плейстоценовому, а також в інших відділах антропогену поширені валунні глини і суглинки, які часто називають мореною, оскільки походження їх пов'язується з діяльністю льодовиків. Найхарактернішою породою антропогену в серед. смузі Європи, особливо в Україні, а також в Середній Азії, Китаї, Північній Африці є карбонатний суглинок — лес жовтуватопальового кольору. На лесі сформовані родючі чорноземні ґрунти. В гоміцені утворилися суглинки переважно червоного і червонуватого кольору. Найдавнішими відкладами антропогену в Україні вважаються нижні шари гравію долини річки Дністра і чаудинські шари Керченського півострова. Протягом антропогену, особливо в плейстоцені, проявлялася Альпійська складчастість, що призвело до значних порушень земної кори не тільки в горах, а й на рівнинах; з цими порушеннями (див. Тектоніка) пов'язані поява і зникнення Хазарського (плейстоцен), Балтійсько-Біломорського і Хвалинського (пізній плейстоцен — голоцен) морських басейнів і відкладання гравіїв і пісків, які місцями (Прикаспійські райони) стали колекторами нафти. У відкладах А. в Сибіру є родовища розсипного золота та інші. Значна частина антропогенних відкладів є важливою будівельною сировиною. Характерними тваринами антропогену були мамонт, шерстистий носоріг, велетенський олень (які вимерли переважно під впливом діяльності людини) та численні інші представники тваринного світу, що існують і тепер. Північні олені і вівцебики в плейстоцені і голоцені взимку заходили на територію України. Рослинний світ був представлений сучасними формами. На початку антропогену в межах Великого Середземномор'я виникла людина, яка поступово розселилася на всій земній кулі. В Україні (на півдні) рештки викопних людей і місця їхнього проживання відомі, починаючи з плейстоцену Поняття про палеогеографічні пам’ятники та палеогеографічні індикатори. Викопні рештки давнього рельєфу, давніх рослин та тварин, давні ґрунти, кори звітрювання, гірські породи, корисні копалини як пам’ятники та індикатори компонентів давньої природи та палеоландшафтів.