
- •1.Палеогеографія: предмет, об’єкт, методологічні засади й принципи дослідження
- •2. Структура палеогеографії, як науки
- •3. Галузі палеогеографії.
- •4.Історія розвитку палеогеографії та її сучасні концепції та парадигми.
- •5.Історія розвитку четвертинної палеогеографії в Україні.
- •6. Наукове значення палеогеографії
- •7. Практичне значення палеогеографії
- •8. Періодизація геологічної історії як основа палеогеографії. Періоди фанерозою.
- •9.Основні підрозділи і етапи четвертинного періоду.
- •10. Поняття про палеогеографічні пам’ятники та палеогеографічні індикатори. Памятники та індикатори давнього рельєфу.
- •11.Предмет і об’єкт палеогеології. Генетичні типи відкладів та їх палеогеографічне значення
- •12.Предмет і об’єкт палеогеоморфології. Памятники та індикатори давнього рельєфу
- •13.Предмет, об’єкт, методи дослідження палеопедології.
- •14. Реконструкція палеокліматичних змін за аналітичними палеопедологіними даними.
- •17. Реконструкції змін рослинності та клімату за спорово-пилковими діаграмами.
- •18. Комплекс палеофауністичних методів.
- •20. Палеомагнітний метод у четвертинній палеогеографії – принципи застосування, основні палеомагнітні рубежі.
- •21. Дендро-, варво-, спелео та гляціохронологія
- •23. Фізико – хімічні властивості ґрунтів і лесів як індикаторів давнього клімату (бенефіс Біллі)
- •24. Фауністичні комплекси як індикатори давнього клімату.
- •25. Типи рослинності і показові види як індикатори давнього клімату
- •26. Палеоландшафтознавство та палеоекологія – предмет, об’єкт, методи.
- •27. Особливості розвитку географічної оболонки в археї (4000-2500 млн.Р.)
- •28. Особливості розвитку географічної оболонки в ранньому протерозої (2500-1500 млн. Р.)
- •29. Особливості розвитку географічної оболонки у пізньому протерозої (1500-550 млн.Р.)
- •30. Палеографічні та палеоекологічні особливості кембрію (550-500 млн.)
- •31. Палеографічні та палеоекологічні особливості ордовіку (500-450 млн.)
- •32. Палеографічні та палеоекологічні особливості силуру (450-400 млн.Р.)
- •33. Палеографічні та палеоекологічні особливості девону (450-400 млн.Р.)
- •34. Палеографічні та палеоекологічні особливості раннього карбону (400-350млн.Р. – весь карбон)
- •36. Палеографічні та палеоекологічні особливості перму (300-250 млн.)
- •37. Основні риси тектонічного розвитку та географії материків і океанів протягом палеозою
- •38. Основні тренди кліматичних змін протягом палеозою.
- •39.Основні етапи розвитку рослинного світу протягом палеозою (залежність від абіотичних факторів).
- •40. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом палеозою (залежність від палеоекологічних факторів).
- •42.Палеогеографічні та палеоекологічні особливості тріасу
- •62. Основні риси тектонічного розвитку та географії материків і океанів протягом неогену
- •63. Основні тренди кліматичних змін протягом неогену
- •64. Основні етапи розвитку рослинного світу протягом неогену (залежність від абіотичних факторів)
- •65. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом неогену (залежність від абіотичних факторів)
- •66. Проблема нижньої межі четвертинного періоду
- •67. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості еоплейстоцену
- •68. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості раннього неоплейстоцену
- •69. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості середнього неоплейстоцену
- •70. Палеогеографічні та палеоекологічні особливості пізнього неоплейстоцену
- •71. Основні тренди кліматичних змін протягом четвертинного періоду.
- •72. Основні етапи розвитку рослинного світу протягом антропогену (залежність від абіотичних факторів)
- •73. Основні етапи розвитку тваринного світу протягом антропогену (залежність від абіотичних факторів)
- •74. Палеоекологічні умови виникнення людини
- •75. Палеоекологічні умови людини культури олдувай
- •76. Палеоекологічні умови людини ашельської культури
- •77. Палеоекологічні умови людини мустьєрської доби.
- •78. Палеоекологічні умови пізнього палеоліту.
- •79. Основні етапи розвитку фізичного типу та матеріальної культури людини та їх зв'язок з палеоекологічними умовами
- •81. Основні закономірності розвитку природи у четвертинному періоді
36. Палеографічні та палеоекологічні особливості перму (300-250 млн.)
Кіммерійськими блоками було відділено Неотетіс. Триває герцинська складчастість (напр., Атлас, Шпіцберген, Монголіди; Пд.Апаллачі, Техас, Флорида, гори Бельгії, Німеччини, Польщі, Нова Земля). Рифт відокремив Мадагаскар від континентальної Африки. Типовий геократичний період, значні площі займали пустелі.
Значного розвитку набув ефузивний магматизм, із яким пов’язане формування базальтових покривів, трапів. У межах сучасних материків панували континентальні умови (теократичний етап), у котрих формувалися вугленосні, соляні й червоноколірні відклади. У кінці періоду рівень океану впав на 280 м.
Протягом пермі відбувалося вимирання видів, що, імовірно, пов’язано зі збільшенням викидів сірчистого газу й зменшенням частки кисню в повітрі через посилення вулканічної активності.
На початку пермського періоду карбонова рослинність займала домінуюче положення, проте уже до середнього перму відбулись суттєві зміни у видовому складі лісових екосистем. Деревовидні плауноподібні, такі як Сиґілярії, Лепідодендрони, Плевромеї тощо, цілковито витіснені зі склау рівнинних періодично затоплюваних тропічних дощових лісів, а їх місце зайняли насінні папороті та голонасінні: Саговників, Ґнетових, Ґінкґових. Одночасно, манґрові біоми, утворені Каламітами, зайняли голонасінні. Домінуюче становище карбонової рослинності залишилось лише на ізольованих островах та архіпелагах в екваторіальній частині Землі, а на континентах вони збереглись як незначний реліктовий компонент лісів.
У цей час існували батрахозаври - проміжна група між земноводними й плазунами. Котилозаври (представником є великі рослиноїдні парейазаври), хілонімуси – одні з перших рептилій. Пелікозаври (едафозавр, диметродон, хижий офіакодон тощо) – примітивні синапсиди (синапсидами є й ссавці). Іншими представниками цієї групи є мосхопси.
Ближче до кінця пермського періоду деякі групи рептилій стали теплокровними. Це означало, що вони могли довше зберігати активність і їм не потрібно було довго зігріватися по ранках після холодної ночі. Для підтримки необхідної температури тіла, їм приходилося швидше переварювати їжу, щоб витягати з неї потрібну кількість теплової енергії.
Перші діапсиди (напр., парейазаври)є пращурами сучасних крокодилів, птахів, від них пішли й динозаври. Предком ссавців вважають дицинодонтів (належать до звіроподібних рептилій, або синапсидів). Мезозавр став першою рептилією, що повернулася до життя у воді). У морях із водних хребетних були поширені хрящові акуло подібні риби (цікавим через своєрідну зубну спіраль є гелікопріон.
Кінець пермі ознаменувався грандіозними катаклізмами. Зіштовхувалися материки, здіймалися нові гірські хребти, море то наступало на сушу, то знову відступало, клімат часто і різко мінявся. Мільйони тварин і рослин не змогли пристосуватися до всіх цих змін і зникли з лиця Землі. Уході цього найбільшого в історії планети вимирання загинуло 90% морських видів і 75% наземних форм. Особливо постраждали види, що жили на мілководді: їх цілком вимерло понад 90 відсотків, включаючи більше половини усіх видів земноводних і велику частину аммонітів.