39.Основні етапи розвитку рослинного світу протягом палеозою (залежність від абіотичних факторів).

Кембрійський вибух життя.

Ордовик.Водорості (синьо-зелені, багряні, бурі)

Силур. Вихід рослин на сушу – риніофіти. З’являються псилофіти - спорові рослини; хвощі.Росли псилофіти на зволожених місцях або в мілких водоймах. Серед рослин силурійських водних басейнів переважали водорості: зелені, синьо-зелені, червоні, сифонові, бурі, які за своєю будовою майже не відрізнялися від сучасних водоростей. Спорові рослини (з оболонками, що могли існувати у вологому грунті). Плауни, хвощі папороті.

Девон. Поступово вимирають псилофіти, поширюються плауни. З’являються риніофіти - найдавніші судинні рослини, археоптериси – перші деревоподібні рослини. Існували 8-метрові гриби – прототаксити.

Карбон. Характерним був гігантизм. Лепідодендрони, сигілярії (дуже високі, 6-кутні рубці на корі). Каламіти (викопні рослини, близькі до сучасних хвощів). Ентомофільні рослини. Жаркий і вологий пояс земної кулі займала вестфальська флора (представники її названі вище). Інші кліматичні зони – гондванська (глосоптерієва) і тунгуська (кордаїти – голонасінні, мали річні кільця) флора.

Перм. Кордаїти, сигілярії, глосоптерії, деревовидні папороті. 50% рослин вимерло.

40. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом палеозою (залежність від палеоекологічних факторів).

Кембрійський вибух життя. Розмаїття акритархів і динофлагілятів (мікропланктон). Радіолярії. Справжні медузи, губки (археоціати), черви. Голкошкірі. У тварин вперше з’являються тверді покриви (фосфатні, хітинові, потім – карбонатні). Брахіоподи – плеченогі молюски. Голкошкірі. Поодиноко зустрічалися корали. Опабінія. Аномалокаріс – головний хижак.Час виникнення та розквіту трилобітів (60% фауни).

Ордовик.У 3 рази збільшилася кількість видів. Зникли археоціати. На мілководдях в організмів формувалися карбонатні покриви. З’явилися моховатки – перші колоніальні організми, морські лілії, наутилоідеї, граптоліти. Трилобіти складали лише 10% фауни. Існували ракоскорпіони. З’являються панцирні риби.

Силур. Поширилися коралові рифи, гастроподи, амоноідеї, морські зірки та їжаки. Риби втратили частину панциру; розвиваються шипи, хрящовий скелет. Силур є часом розквіту граптолітів. З’являються псилофіти - спорові рослини; хвощі.

Девон. Триває розвиток коралів. З’явилися нові види брахіоподів. Поширення кісткових риб, котрих поділяють на променевоперих (до яких належать костисті) і лопатеперих (двоякодишачі, кистепері (наприклад, латимерії)). У девоні виникли амфібії. Їхніми представниками є стегоцефали, акантостеги, іхтіостеги.

Карбон. У морях продовжують існувати морські лілії (криноідеї). У карбоні форамініфери мали величину до 2 см (фузуліни). З’явилися нові форми брахіоподів. Величезними були амоноідеї. Гігантські акули (стетакант). На суходолі панували амфібії, з’являються перші рептилії (у пенсільванський час). Поява літаючих комах (напр., меганевра).

Перм. Батрахозаври - проміжна група між земноводними й плазунами. Котилозаври (представником є великі рослиноїдні парейазаври), хілонімуси – одні з перших рептилій. Пелікозаври (едафозавр, диметродон, хижий офіакодон тощо) – примітивні синапсиди (синапсидами є й ссавці). Іншими представниками цієї групи є мосхопси. Предком ссавців вважають дицинодонтів (належать до звіроподібних рептилій, або синапсидів). Перші діапсиди (напр., парейазаври)є пращурами сучасних крокодилів, птахів, від них пішли й динозаври. Мезозавр став першою рептилією, що повернулася до життя у воді). У морях із водних хребетних були поширені хрящові акулоподібні риби (цікавим через своєрідну зубну спіраль є гелікопріон).

Уході цього найбільшого в історії планети вимирання загинуло 90% морських видів і 75% наземних форм. Особливо постраждали види, що жили на мілководді: їх цілком вимерло понад 90 відсотків, включаючи більше половини усіх видів земноводних і велику частину аммонітів.

41.Велике вимирання видів видів на межі палеозою та мезозою (палеогеографічні причини та наслідки)

Масове пермське вимирання, або пермсько–тріасове (P–Tr) вимирання (неформально відоме як «велике вимирання»]) — одне з п'яти масових вимирань —приблизно 251,4 млн. років тому. Є однією з найбільших катастроф біосфери в історії Землі, яка призвела до вимирання 90% усіх морських видів і 70% наземних видів хребетних. Катастрофа стала єдиним відомим масовим вимиранням комах в результаті якого вимерло близько 57% родів і 83% видів всього класу . Відновлення біосфери зайняло набагато триваліший період часу в порівнянні з іншими катастрофами.

На сьогодні у фахівців відсутня загальноприйнята думка про причини вимирання. Розглядається ряд можливих причин:

• поступові зміни навколишнього середовища:

• аноксія — зміни хімічного складу морської води і атмосфери, зокрема дефіцит кисню;

• підвищення сухості клімату;

• зміна океанічних течій і / або рівня моря під впливом змін клімату;

• катастрофічні події:

• падіння одного або багатьох метеоритів, або зіткнення Землі з астероїдом діаметром у кілька десятків кілометрів (одним із доказів цієї теорії служить наявність 500-кілометрового кратера в районі Землі Уїлкса[8][9][10],;

• посилення вулканічної діяльності;

• раптовий викид метану з дна моря.

• Герасименко: вулканічна діяльність – зростання SO2, зниження O2.

Найбільш поширена гіпотеза, згідно з якою причиною катастрофи став вилив Трапів (спочатку відносно невеликих Емейшаньських трапів близько 260 млн років тому, потім колосальних Сибірських трапів 251 млн років тому\З цим могли бути пов'язані вулканічна зима, парниковий ефект через викид вулканічних газів та інші кліматичні зміни, що вплинули на біосферу;

Наслідки вимирання

У результаті масового вимирання з лиця Землі зникло безліч видів, пішли в минуле цілі ряди і навіть класи; велика частина ряду парарептілій (за винятком предків сучасних черепах), багато видів риб і членистоногих (у тому числі знамениті трилобіти). Катаклізм також сильно ударив по світу мікроорганізмів.

Вимирання старих форм відкрило дорогу багатьом тваринам, які довгий час залишалися в тіні: початок і середина наступного за перм'ю, тріасового періоду ознаменувалися становленням архозаврів, від яких пішли динозаври і крокодили, а згодом птахи. Крім того, саме в тріасі з'являються перші ссавці.