- •1.Палеогеографія: предмет, об’єкт, методологічні засади й принципи дослідження
- •2. Структура палеогеографії, як науки
- •3. Галузі палеогеографії.
- •4.Історія розвитку палеогеографії та її сучасні концепції та парадигми.
- •5.Історія розвитку четвертинної палеогеографії в Україні.
- •6. Наукове значення палеогеографії
- •7. Практичне значення палеогеографії
- •8. Періодизація геологічної історії як основа палеогеографії. Періоди фанерозою.
- •9.Основні підрозділи і етапи четвертинного періоду.
- •10. Поняття про палеогеографічні пам’ятники та палеогеографічні індикатори. Памятники та індикатори давнього рельєфу.
- •11.Предмет і об’єкт палеогеології. Генетичні типи відкладів та їх палеогеографічне значення
- •12.Предмет і об’єкт палеогеоморфології. Памятники та індикатори давнього рельєфу
- •13.Предмет, об’єкт, методи дослідження палеопедології.
- •14. Реконструкція палеокліматичних змін за аналітичними палеопедологіними даними.
- •17. Реконструкції змін рослинності та клімату за спорово-пилковими діаграмами.
- •18. Комплекс палеофауністичних методів.
- •20. Палеомагнітний метод у четвертинній палеогеографії – принципи застосування, основні палеомагнітні рубежі.
- •21. Дендро-, варво-, спелео та гляціохронологія
- •23. Фізико – хімічні властивості ґрунтів і лесів як індикаторів давнього клімату (бенефіс Біллі)
- •24. Фауністичні комплекси як індикатори давнього клімату.
- •25. Типи рослинності і показові види як індикатори давнього клімату
- •26. Палеоландшафтознавство та палеоекологія – предмет, об’єкт, методи.
- •27. Особливості розвитку географічної оболонки в археї (4000-2500 млн.Р.)
- •28. Особливості розвитку географічної оболонки в ранньому протерозої (2500-1500 млн. Р.)
- •29. Особливості розвитку географічної оболонки у пізньому протерозої (1500-550 млн.Р.)
- •30. Палеографічні та палеоекологічні особливості кембрію (550-500 млн.)
- •31. Палеографічні та палеоекологічні особливості ордовіку (500-450 млн.)
- •32. Палеографічні та палеоекологічні особливості силуру (450-400 млн.Р.)
- •33. Палеографічні та палеоекологічні особливості девону (450-400 млн.Р.)
- •34. Палеографічні та палеоекологічні особливості раннього карбону (400-350млн.Р. – весь карбон)
- •36. Палеографічні та палеоекологічні особливості перму (300-250 млн.)
- •37. Основні риси тектонічного розвитку та географії материків і океанів протягом палеозою
- •38. Основні тренди кліматичних змін протягом палеозою.
- •39.Основні етапи розвитку рослинного світу протягом палеозою (залежність від абіотичних факторів).
- •40. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом палеозою (залежність від палеоекологічних факторів).
- •42.Палеогеографічні та палеоекологічні особливості тріасу
- •62. Основні риси тектонічного розвитку та географії материків і океанів протягом неогену
- •63. Основні тренди кліматичних змін протягом неогену
- •64. Основні етапи розвитку рослинного світу протягом неогену (залежність від абіотичних факторів)
- •65. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом неогену (залежність від абіотичних факторів)
- •66. Проблема нижньої межі четвертинного періоду
- •67. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості еоплейстоцену
- •68. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості раннього неоплейстоцену
- •69. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості середнього неоплейстоцену
- •70. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості пізнього неоплейстоцену
- •71. Основні тренди кліматичних змін протягом четвертинного періоду.
- •72. Основні етапи розвитку рослинного світу протягом антропогену (залежність від абіотичних факторів)
- •73. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом антропогену (залежність від абіотичних факторів)
- •74. Палеоекологічні умови виникнення людини
- •75. Палеоекологічні умови людини культури олдувай
- •76. Палеоекологічні умови людини ашельської культури
- •77. Палеоекологічні умови людини мустьєрської доби.
- •78. Палеоекологічні умови пізнього палеоліту.
- •79. Основні етапи розвитку фізичного типу та матеріальної культури людини та їх зв'язок з палеоекологічними умовами
- •81. Основні закономірності розвитку природи у четвертинному періоді
67. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості еоплейстоцену
Еоплейстоцен – 1-й етап плейстоцену (1,8-0,78 млн. р. тому).
Межі визначені палеомагнітними епізодами – Олдувай та Брюнес-Матуяма.
У еоплейстоцені вже спостерігається кліматична циклічність, характерна для всього антропогену. Похолодання відбувалися 1,8-1,5 (березанський час), 1,3-1,2 (іллічівський) млн р тому та в приазовський час. На території України ще зберігалися залишки субтропічної термофільної рослинності, що зростала на червоних грунтах (крижанівка). У 2-й пол. формуються чорні грунти (смольниці), в них також зустрічаються морозобійні тріщини.
В цей час відбувається відступ Палеотетісу з території України.
Пн України – Тургайське флора: листопадні і хвойні дерева – клен, береза, бук, каштан, липа, магнолія, тис, ялина, нісса, тсуга, целтіс, дзельква. На Пд Укр. – чагарникові степи.
Таманський фауністичний комплекс: мамонтус, мастодонт, лісовий слон, етруський носоріг, бізони, коні, сіватерій (олень), верблюд, трогонтерій (величезний бобер), шаблезубі кішки (смілодон, гомотерій, махайродус)
Поява протоелефаса – справжнього слона
У Сх. Африці людина уміла еволюціонувала у архантропів: людину працюючу (Homo ergaster) та людину прямоходячу (Homo ecectus).
Знахідки в Даманісі (Грузія) архантропів, що відносяться до 1,8 млн. років тому, є першим свідченням виходу первісної людини за межі Африки. Людина навчилася виготовляти ручні кам'яні рубила і використовувати вогонь.
68. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості раннього неоплейстоцену
Ранній неоплейстоцен – 2-й етап плейстоцену (780-410 тис. р. тому).
Межі визначені палеомагнітними епізодами – Брюнес-Матуяма та Імперіо.
Для клімату раннього неоплейстоцену характерна циклічність. В Європі –зледеніння гюнц (600-700 тис р тому), початок окського-лихвінського зледеніння (кінець раннього неоплейстоцену).
Холодні етапи: Сульський, Тилігульський (льодовик вперше досяг території України).
Мартоноський час: останні червоні (вишневі) грунти – зміна субтропічного клімату: похолодання, сухо. Лубенський час: перші чорноземні грунти
Відбулося суттєве збіднення флори, порівняно з еоплейстоценом. Флора схожа на сучасну: айстрові, злакові, горіх, шовковиця.
Тираспольський фауністичний комплекс: трогантерієвий мамонт, мастодонт, носоріг Мерка, еласмотерій (носоріг), коні, бізони, бики, великорогі олені, бобри, мегантеріон (шаблезубий), кромерський лев (справжній).
Розвиток архантропів, існування людини прямоходячої (Homo ecectus). Сліди гейдельберзької людини (Європа), пітекантропів (о. Ява), перші знахідки синантропів (пекінської людини).
