79. Основні етапи розвитку фізичного типу та матеріальної культури людини та їх зв'язок з палеоекологічними умовами

Найдавніший період формування людини – кам’яна доба – від виникнення Homo до 3 тис. років до н.е. – поділяється на давньокам’яну добу (палеоліт), середньокам’яну (мезоліт), нову кам’яну (неоліт) та перехід до бронзової доби – енеоліт. Така періодизація заснована відмінностях в матеріалах та техніці виготовлення знарядь.

Презінджантроп Homo habilis	Олдувайська культура, 2,7-1 млн років тому	Глибокий палеоліт	Еоплейстоцен
Гейдельбергці. Ранні неандертальці	Ашельська культура, 1,76 млн – 130 тис. років тому	Ранній палеоліт	Еоплейстоцен – середній неоплейстоцен
неандерталець	Мустьєрська культура, 300-30 тис р тому	Середній палеоліт	середній та пізній неоплейстоцен
кроманьйонець	кроманьонська	Пізній палеоліт	пізній неоплейстоцен

Homo habilis – прямо ходячий; об’єм головного мозку 650-1000 см3; будова тазу дозволяла народжувати дітей з більшою головою. Голова округла, череп розширений під очима та над потилицею. Структура кисті більш прогресивна ніж в австралопітека, але зберігає здібності лазити по деревах. Великий палець ноги не протиставлявся іншим, як у мавп, що свідчить про винятково двоноге переміщення. Зріст до 1,5 м, вага до 50 кг. Раціон – переважно вегетаріанський, м'ясо – переважно австралопітеки.

Культура Олдувай або галькова культура характеризується найбільш примітивними технологіями обробки каменя, коли він просто розколювався навпіл без додаткової обробки.

Гейдельбергці – потужна статура, високий зріст 1,8-2 м, розвинуті м’язи, вага – близько 90-100 кг. Об’єм головного мозку 1100-1400 см3, череп округлий, розвинуті надбрівні дуги, зуби дрібні. Розвинутість лобної частини головного мозку свідчить про наявність примітивної мови. Збільшення фізичних розмірів є наслідком кращих мисливських вмінь та збільшенні частки тваринної їжі.

Ашельська культура характеризується більш досконалими кам’яними знаряддями. Ашельські рубила мали правильні трикутні, мигдалевидні чи овальні контури, меншу вагу. Поверхня цих кам’яних знарядь була оброблена, що свідчить про знання властивостей кременю та вмілій руці майстра. Знайдені рубила зручніше застосовувати правою рукою. Ашельська людина – правша.

З’являються мисливські табори та більш-менш постійні поселення; Ашельська людина почала освоювати природні печери та гроти для жила, вміла зберігати та використовувати вогонь.

Неандертальці – низькорослі, або середнього зросту люди (в середньому зріст був 165 сантиметрів), сильні, масивної статури, з великими головами. Неандертальці були добре пристосовані до холоду. Можливо світлий колір їхньої шкіри та світле або руде волосся. Обсяг мозку 1100—1700 куб. см. В структурі мозку слабко виражені лобові частки мозку –слабший розвиток соціальних навичок та мови. Форма черепа подовжена, зі специфічним виступом на потилиці. Загальні риси неандертальця як типу: відсутність підборідного виступу, надочні дуги, що виступають, низький сплощений череп, потиличний виступ.

Для мустьєрської техніки обробки каменю характерні дисковидні та одноплощинні ядра, від яких відколювалися широкі відщепи, що в результаті до обробки перетворювалися в різні знаряддя: скребки, наконечники, свердла, ножі. Обробка кістки розвинута слабо. Неандертальці жили у печерах або під відкритим небом, інколи – в житлах з костей мамонтів та шкур. Займалися збиральництвом, полюванням на мамонтів, печерних ведмедів. Хоронили своїх померлих. Льодовикове похолодання їм допомагало пережити опанування вогню.

Кроманьйонець – За антропологічними властивостями близькі до сучасної людини. Кроманьйонці жили родовою община, володіли членороздільною мовою, будували житла, одягалися у шкури. Було розвинуте гончарство, приручали тварин, почали займатися землеробством. Мали культ полювання. Вміли не тільки гравіювати та малювати на площині але і передавати об’ємні зображення. У кроманьйонців були поховальні обряди, у могилу клали предмети побуту, їжу, прикраси.