32. Палеографічні та палеоекологічні особливості силуру (450-400 млн.Р.)

Закриття океанів, консолідація суші. Утворилася Євроамерика. у Палеоазійському океані активним був вулканізм, зросли масиви монгольсько-казахського поясу. Гондвана продовжувала просуватися на південь; Прототетіс розділився на Палеотетіс і океан Рея.

Каледонська складчастість. Її сліди бачимо на східній периферії Північної Америки, на Шпіцбергені, Алтаї, у Британії + Скандинавські гори, Ірландія, Пн. Земля, Зх. Саян; Нова Гвінея.

Відклади силуру представлені гіпсом, солями, мангановими й залізними рудами.

Геократичний етап. На початку періоду вміст CO₂ був низьким (тривало зледеніння). Перший високий максимум кисню (вихід рослин на суходіл).

Поширилися коралові рифи, гастроподи, амоноідеї, морські зірки та їжаки. Риби втратили частину панциру; розвиваються шипи, хрящовий скелет. Силур є часом розквіту граптолітів.

З’являються псилофіти - спорові рослини; хвощі.Росли псилофіти на зволожених місцях або в мілких водоймах. Розгалуження гілок у псилофітів було дихотомічне, тобто кожна гілка поділялася на дві. Тіло їх ще не було чітко розчленоване на кореневу й стеблову частини. Замість коренів вони мали відростки — ризоїди, якими прикріплювалися до грунту. На кінцях гілок псилофітів містилися органи розмноження — спорангії, в яких розвивалися спори. Серед рослин силурійських водних басейнів переважали водорості: зелені, синьо-зелені, червоні, сифонові, бурі, які за своєю будовою майже не відрізнялися від сучасних водоростей. Така подібність наштовхувала деяких дослідників на думку, що в окремих частинах сучасних океанів температура, солоність та інші особливості води збереглися такими, якими були в ті далекі часи.

На суші з’являються перші сухопутні членистоногі

Кінець силуру – вимирання багатьох видів граптолітів, наутилоідей, трилобітів, брахіоподи, панцирних риб.

33. Палеографічні та палеоекологічні особливості девону (450-400 млн.Р.)

Час закінчення консолідації Євроамерики, зміщення Гондвани у Пд. півкулю, закриття Панталасу. Удругій половині періоду в результаті масштабної трансгресії збільшилася площа шельфу. Це час закладання Дніпровсько-Донецької западини.

Кебрій – сині глини, Ордовик – сірі, Девон – червоноколірні.

Початок девону – геократичний етап, друга половина – таласократична. Кінець періоду — скорочення трансгресій, початок герцинської складчастості, регресії моря.

Триває розвиток коралів. З’явилися нові види брахіоподів.У морях девону максимального розквіту досягли замкові брахіоподи. Почався розвиток аммоноидей (головоногих молюсків) і згасання наутилоидей і особливо представників інших підкласів з прямою раковиною. Аммоноидеи закручувалися в спіраль, добре плавали в товщі води і вдосконалювали сифонну частину раковини. Корали, вапняні водорості, моховинки, морські лілії створювали рифи. Вони добре уживалися в аридному кліматі в теплих морях. Серед безхребетних розвивалися ракоскорпіони, остракоди, форамініфери-фузуліни, губки, морські їжаки і конодонти. У період максимальної аридизації зі збільшенням солоності морів деякі роди острокод, двостулкових молюсків, ракоподібних - філопод почали освоєння внутрішньоконтинентальних водойм.

Девон – вік риб. Поширення кісткових риб, котрих поділяють на променевоперих (до яких належать костисті) і лопатеперих (двоякодишачі, кистепері (наприклад, латимерії)).В пересихаючих водоймах виникає велика група Двоякодихаючих риб. Перебуваючи у водній стихії, ці риби дихали зябрами, але якщо водойма висихала, вони не страждали через відстуність води, бо окрім зябер у Двоякодихаючих риб були легені, що дозволяли їм вільно дихати повітрям. Відступання моря викликало у деяких риб формування ще одного пристосування їх плавники стали служити для повзання і з часом перетворилися у щось подібне до ніг. Такі риби названі кистеперимі.

У девоні виникли амфібії. Їхніми представниками є стегоцефали, акантостеги, іхтіостеги.Їхні скелет був достатньо міцним, щоб витримати вагу власного тіла, яка відчувалася після виходу з води. Проте їхні лапи не могли довго втримувати вагу тіла. Для іхтіостег і акантостег вода була місцем де вони харчувалися та розмножувалися, а на сушу вони вилізали, рятуючись від хижих риб.

Поступово вимирають псилофіти, поширюються плауни. З’являються риніофіти - найдавніші судинні рослини, археоптериси – перші деревоподібні рослини. Існували 8-метрові гриби – прототаксити.