- •1.Палеогеографія: предмет, об’єкт, методологічні засади й принципи дослідження
- •2. Структура палеогеографії, як науки
- •3. Галузі палеогеографії.
- •4.Історія розвитку палеогеографії та її сучасні концепції та парадигми.
- •5.Історія розвитку четвертинної палеогеографії в Україні.
- •6. Наукове значення палеогеографії
- •7. Практичне значення палеогеографії
- •8. Періодизація геологічної історії як основа палеогеографії. Періоди фанерозою.
- •9.Основні підрозділи і етапи четвертинного періоду.
- •10. Поняття про палеогеографічні пам’ятники та палеогеографічні індикатори. Памятники та індикатори давнього рельєфу.
- •11.Предмет і об’єкт палеогеології. Генетичні типи відкладів та їх палеогеографічне значення
- •12.Предмет і об’єкт палеогеоморфології. Памятники та індикатори давнього рельєфу
- •13.Предмет, об’єкт, методи дослідження палеопедології.
- •14. Реконструкція палеокліматичних змін за аналітичними палеопедологіними даними.
- •17. Реконструкції змін рослинності та клімату за спорово-пилковими діаграмами.
- •18. Комплекс палеофауністичних методів.
- •20. Палеомагнітний метод у четвертинній палеогеографії – принципи застосування, основні палеомагнітні рубежі.
- •21. Дендро-, варво-, спелео та гляціохронологія
- •23. Фізико – хімічні властивості ґрунтів і лесів як індикаторів давнього клімату (бенефіс Біллі)
- •24. Фауністичні комплекси як індикатори давнього клімату.
- •25. Типи рослинності і показові види як індикатори давнього клімату
- •26. Палеоландшафтознавство та палеоекологія – предмет, об’єкт, методи.
- •27. Особливості розвитку географічної оболонки в археї (4000-2500 млн.Р.)
- •28. Особливості розвитку географічної оболонки в ранньому протерозої (2500-1500 млн. Р.)
- •29. Особливості розвитку географічної оболонки у пізньому протерозої (1500-550 млн.Р.)
- •30. Палеографічні та палеоекологічні особливості кембрію (550-500 млн.)
- •31. Палеографічні та палеоекологічні особливості ордовіку (500-450 млн.)
- •32. Палеографічні та палеоекологічні особливості силуру (450-400 млн.Р.)
- •33. Палеографічні та палеоекологічні особливості девону (450-400 млн.Р.)
- •34. Палеографічні та палеоекологічні особливості раннього карбону (400-350млн.Р. – весь карбон)
- •36. Палеографічні та палеоекологічні особливості перму (300-250 млн.)
- •37. Основні риси тектонічного розвитку та географії материків і океанів протягом палеозою
- •38. Основні тренди кліматичних змін протягом палеозою.
- •39.Основні етапи розвитку рослинного світу протягом палеозою (залежність від абіотичних факторів).
- •40. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом палеозою (залежність від палеоекологічних факторів).
- •42.Палеогеографічні та палеоекологічні особливості тріасу
- •62. Основні риси тектонічного розвитку та географії материків і океанів протягом неогену
- •63. Основні тренди кліматичних змін протягом неогену
- •64. Основні етапи розвитку рослинного світу протягом неогену (залежність від абіотичних факторів)
- •65. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом неогену (залежність від абіотичних факторів)
- •66. Проблема нижньої межі четвертинного періоду
- •67. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості еоплейстоцену
- •68. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості раннього неоплейстоцену
- •69. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості середнього неоплейстоцену
- •70. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості пізнього неоплейстоцену
- •71. Основні тренди кліматичних змін протягом четвертинного періоду.
- •72. Основні етапи розвитку рослинного світу протягом антропогену (залежність від абіотичних факторів)
- •73. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом антропогену (залежність від абіотичних факторів)
- •74. Палеоекологічні умови виникнення людини
- •75. Палеоекологічні умови людини культури олдувай
- •76. Палеоекологічні умови людини ашельської культури
- •77. Палеоекологічні умови людини мустьєрської доби.
- •78. Палеоекологічні умови пізнього палеоліту.
- •79. Основні етапи розвитку фізичного типу та матеріальної культури людини та їх зв'язок з палеоекологічними умовами
- •81. Основні закономірності розвитку природи у четвертинному періоді
39.Основні етапи розвитку рослинного світу протягом палеозою (залежність від абіотичних факторів).
Кембрійський вибух життя.
Ордовик.Водорості (синьо-зелені, багряні, бурі)
Силур. Вихід рослин на сушу – риніофіти. З’являються псилофіти - спорові рослини; хвощі.Росли псилофіти на зволожених місцях або в мілких водоймах. Серед рослин силурійських водних басейнів переважали водорості: зелені, синьо-зелені, червоні, сифонові, бурі, які за своєю будовою майже не відрізнялися від сучасних водоростей. Спорові рослини (з оболонками, що могли існувати у вологому грунті). Плауни, хвощі папороті.
Девон. Поступово вимирають псилофіти, поширюються плауни. З’являються риніофіти - найдавніші судинні рослини, археоптериси – перші деревоподібні рослини. Існували 8-метрові гриби – прототаксити.
Карбон. Характерним був гігантизм. Лепідодендрони, сигілярії (дуже високі, 6-кутні рубці на корі). Каламіти (викопні рослини, близькі до сучасних хвощів). Ентомофільні рослини. Жаркий і вологий пояс земної кулі займала вестфальська флора (представники її названі вище). Інші кліматичні зони – гондванська (глосоптерієва) і тунгуська (кордаїти – голонасінні, мали річні кільця) флора.
Перм. Кордаїти, сигілярії, глосоптерії, деревовидні папороті. 50% рослин вимерло.
40. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом палеозою (залежність від палеоекологічних факторів).
Кембрійський вибух життя. Розмаїття акритархів і динофлагілятів (мікропланктон). Радіолярії. Справжні медузи, губки (археоціати), черви. Голкошкірі. У тварин вперше з’являються тверді покриви (фосфатні, хітинові, потім – карбонатні). Брахіоподи – плеченогі молюски. Голкошкірі. Поодиноко зустрічалися корали. Опабінія. Аномалокаріс – головний хижак.Час виникнення та розквіту трилобітів (60% фауни).
Ордовик.У 3 рази збільшилася кількість видів. Зникли археоціати. На мілководдях в організмів формувалися карбонатні покриви. З’явилися моховатки – перші колоніальні організми, морські лілії, наутилоідеї, граптоліти. Трилобіти складали лише 10% фауни. Існували ракоскорпіони. З’являються панцирні риби.
Силур. Поширилися коралові рифи, гастроподи, амоноідеї, морські зірки та їжаки. Риби втратили частину панциру; розвиваються шипи, хрящовий скелет. Силур є часом розквіту граптолітів. З’являються псилофіти - спорові рослини; хвощі.
Девон. Триває розвиток коралів. З’явилися нові види брахіоподів. Поширення кісткових риб, котрих поділяють на променевоперих (до яких належать костисті) і лопатеперих (двоякодишачі, кистепері (наприклад, латимерії)). У девоні виникли амфібії. Їхніми представниками є стегоцефали, акантостеги, іхтіостеги.
Карбон. У морях продовжують існувати морські лілії (криноідеї). У карбоні форамініфери мали величину до 2 см (фузуліни). З’явилися нові форми брахіоподів. Величезними були амоноідеї. Гігантські акули (стетакант). На суходолі панували амфібії, з’являються перші рептилії (у пенсільванський час). Поява літаючих комах (напр., меганевра).
Перм. Батрахозаври - проміжна група між земноводними й плазунами. Котилозаври (представником є великі рослиноїдні парейазаври), хілонімуси – одні з перших рептилій. Пелікозаври (едафозавр, диметродон, хижий офіакодон тощо) – примітивні синапсиди (синапсидами є й ссавці). Іншими представниками цієї групи є мосхопси. Предком ссавців вважають дицинодонтів (належать до звіроподібних рептилій, або синапсидів). Перші діапсиди (напр., парейазаври)є пращурами сучасних крокодилів, птахів, від них пішли й динозаври. Мезозавр став першою рептилією, що повернулася до життя у воді). У морях із водних хребетних були поширені хрящові акулоподібні риби (цікавим через своєрідну зубну спіраль є гелікопріон).
Уході цього найбільшого в історії планети вимирання загинуло 90% морських видів і 75% наземних форм. Особливо постраждали види, що жили на мілководді: їх цілком вимерло понад 90 відсотків, включаючи більше половини усіх видів земноводних і велику частину аммонітів.
41.Велике вимирання видів видів на межі палеозою та мезозою (палеогеографічні причини та наслідки)
Масове пермське вимирання, або пермсько–тріасове (P–Tr) вимирання (неформально відоме як «велике вимирання»]) — одне з п'яти масових вимирань —приблизно 251,4 млн. років тому. Є однією з найбільших катастроф біосфери в історії Землі, яка призвела до вимирання 90% усіх морських видів і 70% наземних видів хребетних. Катастрофа стала єдиним відомим масовим вимиранням комах в результаті якого вимерло близько 57% родів і 83% видів всього класу . Відновлення біосфери зайняло набагато триваліший період часу в порівнянні з іншими катастрофами.
На сьогодні у фахівців відсутня загальноприйнята думка про причини вимирання. Розглядається ряд можливих причин:
поступові зміни навколишнього середовища:
аноксія — зміни хімічного складу морської води і атмосфери, зокрема дефіцит кисню;
підвищення сухості клімату;
зміна океанічних течій і / або рівня моря під впливом змін клімату;
катастрофічні події:
падіння одного або багатьох метеоритів, або зіткнення Землі з астероїдом діаметром у кілька десятків кілометрів (одним із доказів цієї теорії служить наявність 500-кілометрового кратера в районі Землі Уїлкса[8][9][10],;
посилення вулканічної діяльності;
раптовий викид метану з дна моря.
Герасименко: вулканічна діяльність – зростання SO2, зниження O2.
Найбільш поширена гіпотеза, згідно з якою причиною катастрофи став вилив Трапів (спочатку відносно невеликих Емейшаньських трапів близько 260 млн років тому, потім колосальних Сибірських трапів 251 млн років тому\З цим могли бути пов'язані вулканічна зима, парниковий ефект через викид вулканічних газів та інші кліматичні зміни, що вплинули на біосферу;
Наслідки вимирання
У результаті масового вимирання з лиця Землі зникло безліч видів, пішли в минуле цілі ряди і навіть класи; велика частина ряду парарептілій (за винятком предків сучасних черепах), багато видів риб і членистоногих (у тому числі знамениті трилобіти). Катаклізм також сильно ударив по світу мікроорганізмів.
Вимирання старих форм відкрило дорогу багатьом тваринам, які довгий час залишалися в тіні: початок і середина наступного за перм'ю, тріасового періоду ознаменувалися становленням архозаврів, від яких пішли динозаври і крокодили, а згодом птахи. Крім того, саме в тріасі з'являються перші ссавці.
